Cоrydalis

З настанням весни ліс збагачується ще одним ефемероїдом - рястом. Ряст - рослина мініатюрна, тендітна і дуже вишукана. Над морем зелено-сизуватих листків здіймається справжнісінька повінь суцвіть-китиць з білими, рожевими, бузковими, кремовими, пурпурно-фіолетовими квітками, які мають приємний, витончений запах меду з ваніллю. Форма квітки досить дивна, але вишукана. Вона складається із чотирьох пелюсток, одна з яких завжди утворює шпорку - вмістилище нектару. Внутрішні пелюстки квітки мають інший колір, ніж зовнішні. Вони прикривають тичинки і пиляки від дощу і утворюють яскраве вічко, яке приваблює комах. З зацвітанням перших квітів: підсніжників, рясту та інших, а також розкриттям сережок ліщини співпадає період виставлення бджолиних сімей. Середня температура в тіні до цього часу досягає +8..+9 °С, з’являються перші джемелі і метелики. Та дістати нектар з квіток рясту можуть лише комахи з довгим хоботком, які й сприяють перехресному запиленню. А джмелі, які мають короткий хоботок, хитрують прокушуючи шпорець і таким чином добираючись до нектару.

Ряст часто росте поряд з медуницею, воронячим оком, купеною багатоквітковою, ведмежою цибулею, вітряницею - одним словом з рідкісними рослинами. Випадіння одного із компонентів такого братства відіб’ється неприємностями для решти.

Ряст - багаторічна рослина, яка найкраще росте на родючих вологих ґрунтах у напівтіні. Він рідше за інші першоцвіти піддається безпощадному винищенню лише тому, що місцями його проростання найчастіше є мало прохідні, порослі кущами, яри; вологі вільхові, дубові чи грабові ліси; лісові острівці серед боліт.

Швидкий розвиток рясту пояснюється тим, що вегетативні органи майбутньої рослини закладаються відразу після його цвітіння. Під землею у більшості рястів є невеличка бульба із численними корінцями внизу. Тут зберігаються запаси поживних речовин, в основному крохмалю. Сформована до осені, на вершині бульби, велика почка відновлення до березня досягає поверхні ґрунту. Від морозів її захищає щільний недорозвинений у вигляді лусочки листок. Весною цей листок розривається і розпочинається інтенсивний ріст паростків. За декілька днів вони досягають 15-20 см в висоту, і рослина зацвітає. Під час цвітіння ряст надзвичайно красивий. На квітконіжці дорослої рослини буває до 30 квіток, які утворюють пишне суцвіття, що зберігає декоративність 5-8 днів. Від стебла рясту зазвичай відходить два-три ажурних зелених, інколи з голубуватим чи сизим відтінком, двічі трійчасті листки. Через тиждень найнижчі квітки суцвіття рясту втрачають колір, з’являються схожі на стручки зеленуваті плоди-коробочки з 7-15 насінинами, які при дозріванні розтріскуються вздовж і розкриваються. Дозрівші чорні насінники, що висіваються в землю, мають білий придаток, який приваблює своїм смаком мурашок; саме вони і розносять це насіння по лісу.

За формою квіток люди наділили рясти різними назвами: коники, кукурiчки, пiвники, баранчики. Мабуть, це пов'язано з легендою, в якій оповідується, що в одному пралісі жила відьма. За ніч вона намотається на мітлі, а вдосвіта повертається до своєї лісової хатини, щоб заховатись від людських очей і відпочити. Лишень задрімає, а вже півень починає кукурікати і спати відьмі не дає. Розсердилась вона на півня та й перетворила його на квітку ряст, яка дещо скидається своєю формою на голову півня.

Наукова назва роду походить від грецького слова korydallos, що в перекладі означає “чуб (або ковпак) жайворонка”. Це пов'язано з тим, що дві внутрішні пелюстки квітки утворюють щось схоже на ковпак, який захищає органи розмноження — тичинки та маточку. Верхня пелюстка у багатьох видів має довгий шпорець, у якому захований нектар. Українська легенда по своєму висвітлює наукову назву рясту. Летіли напровесні над лісом жайворонки, посварились між собою та й почали битися. Билися так, що аж шпорці та чуби свої погубили. Попадали вони на родючий лісовий ґрунт і попроростали гарними весняними квітками - рястом.

