Наступники Данила Галицького

• Василько (1264-1270);

• Лев І (1270-1310);

• Юрій І (1310-1315);

• Лев II, Андрій І (1315-1323);

• Юрій II «Болеслав» (1323-1340);

Магдебурзьке право ® 1339 р. м. Сянок;

• Син Гедиміна – Дмитро- Любарт (1340-1377).

Політичний лад Галицько-Волинської Русі

Здійснював усі функції державної влади -

законодавчу, виконавчу, судову. Літописи часто

називали великих князів «самодержцями». Данило

Галиць­кий був навіть коронований у 1253 р. Юрій

Львович, онук Данила Галицького, також

користувався титулом «Короля Русі».

Відбувалися також князівські з'їзди, на яких укладалися різні угоди, договори та ін.

Соціально-класова структура Галицько-Волинської Русі

У літописах вживаються терміни: бояри і проста челядь, бояри і прості, люди і бояри, луччі бояри і слуги, ліпші мужі тощо

володів доменом, роздавав «доменні землі».

серед боярства існувала верхівка — «уроджені князі», «луччі», «великі» й «нарочиті». «Великі» мали привілейоване становище при великих князях, служили в княжій «старшій дружині»; їхні сини обіймали посади двірних слуг на княжому дворі.

єпископи, ігумени монастирів.

«городяни», поділялися на заможну верхівку («ліпші мужі») і середнє міщанство, «простих людей»

Адміністративно-виконавча влада

Система княжих управителів — призначалася з вірних бояр, утриму­валася за рахунок княжих земельних подарувань.

Організовував оборону окремої землі. Тисяцькі нерідко командували полками та брали участь у дипломатичних

пе­реговорах.

Основна діяльність пов'язана із княжим двором; також виконував судові функції від імені князя.

Хранитель державної печатки (ймовірно, він складав і тексти грамот і прикладав до них печаті; грамоти ж писав писар). Нерідко виконував важливі княжі доручення (зокрема печатник Кирило, який очолював князівське військо під час походів на бояр на Пониззя та Пе­ремишльської землі).

Писав княжі грамоти.

Здійснював управління князівськими маєтками (доменом).

Управитель княжим двором, довірена особа володаря.

Судочинство. На основі «Руської правди» міста, що володіли Магдебурзь­ким правом, мали окремий суд.

Надходження до державної скарбниці. Данина жителів міст і волостей. Збирався також побір, татарщина, ловче, мито з купців на торговельних шляхах, прибутки від продажу коломийської солі.

Адміністративно-територіальна структура Галицько-Волинської Русі

Галицько-Волинське князівство поділялося на ряд князівств -

управителями яких князь призначав з числа вірних бояр.

Центрами волостей були

Міста-городи поділялися на

З першої половини XIV ст. поширюється

Військова система Галицько-Волинської Русі