Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Історико-економічна інформація розділу і сучасність. Продумування історико-економічної інформації розділу і відслідковування довготривалих процесів та тенденцій дає можливість прийти до таких основних






 

Продумування історико-економічної інформації розділу і відслідковування довготривалих процесів та тенденцій дає можливість прийти до таких основних висновків:

1. Промисловий переворот в Україні як і в Росії на відміну від розвинених західноєвропейських країн мав суттєві особливості: 1) він завершився при від­сутності власного верстатобудування, 2) дешевизна робочої сили обумовила механізацію лише основ­них виробничих процесів, всі допоміжні роботи ви­конувались вручну, 3) машини були застарілі та упо­вільнювали робочий процес, 4) мало місце хаотичне, нераціональне планування заводів, 5) управлінський персонал часто не мав спеціальної освіти, 6) буржу­азія не оформилась у пануючий клас.

Усе це разом узяти суттєво знижувало рівень органі­зації, продуктивності праці та конкурентоспроможності товарної продукції. Деякі з перерахованих особливостей стали довгостроковими тенденціями, що продовжувались у XX столітті і, певною мірою в наш час. До них нале­жить і низький рівень механізації допоміжних робіт, не­достатній розвиток точного верстатобудування, дешевиз­на робочої сили порівняно з західноєвропейськими краї­нами. Сучасні управлінці, економісти, бізнесмени, правознавці повинні знати причини такого роду довго­тривалих явищ для того, щоб трансформувати їх у пози­тивний процес.

2. У сільському господарстві, у селянській сім'ї основ­ним мотивом праці залишалась потреба виживан­ня при мінімумі індивідуального споживання і мак­симумі ручної праці.

У цих умовах особисті мотиви, потяги, бажання, окремо­го виробника нівелювались обставинами. Індивідуальне під­корялось об'єктивно-необхідному, сімейно-колективному. Це вставало на шляху індивідуальної ініціативи, раціо­налізації, консервувало старі прийоми праці та техноло­гії. Окреслена тенденція продовжувалась також у радян­ський період і певною мірою представлена в наші дні. Сьогодні вона потребує детального осмислення в еконо­мічній теорії та продуманого регулювання на державно­му і місцевому рівнях.

3. Ряд тогочасних пропозицій з активізації торгівлі можуть бути модифіковані в умовах ринкової трансформації української економіки. В 80-х ро­ках XIX ст. французький консул в Одесі запропо­нував створити при консульстві спеціальний дорад­чий орган (з зацікавлених місцевих громадян) для стимулювання французької торгівлі. Такого роду пропозиції залишаються актуальними і в наші дні. Більше того їх зміст може бути значно розши­рений. Дорадчі групи зацікавлені в зарубіжних інвести­ціях можуть бути сформовані при іноземних консульст­вах у багатьох містах України. До їх складу ввійдуть біз­несмени і вчені відповідного профілю знань. У цьому напрямку слід активізувати роботу наших українських представництв за кордоном.

4. Духовна складова економічного розвитку (роль на­уки, освіти, управлінської системи, духовних ви­робничих сил особистості та сім'ї) відрізнялась значними протиріччями. Роль науки і освіти порі­вняно з першою половиною XIX ст. зросла. Знач­них успіхів досягли традиційні сфери духовної творчості —література, музика, живопис, театр. Специфічною особливістю гуманітарного сектора знань і вмінь була недостатня ідейна продуктив­ність духовних закладів, у першу чергу, універси­тетів. З цієї причини суспільство не мало можли­вості вибору позитивних плюралістичних ідей віт­чизняного походження. Бюрократична управлінська система в Росії була духовно розслаблена, слабо ор­ганізована і малоефективна. Це особливо чітко вчу­валось в період російсько-японської війни, револю­ції 1905-1907 рр., а пізніше в першу світову війну. Духовні виробничі сили безпосереднього виробни­ка і його сім'ї були, в основному, замкнуті на трудо­вому процесі.

Примітивна технічна оснащеність останнього, відповід­на їй організація праці, малоземелля породжували тут зу­божіння, невпевненість у завтрашньому дні, ірраціональ­ність у настроях та елементи стримуваного анархізму. Все це находило прояв і в суспільних процесах.

Сказане свідчить, що в незалежній Україні розвиток духовних виробничих сил суспільства як невід'ємної скла­дової економічного розвитку повинен бути в центрі ува­ги державних органів, громадянського суспільства, пар­тій, рухів творчих і релігійних об'єднань.

 

Питання для самоперевірки

1. Проаналізуйте шляхи розвитку капіталізму в сіль­ському господарстві України.

2. Порівняйте капіталістичну перебудову поміщиць­кого та селянського господарства, використавши конкретні факти.

3. Розкрийте основний зміст промислового перевороту в Україні.

4. Які наслідки та особливості промислового перево­роту в Україні?

5. Розкрийте значення іноземного капіталу для стано­влення індустріального суспільства України.

6. Охарактеризуйте особливості торгівлі, банківської системи.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал