Термінологічний словник ключових понять. Результати господарської діяльності залежить від забезпеченості підприємства та ефективності використання трудових ресурсів

Результати господарської діяльності залежить від забезпеченості підприємства та ефективності використання трудових ресурсів, основних фондів та матеріальних ресурсів.

Трудові ресурси – це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає певній сфері діяльності.

Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навики роботи.

Професія – це рід трудової діяльності, для здійснення якої необхідний певний комплекс спеціальних теоретичних знань та практичних навиків.

Спеціальність – різновид трудової діяльності в межах професії, характеризує вужче коло виконуваних функцій і передбачає використання спеціалізованих засобів праці.

Кваліфікація – це рівень знань та практичних навиків, необхідних для виконання роботи певної складності. Кваліфікація працівника визначає ступінь його підготовленості до виконання професійних функцій відповідної складності.

Оцінка персоналу – це цілеспрямоване порівняння певних характеристик працівників з відповідними параметрами, вимогами.

Етапи аналізу забезпеченості підприємства трудовими ресурсами та ефективності їх використання:

- дослідження відповідності чисельності та структури працівників із трудомісткістю виробничої програми;

- визначення змін в чисельності та структурі персоналу порівняно з розрахунковими показниками та даними минулих періодів;

- вивчення співвідношень між окремими категоріями персоналу;

- характеристика руху робочої сили за коефіцієнтами з обороту, з приймання працівників, зі звільнення та загального обороту;

- оцінка продуктивності праці.

Ефективність використання трудових ресурсів на підприємстві характеризується продуктивністю праці – кількістю продукції (обсягом робіт, послуг) у грошовому або натуральному виразі, котра виробляється одним працюючим (робітником) за одиницю робочого часу або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконаної роботи, наданої послуги).

Під основними засобами розуміють сукупність матеріальних коштів, які формує і утримує підприємство з метою використання їх у процесі виробництва або постачання виробів, надання послуг, здавання в оренду іншим юридичним особам, здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін використання яких більше одного року або операційного циклу, якщо останній довший за рік.

Основні фонди підприємства – це засоби праці, які мають вартість, не меншу від встановленої державою межі і функціонують у виробництві тривалий час (понад один рік) у своїй незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, частинами, шляхом амортизаційних відрахувань.

Первісна вартість основних засобів – це фактична їх вартість, представлена в сумі грошових коштів, які підприємство сплатило або витратило на придбання (створення) необоротних активів.

Ліквідаційна вартість основних засобів – це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов’язаних з їх продажем (реалізацією).

Узагальнюючими показниками використання основних засобів є: фондоозброєність праці, технічна озброєність праці, фондовіддача, фондомісткість, рентабельність основних виробничих фондів, коефіцієнт використання виробничої потужності праці.

Фондоозброєність – це відношення середньої вартості промислово-виробничих фондів до середньоспискової чисельності робітників у найбільшу зміну.

Технічна озброєність праці визначається відношенням вартості виробничого устаткування до середньоспискової чисельності робітників у найбільшу зміну.

Етапи аналітичного дослідження основних засобів:

- оцінка змін у наявності основних засобів, визначення динаміки;

- вивчення змін структури основних засобів;

- дослідження активної частини основних засобів;

- визначення показників узагальнюючої оцінки динаміки основних засобів і характеру їх змін за допомогою коефіцієнтів оновлення, уведення, вибуття;

- дослідження технічного стану основних засобів;

- обчислення показників ефективності використання основних засобів та їх оцінка.

Фондовіддача характеризує річний випуск продукції з одиниці вартості основних фондів і розраховується як відношення обсягу промислової продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів.

Фондомісткість – показник зворотний фондовіддачі. Він характеризує вартість основних виробничих фондів, яка припадає на одиницю вартості продукції.

Рентабельність основних виробничих фондів – це відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості основних фондів.

Коефіцієнт використання виробничої потужності розраховується як відношення обсягу продукції до середньорічної величини виробничої потужності підприємства у вартісному виразі.

Етапи аналітичного дослідження матеріальних ресурсів:

- вивчення якості плану постачання;

- аналіз забезпеченості планової потреби в матеріальних ресурсах укладеними договорами на поставку та внутрішніми джерелами покриття;

- перевірка своєчасності укладення договорів та передбачення в них усіх необхідних умов поставок;

- дослідження виконання договорів поставок за загальним обсягом, комплектністю, асортиментом, джерелами надходження, термінами та ритмічністю постачання;

- оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів за показниками матеріаловіддачі, матеріаломісткості, коефіцієнтом матеріальних витрат, співвідношення темпів зростання матеріальних витрат і випуску продукції;

- дослідження впливу факторів матеріально-технічного постачання на зміну обсягу виробництва продукції.

Узагальнюючими показниками ефективності використання матеріальних ресурсів є:

- матеріаловіддача;

- матеріалоємність;

- коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних затрат;

- питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції;

- коефіцієнт використання матеріалів.

Матеріаловіддача – розраховується як відношення вартості продукції до суми матеріальних витрат і характеризує вихід продукції з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів.

Матеріаломісткість продукції (зворотний показник до матеріаловіддачі) відображає рівень матеріальних витрат (без амортизації) на кожну гривню продукції та розраховується як відношення суми всіх матеріальних витрат до вартості продукції.

Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат розраховується як відношення індексу обсягу промислової продукції до індексу матеріальних витрат.

Для того, щоб визначити питому вагу матеріальних витрат у собівартості продукції, необхідно суму матеріальних витрат віднести до повної собівартості випущеної продукції.

Коефіцієнт використання матеріалів (коефіцієнт матеріальних витрат0 визначається шляхом ділення суми фактичних матеріальних витрат на розмір матеріальних витрат, обчислення виходячи з планових калькуляцій і фактичного випуску та асортименту продукції.

