Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Спряження.






Плавний перехід однієї лінії контура зображення в ін­шу називають спряженням. Всі спряження на кресленні виконують дугами кіл заданих радіусів. Точку, з якої проводять дугу плавного переходу однієї лінії до іншої, називають центром спряження.

Побудова спряження кола та прямої.

Перехід від одного кола до іншого буде плавним тоді, коли ці кола дотикаються. Точка спряження двох кіл ле­жить на прямій, що сполучає центри спряжуваних кіл. Отже, побудова спряження завжди зводиться до визна­чення центра і точок спряження. Побудувавши центр спря­ження циркулем, розхил якого дорівнює радіусу спряжен­ня, між точками спряження проводять дугу. Вона і буде утворювати плавний перехід від однієї лінії контура зобра­ження до іншої.

Різні варіанти спряження кіл між собою на відстані.

Дві прямі, що перетинаються, можуть утворювати прямий, гострий і ту­пий кути. Для всіх трьох випадків спосіб побудови один і той же. Він полягає ось у чому. Дуга плавного переходу від одні­єї прямої до іншої має радіус R. Якщо це дуга кола, то для її проведення слід знати положення центра цього кола.

Послідовність побудови спряження двох прямих, що перетинаються.

1. Паралельно першій із спряжуваних прямих проводять допоміжну пряму на відстані радіуса спряження R від неї.

2. Паралельно другій із спряжуваних прямих проводять другу допоміжну пряму, також на відстані радіуса спряження Rвід неї. У точці перетину обох допоміжних прямих міститься центр спряження О.

3. З точки Опроводять перпендикуляри на спряжувані прямі. Утворені точки є точками спряження.

4. Поставивши опорну ніжку циркуля в точку О, розхи­лом циркуля, що дорівнює радіусу спряження R, між точка­ми спряження проводять дугу, яка утворює плавний перехід від однієї прямої до іншої.

Спряження перпендикулярних прямих.

Спряження прямих, які перетинаються під тупим кутом

Спряження прямих, що перетинаються під гострим кутом

Спряження двох паралельних прямих. Через точки спряження 1 і 2 проводимо перпендикуляр h. Ділимо його пополам. В центрі перпендикуляра ставимо циркуль, відстань між голкою і олівцем рівна h/2.

Спряження дуги кола з прямою відбувається майже аналогічно спряженню двох прямих, що перетинаються. Відмінним є проведення допоміжної біля дуги. Ми проводимо її циркулем радіусом рівним сумі радіусу дуги та радіуса спряження.

 

Варіант 1

Варіант 2

 

 

Варіант 3

 

Варіант 4

Варіант 5

Варіант 6

Варіант 7

 

Варіант 8

Варіант 9

Варіант 10

 

 

Варіант 11

Варіант 12

 

Варіант 1

 

Варіант 2

 

Варіант 3

Варіант 4

 

 

Варіант 5

 

Варіант 6

 

 

Варіант 7

 

 

Варіант 8

 

 

Варіант 9

 

 

Варіант 10

 

Варіант 11

 

Варіант 12

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал