Колізійно-правовий метод.

Приватноправові відносини, що містять іноземний елемент, мають юридичний зв'язок із правопорядками двох або більше країн, тому при їх регулюванні виникає так звана колізія⁵ правових систем держав, з якими пов’язані суб’єкти чи об’єкти правовідносин, або ж юридичні факти, що вплинули на їхнє виникнення, зміну чи припиненняТаким чином, основною проблемою МПП – є проблема вибору між правовими системами декількох країн, що «стикаються» – колідують одна з іншою. Цей вибір є достатньо складним завданням, він не може здійснюватися довільно, на погляд судових установ, оскільки мають бути враховані інтереси усіх зацікавлених сторін, принципи міжнародного співробітництва, приписи законодавства.

Вибір права, при наявності колізії між правопорядками різних держав, можливий завдяки наявності в актах національного та міжнародного законодавства спеціальних правил – колізійних норм що містять найбільш доцільний у тій чи іншій ситуації спосіб розв’язання колізії.

Отже спеціальним методом регулювання в МПП є колізійно-правовий метод, коли вплив на суспільні відносини відбувається за допомогою колізійних норм, які містять правила вибору належного правопорядку та відсилають регулювання певних відносин до матеріального права конкретної держави.

Колізійно-правовий метод також називають відсилочним, непрямим, адже остаточне правило поведінки складається внаслідок застосування двох норм – колізійної та матеріально-правової, до якої відсилає колізійна.

Колізійно-правовий метод був історично першим у міжнародному приватному прав. Поширення колізійних норм пов’язують із розвитком взаємовідносин між державними утвореннями середньовічної Європи, в яких на той час уже склалися відокремлені системи приватноправового регулювання. Тому протягом довгого часу МПП розвивалося лише як колізійне право, й до тепер у деяких країнах поряд із терміном «міжнародне приватне право» вживається термін «колізійне» або «конфліктне» право.⁶

Не дивлячись на довгу історію колізійно-правового методу, його застосування часто пов’язане з істотними складнощами техніко-юридичного характеру, такими як: невизначеність правового регулювання; неможливість встановлення змісту норм іноземного права або їхнє невірне тлумачення чи застосування; можливість відмови у виконанні судового рішення внаслідок невірно обраного права тощо.

Сьогодні уніфікація колізійних норм здійснюється здебільшого на двосторонній основі у формі укладання договорів про правову допомогу, Україна уклала такі договори більш ніж з 50 країнами світу.

Отже колізійний метод регулювання здійснюється у двох формах – національно-правовій (колізійні норми внутрішнього законодавства) та міжнародно-правовій (уніфіковані колізійні норми міжнародних договорів).

^

2.2. Матеріально-правовий метод.
Матеріально-правові норми, уніфіковані в міжнародній угоді є правилами поведінки, що застосовуються безпосередньо для врегулювання відносин по суті. Наприклад, Конвенція про позовну давність в міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 р.⁸ встановлює загальний строк позовної давності по таким договорам у 4 роки, отже для усіх країн, що ратифікували зазначену Конвенцію, до подібних відносин буде застосовуватися згаданий строк, хоча у внутрішньому законодавстві України загальний строк позовної давності складає 3 роки (ст. 257 ЦК України), а, приміром, у Португалії – 20 років (ст.309 ЦК Португалії).

Процес уніфікації норм матеріального права почав активно розвиватися у другій половині минулого століття, й на сьогодні більшість відносин у сфері міжнародної торгівлі та галузей, що її обслуговують (міжнародні перевезення, іноземні інвестиції, валютні розрахунки, захист об’єктів права промислової власності тощо) врегульовані нормами міжнародних договорів.

Отже, матеріально-правовий метод є другим спеціальним методом регулювання МПП. Він заснований на застосуванні матеріально-правових норм, що безпосередньо регулюють права та обов’язки сторін. Цей метод має суттєві переваги порівняно із колізійно-правовим, оскільки значно спрощує та прискорює вирішення справи, правове регулювання відоме усім сторонам правовідносин, відсутня необхідність застосовувати іноземне право.

Однак, не дивлячись на усі недоліки колізійного методу, він продовжує залишатися основним щодо регулювання сімейних, спадкових, майнових та багатьох інших приватних відносин, ускладнених іноземним елементом.

Таким чином, міжнародному приватному праву притаманні два спеціальних методи регулювання – колізійно-правовий, що здійснюється у двох формах – національній та міжнародній, та матеріально-правовий, що здійснюється у міжнародно-правовій формі.