Рекомендована література [1, 2, 3-5, 9, 11-14, 16, 18, 20]

Тема 8. Аналіз витрат на виробництво, собівартості і реалізації продукції

План вивчення теми

1. Мета, завдання і джерела інформації аналізу собівартості продукції.

2. Аналіз витрат підприємства за економічними елементами і статтями калькуляції.

3. Аналіз витрат на одну гривню продукції.

Навчальні цілі

Засвоєння, поглиблення та систематизація знань про значення та методику аналізу витрат на виробництво і реалізацію продукції

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Самостійна робота передбачає:

· вивчення теоретичних положень, понять, категорій, алгоритмів розрахунків;

· огляд ключових категорій;

· розв’язання ситуаційних вправ;

· виконання завдань самостійної роботи;

· складання та оформлення аналітичних висновків за результатами аналізу.

В результаті роботи з літературою, наведеною для даної теми, студент повинен:

· отримати, засвоїти, систематизувати та закріпити знання із програмних питань;

· зрозуміти і запам’ятати основні поняття, терміни;

· відповісти на контрольні питання для закріплення отриманих теоретичних знань;

· розв’язати ситуаційні вправи;

· виконати завдання самостійної роботи відповідно до методичних рекомендацій;

· скласти висновки за результатами аналізу витрат на виробництво і реалізації продукції.

Виробництво і реалізація продукції суповоджуються витратами усіх видів ресурсів: праці, засобів і предметів праці.

Сучасне комплексне управління передбачає поєднання інтересів споживачів із здатністю раціонально використовувати ресурси.

Собівартість продукції (робіт, послуг) – це виражені в грошовій формі витрати всіх видів ресурсів – праці, основних фондів, природної і промислової сировини, матеріалів, палива, енергії, - використаних безпосередньо при виготовленні продукції (виконанні робіт), а також для збереження продукції і поліпшення умов виробництва та його вдосконалення.

Собівартість продукції є важливим показником, що характеризує ефективність діяльності підприємства, оскільки в ньому відображені організаційно-технічний рівень, продуктивність праці, якість продукції, раціональність використання цих видів ресурсів. У свою чергу, від собівартості залежить розмір прибутку, рівень рентабельності. Саме тому аналіз собівартості продукції є важливим напрямком аналітичної роботи.

Основні завдання аналізу собівартості продукції:

– Оцінка обґрунтованості планових завдань щодо зниження собівартості продукції.

– Перевірка достовірності інформації про фактичну собівартість продукції.

– Аналіз виконання планових завдань за узагальнюючими показниками.

– Визначення впливу факторів на показники собівартості.

– Виявлення резервів зниження собівартості та розробка заходів щодо їх мобілізації.

При обліку, плануванні й аналізі використовують такі узагальнюючі показники собівартості:

- витрати на 1 грн. товарної продукції;

- собівартість найважливіших видів продукції;

- собівартість продукції за калькуляційними статтями та елементами витрат.

Інформаційною базою аналізу витрат на виробництво та реалізацію продукції є:

- статистична звітність (ф. № 5 - С «Звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг», ф № 1 – підприємництво «Звіт про основні показники діяльності підприємства»);

- первинні бухгалтерські документи;

- реєстри синтетичного та аналітичного обліку;

- калькуляції собівартості окремих видів продукції;

- кошторис (нормативи) витрат;

- матеріали ревізій і спеціальних обстежень;

- матеріали аналізу собівартості продукції за попередні роки.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте економічний зміст:

· витрат на виробництво;

· виробничої собівартості продукції;

· собівартості реалізованої продукції.

2. Назвіть основні ознаки класифікації витрат.

3. Які показники є об’єктами аналізу собівартості продукції?

4. Назвіть основні завдання аналізу собівартості продукції.

5. Перелічити інформаційне забезпечення аналізу витрат та собівартості продукції.

6. Чому показник витрат на 1 гривню обсягу продукції є найбільш узагальнюючим показником собівартості та в чому полягає його універсальність?

7. Як розраховуються витрати на 1 гривню обсягу продукції та яка методика аналізу цього показника?

8. Які чинники впливають на відхилення фактичних витрат на 1 гривню обсягу продукції від планових та як розрахувати вплив цих чинників?

9. Розкрийте економічний зміст елементів витрат та поясніть, що конкретно можна дослідити за допомогою цього показника.

10. Яким методом проводиться аналіз витрат на виробництво за елементами?

11. Що таке стаття калькуляції та охарактеризувати основні статті калькуляції згідно з ПСБО 16 «Витрати»?

12. Яка існує методика аналізу витрат за калькуляційними статтями?

13. Які конкретно витрати відносять до прямих матеріальних витрат та яким методом проводиться аналіз цих витрат?

14. Які чинники впливають на відхилення фактичних матеріальних витрат від планових та як розрахувати вплив цих чинників?

15. Чому в ході аналізу трудових витрат важливо провести аналітичне дослідження співвідношення темпів зростання продуктивності праці та середньої зарплати одного робітника?

16. Що відносять до непродуктивних виплат заробітної плати?

Завдання для самостійної роботи

Завдання 8.1. Проаналізувати динаміку витрат на 1 грн. продукції (робіт, послуг). Визначити вплив на їх величину змін обсягу виробництва та витрат на виробництво

Завдання 8.2. Розрахувати вплив на фонд оплати праці змін чисельності працівників та середньої заробітної плати одного працівника

Завдання 8.3. Визначте критичну точку виробництва продукції, яка забезпечує рентабельність роботи підприємства. Зробіть висновки за результатами проведеного аналізу.

Примітка. Можливий максимальний обсяг виробництва

За варіантом І – 1000 одиниць,

За варіантом ІІ – 300 одиниць.