Рід Ряст представлений понад 300- ма видами, що поширені по всій північній півкулі, із одним видом в східноафриканських високогір’ях; два близькоспоріднені роди (Phacocapnos та Cysticapnos) зустрічаються в Південній Африці. Центр походження видів роду Corydalis знаходиться в Східній Азії. Загальний ареал простягається від східних кордонів Франції до Дніпра і від Італії, північної частини Балкан до півдня Скандинавії. За межами ареалу вид зустрічається острівцями в декількох областях Росії, на Лівобережній Україні, а також на Піренеях. На Україні розповсюджені 6 видів рясту. Серед них розрізняють бульбові види, які цвітуть в квітні і належать до весняних ефемероїдів: ряст порожнистий (Cоrydalis cava)=ряст бульбистий (Corydalis bulbosa); ряст ущільнений (Cоrydalis solida)=ряст Галлера (Cоrydalis Halleri); ряст Маршалла (Cоrydalis Marschalliana); ряст проміжний (Cоrydalis intermedia); ряст Пачоського (Corydalis paczoskii). Та кореневі види, які зазвичай цвітуть в кінці весни - на початку літа: ряст жовтий (Cоrydalis lutea) - досить рідкісний вид на Україні, проростає лише на Закарпатті в місті Ужгород на лівому та правому берегах річки Уж. Має жовті квіти без аромату. Масово поширений в Центральній Європі Ні один із видів роду рясту не занесено до “Червоної книги України”.

Ряст порожнистий (Cоrydalis cava)= ряст бульбистий (Corydalis bulbosa). Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 15-30 см із конічною, підземною бульбою при основі стебла. Бульба спочатку щільна, майже яйцеподібна, пізніше порожниста і набуває форми широкого конуса, з верхівки якого виходять стебла з двома двічі трійчастими листками. Листки сірувато-зелені, складні. Від однієї бульби відходять три і більше квітконіжок з густою багатоквітковою китицею у формі віночка з яскравими блідо-жовтими, рожевими, рідше білими квітами з цілісними приквітниками.. Оцвітина подвійна. Чашолистків два, вони дрібні і рано обпадають. Віночок роздільнопелюстковий, з чотирма попарно супротивними пелюстками, верхня пелюстка з шпоркою. Тичинок дві, маточка одна, з одним нитчастим стовпчиком і головчастою приймочкою. Зав'язь верхня. Стебло прямостояче. Квітує з березня до травня. Плід - стручкоподібна двостулкова коробочка, плодоніжки втроє коротші за плід. Ефемероїд.

Полюбляє тінисті ліси та чагарникові зарості. Ряст порожнистий найпоширеніший вид на Україні, розповсюджений по свій її території, крім Лівобережного Степу.

Від даного виду рясту залежить існування метелика Чорний Аполлон (Parnassius mnemosyne). Він відкладає яйця тільки на листках рясту порожнистого, єдину можливу їжу для майбутньої гусені, яка харчується тільки в сонячні, теплі дні.

Ряст ущільнений (Cоrydalis solida) або Галлера (Corydalis Нolleri). Цей вид названий іменем швейцарського природодослідника Галлера.

Ряст ущільнений - багаторічна трав'яниста рослина заввишки 10-20 см. Має щільну кулясту світло-коричневу бульбу масою до 5 грам без порожнини всередині. Кожна бульба дає життя лише одній м’ясистій, прямостоячій, соковитій стеблині. На вершині стебла розміщується щільна китиця суцвіття з досить масивними, приємно пахнучими рожево-фіолетовими, світло-червоними, а інколи й білими, пізніше синіючими квітками. У рослини всього два листки. На вигляд вони дуже ніжні, тоненькі, м’які, триждирозсічені, розміщуються вище середини стебла на коротких пагінцях. Цвіте ряст ущільнений в березні-квітні приблизно 30 днів. Плоди дозрівають в червні. Насіння чорне, блискуче, дрібне. Є отруйною рослиною.

Росте ряст ущільнений на свіжих, слабокислих, зазвичай родючих ґрунтах змішаних і листяних лісів, серед кущів та на лісових вирубках. Цей вид відноситься до тих рослин, які все життя залишаються на одному місці. У нього немає ні кореневищ, ні повзучих підземних паростків, які б могли поширюватися в різних напрямках. Мірмекохорія - єдиний спосіб розселення рясту ущільненого. Від проростання насіння до появи квітуючої рослини проходить 4-5 років. Бульба рослини сидить досить мілко в землі, тому дуже легко виривається при збиранні квітів. Саме ці обставини роблять ряст ущільнений вразливим видом. Ось чому дуже важливо залишити в лісі якнайбільше квітучих рослин і менше збирати їх в букети. Та й до того ж зірвані квіти рясту дуже швидко в’януть. Ефемероїд.

Ряс ущільнений поширений майже по всій Європі, Західному Сибіру, Малій та Середній Азії. На Україні спостерігається по всій її території. В Закарпатті знаходиться центральна частина ареалу виду.

Ряст Маршалла (Cоrydalis Marschalliana). Цей вид названий іменем відомого ботаніка Маршаля Біберштейна (1768—1826), який вніс цінний вклад у пізнання флори Тавріди, тобто Криму, й Кавказу. Вчений зібрав великий гербарій, який зберігається в Ботанічному інституті ім. В. Л. Комарова АН в Петербурзі.

