Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методичні рекомендації до семінарського заняття. У першому питанні слід звернути увагу на те, що однією з характерних особливостей ЄС є ступінь розвитку його інституцій наднаціонального рівня та процедур






 

У першому питанні слід звернути увагу на те, що однією з характерних особливостей ЄС є ступінь розвитку його інституцій наднаціонального рівня та процедур, за якими вони функціонують. Ідеться про рівновагу «управлінських сил» в рамках ЄС між суб’єктами наднаціонального та національного рівнів, оскільки передача обов’язків до наднаціональних інституцій передбачає певні обмеження національного суверенітету. Тобто, держава яка вступає до ЄС частково втрачає суверенітет, оскільки передаючи частину повноважень Європейській Комісії, Європейському Парламенту та іншим інституціям, не може діяти незалежно і вільно.

Європейські органи управління (Комісія, Рада, Парламент) володіють певним ступенем автономії від національних органів управління. В той час, національні органи управління делегують частину своїх повноважень європейським інституціям, знімаючи із себе відповідальність за наслідки, оскільки основний контроль за рядом питань здійснюють органи наднаціонального рівня. Наприклад, коли приймалося рішення про запровадження Конституції Європи, то Франція та Нідерланди проголосували проти, це зумовило конституційно-кризову ситуацію в ЄС.

Якщо говорити про Україну як потенційного учасника ЄС, то ми дуже чітко повинні усвідомлювати що ми можемо запропонувати ЄС, на що ми можемо претендувати і чого нам слід очікувати в результаті. Тому питання про роль наднаціональних інституцій є достатньо актуальним, зважаючи на те, що мова йде про збереження державного суверенітету в майбутньому.

Наднаціональні органи управління ЄС виконують своєрідну роль посередників між державами Європи, допомагають у вирішенні ряду спірних питань та врегулюванню економічних, політичних, соціальних, правових, культурних проблем, забезпечуючи стабільність та ефективність розвитку країн Європи. Таким чином, наднаціональні органи управління виконують певні функції (на зразок акторів театру, в якому кожен виконує свою роль).

Приступаючи до вивчення другого питання, слід проаналізувати наступне. Європейський Союз є унікальною організацією, що включає 27 європейських держав, які працюють над створенням спільного політичного та економічного конгломерату.

Серед органів державного управління (органів законодавчої, виконавчої та судової влади) в ЄС можна виділити такі:

- Європейську Раду

- Європейський Парламент

- Раду Міністрів Європейського Союзу

- Європейську Комісію

- Суд Європейської Спільноти

- Суд Аудиторів Європейської Спільноти

- Економічний і соціальний комітет Європейської Спільноти

- Європейський інвестиційний банк.

Європейський Парламент, Європейську Комісію, Раду Міністрів, Європейську Раду, Суд – основні інституції ЄС). Звернемо увагу на декілька з них.

Європейська Рада виступає в ролі своєрідного індикатора основних ідей, принципів та цілей. На відміну від інших інституцій ЄР діє без будь-яких правил внутрішнього розпорядку. Порядок денний засідань готується головуючою державою-членом, а самі засідання ЄР проводяться, як правило, у цій же країні. Порядок денний відображає найбільш важливі поточні проблеми Союзу.Після кожного засідання Європейська Рада звітує Європейському Парламенту про хід своїх слухань і в кінці року готує річний звіт щодо прогресу Союзу. Рішення, які приймає Європейська Рада не мають сили законів.

Європейський Парламент спочатку діяв в ролі спостерігача, а згодом став наглядовим і дорадчим органом. Основні повноваження (дорадчі й контрольні): участь у законодавчому процесі, бюджетні процедури, участь у виборах Комісії, участь у прийнятті і ухваленні рішень, надає згоду на приєднання нових держав до ЄС.

Перші вибори до Європейського Парламенту відбулися у 1979 році. Європарламент обирається строком на 5 років. Згідно Договору про Еспт, громадяни, які є резидентами, тобто мешкають мешкають на території держави-члена, але не є її громадянами, мають право брати участь у голосуванні та балатуватися у кандидати на виборах в Європарламент, на тих самих умовах що й громадяни цієї держави (загалом громадян ЄС нараховано 455 міліонів).

Члени ЄП можуть мати подвійний мандат, тобто можуть працювати у національному парламенті та воодночас у ЄП, користуючись правом недоторканості і всіма привілеями. Однак не може виконувати інших обов’язків: працювати в уряді чи ін. установах, судових установах, фінансовій діяльності.

Рада Європейського Союзу утворена в 1957 р. Раду ЄС називають ще Радою Міністрів ЄС або Радою. Аналогів Ради немає у світі, вона є головним законодавчим органом ЄС. Її засідання відбуваються не на постійній основі. Склад Ради Міністрів змінюється в залежності від порядку денного, із залученням представників різних урядів (міністрів).