Ряст Маршалла - багаторічна трав'яниста бульбокореневищна рослина заввишки 15-35 см. Дважди або трижди трійчасті листки мають голубувато-зелене забарвлення. Суцвіття на довгій квітконіжці. Солом’яно-жовті чи блідо-жовті квітки зібрані у негусту верхівкову вертикально спрямовану китицю. У кавказької форми зустрічаються рослини з рожевими зовнішніми і жовтими внутрішніми пелюстками. Цвіте на початку квітня-травня. Плід - видовжена коробочка. Розмножується насінням. Ефемероїд.

Зростає в широколистяних розріджених лісах. Батьківщиною рясту Маршалла є Південна і Східна Європа, Іран, Кавказ, Європейська частина Росії. В Україні є досить поширеним видом, зокрема на Лівобережному Лісостепу, Степу, у Гірському Криму, зрідка - на Правобережжі.

Ряст Пачоського (Corydalis Рaczoskii). Цей вид названий іменем видатного флориста, геоботаніка і біолога Йосифа Кіндратовича Пачоського (1864—1942), одного з засновників фітоценології, тобто вчення про рослинні угруповання, та одного з кращих знавців рослинності південноросійських степів, Польщі та лісів Східної Європи.

Ряст Пачоського один із найцікавіших видів рясту. На початку вегетації червонуваті стебла рясту майже лежать на поверхні грунту. Під час цвітіння вгору піднімається невелике суцвіття висотою приблизно 8 см, яке складається з 9 великих рожево-фіолетових квіток. Шпорець квітки фіолетовий, вічко - пурпурове. Цвіте ряст Пачоського в середині квітня. Бульби маленькі, коричневі. Ефемероїд.

Поширений на півдні України та в Криму.

Ряст проміжний (Corydalis intermedia) - стебло ветвистое з трьома-шістьма квітками. Рослини даного виду відрізняються від попередніх коротшою оцвітиною, але є не менш вишукані. Ряст проміжний зацвітає трішки раніше рясту ущільненого. Його квіти бузкові, рідше білі, духмяні, розміщені в густих китецеподібних суцвіттях. Цвіте в квітні-травні. Після цвітіння зявляються стручки-плоди з чорним блискучим насінням. Ряст проміжний відрізняється від рясту ущільненого менш щільними суцвіттями і приквітниками оберненояйцевидної форми. Ефемероїд.

Розповсюджений він в широколистих лісах і лісостепах Європи. Зустрічається рідше за ряст ущільнений. На Україні поширений в Карпатах.

Квіти рясту настільки привабливі, що навіть природні форми можуть прикрасити будь-який квітник. Ряст ущільнений та ряст жовтий, завдяки своєму декоративному вигляду успішно використовуються в квітникарстві. Рясти можна вирощувати як прекрасні ранньовесняні декоративні рослини в садах, парках серед дерев, чагарників, на паркових галявинах та газонах. В декоративному садівництві використовують 20 видів. Розмножують їх головним чином щойно зібраним насінням, так як воно швидко втрачає схожість. Потрібно уважно стежити за достиганням насіння тому, що плодики рястів швидко розтріскуються і насіння з них висипається. Сіянці більшості видів зацвітають на другий-третій рік.

Всі види рясту є гарними медоносами та і перганосами. Та найбільший інтерес у бджільництві представляє ряст ущільнений.

Деякі види рястів використовуються з лікувальною метою. Наприклад, ряст порожнистий містить близько 20 видів алкалоїдів, які складають 5% від загального вмісту рослини. Такий відсоток алкалоїдів є одним із найвищих серед рослин Центральної Європи. Найцінніші алкалоїди- це бульбокапнін, тетрогідропальматин та корідалин, які можуть бути замінниками морфіну (не викликають залежності) і використані при лікуванні каталепсії, нервових хвороб. Коридин заспокійливо впливає на нервову систему; коритуберин, корикавін, навпаки, збуджує її. Застосовуються вони в психіатрії під суворим контролем лікаря.

Особливо люди чекали перших зелених сходів трав й квітів голубого рясту, які виходили топтати й старі й малі для здоров'я й довгих років життя:

Топчу, топчу ряст, ряст,

Бог здоров’я дасть, дасть.

А ще буду топтати,

щоб на той рік діждати.

У тих регіонах, де ряст не ріс, топтали первоцвіт або сон-траву. Вважалося, що той, хто так учинить, дочекається і наступної весни. Окрім якихось магічних значень, вочевидь, це була ще й прекрасна оздоровчо-лікувальна процедура, оскільки топтати ряст годилося босоніж. Подібна магічна дія прослідковувалася і в обряді дарування жінкам і дівчатам перших весняних квітів, які (як і ряст) вважалися носіями здоров'я, життєвої сили, родючості і краси.