У політико-адміністративній системі Рада Міністрів виконує подвійну роль: діє як міжурядова організація та ухвалює рішення; та діє як наднаціональна організація в якій кожна із держав ЄС може оприлюднювати свої національні інтереси.

З 1992 р. до Ради ЄС входять міністри:

- закордонних справ,

- фінансів

- сільського господарства

- промисловості

- транспорту

- освіти

- зв’язку та ін.

Загалом існує близько 27 різних форматів Рад, які налічують більше 300 міністрів. Кількість засідань протягом року залежить від масштабів та інтенсивності законодавчого процесу в ЄС. Деякі Ради збираються раз на місяць, інші – раз на півроку. Керівництво в Раді здійснює головуюча держава-член, яка змінюється кожні півроку, відповідно до їх алфавітного розташування. Голова Ради не має вищої юридичної влади, проте це не заважає йому впливати на діяльність ЄС.

Рада, ухвалюючи рішення, досягає компромісу завдяки трьом формам голосування: ухвалення рішень простою більшістю голосів; ухвалення рішень кваліфікованою більшістю голосів; одностайне ухвалення рішень.

Необхідно зауважити, що усі інші інституції наднаціонального рівня управління також є унікальними органами державного управління, аналіз діяльності яких є актуальним для удосконалення державного управління в Україні.

Розглядаючи зміст третього питання слід визначити, що особливості регіонального рівня управління визначають європейське управління в цілому. Питання про участь регіонів у процесі європейської інтеграції і про політичні, економічні та соціальні зв'язки між європейською інтеграцією та наднаціональною мобілізацією здавна є предметом наукових досліджень і політичного обговорення. Загальновідомо, що місцеві й регіональні органи влади є державними (або публічними, суспільними) органами влади, що обираються на основі загального виборчого права й демократично відповідальні за свої політичні рішення та дії щодо громадян, якими вони підтримуються (особливо під час виборів). Як зазначається в Білій Книзі з європейського правління, європейське правління стосується Європейського Союзу, але не обмежується відносинами між ним та урядовими й неурядовими суб'єктами управління. Воно включає цілу мережу відносин між сферами урядування в середині держав-членів та між цими державами. Зростаюча важливість «багаторівневого правління» і суб-(під)-національного рівня, на думку деяких експертів, не провіщає занепаду національної держави. Важливі повноваження в перерозподілі (держава загального благоденства) і макроекономічна політика впевнено залишилися на національному рівні у всіх державах-членах. Фіскальна політика також залишається головним чином національним питанням. В останні роки багато держав-членів Європейського Союзу зазнали суттєвих змін в організації своїх регіональних рівнів управління, незважаючи на те що Маастрихтським договором (1992 р.) були встановлені нові шляхи й способи для посилення взаємодії між ними та інституціями ЄС. Зокрема, Європейський Союз запровадив, з урахуванням значних початкових розбіжностей його регіонів, а також для посилення згуртованості та співучасті всіх регіонів ЄС у покращенні спільного добробуту, політику когерентності та вирівнювання економічно «сильніших» та «слабкіших» регіонів і визначив її як вагомий фактор посилення згуртованості Союзу. Однак обставини того, що може бути описане як багаторівневе управління, змінюються, і уповноважені уряди регіонального та місцевого рівнів виступають у ролі наростаючого імпульсу в сприянні та нових вимогах щодо організації й функціонування Європейського Союзу та його інституцій. Як справедливо зазначають вчені, регіоналізація та децентралізація стали провідними принципами європейської політики. Протягом XX ст. утвердилась форма державного устрою, яка забезпечує існування місцевої та регіональної автономій. Сьогодні можна сформулювати таку тезу: місцева та регіональна автономія стали принципами європейського конституційного права, тобто такого конституційного права, яке є спільним для всіх країн Європи. Питання місцевого та регіонального характеру можуть розглядатись і вирішуватись безпосередньо на місцевому та регіональному рівні. Договір про ЄС засвідчив про початок нового етапу в процесі створення ще більш тіснішого Союзу народів Європи, у якому рішення приймаються найбільш відкрито і доходять до кожного громадянина.

 

Питання для обговорення

1. Проаналізуйте значення та роль основних цілей ЄС.

2. Визначте сутність стратегічних цілей ЄС.

3. Наведіть приклади реалізації основних цілей ЄС у країнах, які ввійшли до складу Європейського Союзу за останні десять років.

4. В чому полягає сутність компетенційного механізму ЄС: проаналізуйте.

5. Висвітліть нормативно-правову основу компетенційного механізму ЄС.

6. Розкрийте значення публічності та демократії, як ключових факторів, які впливають на реалізацію цілей та компетенцій ЄС.

7. Визначте поняття «європейська публічність».

8. Розкрийте поняття публічності, як третього елемента між державою та суспільством.

9. Проаналізуйте поняття демократії, як головної ідеї політичної публічності.

10. Розкрийте та проаналізуйте поняття масової та елітарної публічності в Європі.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал