Запитання для самоконтролю. 1. Розкрийте причини, характер і рушійні сили національно-визвольної війни.

1. Розкрийте причини, характер і рушійні сили національно-визвольної війни.

2. Назвіть роки національно-визвольної війни.

3. Яку періодизацію подій 1648-1687 рр. дають історики?

4. Назвіть основні битви початкового періоду війни.

5. Коли був підписаний Зборівський мирний договір?

6. Коли був підписаний Білоцерківський мирний договір?

7. Порівняйте умови Зборівського і Білоцерківського мирних договорів.

8. Коли був підписаний україно-російський договір?

9. Розкрити зміст «Березневих статей».

10.Яку оцінку договору 1654 р. дають історики?

11.Дайте оцінку діяльності Б.Хмельницького.

12.Охарактеризуйте внутрішню і зовнішню політику І.Виговського.

13.Коли була підписана Гадяцька угода? Умови її.

14.Охарактеризуйте політику Ю.Хмельницького.

15.Переяславські статті 1659 р., їх зміст і наслідки.

16.Коли було підписано Андрусівське перемир’я? Його наслідки.

17.Дайте оцінку діяльності П.Дорошенка.

18.Які причини поразки національно-визвольної війни?

19.Розкрийте історичне значення національно-визвольної війни.

20.Період 60-80-х років ХVІІ ст.. увійшла в історію України як доба Руїни. Чому?

Висловіть свою точку зору

1. В ході національно-визвольної війни була сформована Українська держава чи ні?

2. Чи погоджуєтесь Ви з думкою Тараса Гунчака, що «заходи відзначення в 2004 р. 350-ліття Переяславської ради є виявом продовження нашого духовного каліцтва, яке тягнеться від Переяслава? Мені здається, що вже, мабуть, час видужати від нав’язаних українському народу легенд про братерське єднання і почати творити своє життя як суверенний народ у своєму власному домі»

«Переяславська рада: між історією чи легендою»

Професор історії Роттгерського університету США,

газета «День» 7 лютого 2004 р.

3. Доведіть, що національно-визвольна війна 1648-1676 р. переросла в національно-визвольну революцію.

4. Доведіть, що після смерті Б.Хмельницького в Українській державі розгорнулася громадянська війна.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001, с. 148-177.

2. Рибалка І.К. Історія Української РСР. Дорадянський період. - К., Вища школа, 1978, с. 128-170.

3. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела, Львів: Новий світ - 2000, 2002, с. 80-87.

4. Смалій В.А., Ричка В.М. Угоди гетьманського уряду України з Московською державою (1614 – 1764 рр.). Очима правознавців // Укр. іст. журнал. – 1993, - № 4-6.

Т Е М А 5: ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ – ХVІІІ ст.

План

1. Стабілізація політичного життя в Україні в кінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. Гетьман І.Мазепа.

2. Конституція П.Орлика.

3. Обмеження російським царизмом української автономії.

4. Остаточне скасування української державності.

Ключові терміни та поняття:

«Руїна», Північна війна, Малоросійський приказ, Малоросійська колегія, Жалувана грамота, конституція, Полтавська битва, губернія, Коломацькі статті.

Опорний конспект

І.Мазепа (1687 – 1769 рр.)

Внутрішня політика І. Мазепи

· І. Мазепа стає одним із найбагатших феодалів Європи. Він володів 20 тис. маєтками;

· І.Мазепа – меценат. Він значну частину своїх коштів віддає на розвиток культури та релігії. Збудував 12 храмів і реставрував 20 храмів. Києво-Могилянська колегія здобула статус академії;

· м. Батурин, столиця Української держави, перетворилося у культурний центр;

· І.Мазепа виражав інтереси козацької старшини. Гетьман роздав старшині понад 1000 дарчих на землю. У 1701 р. він видав указ про дводенну панщину;

· І.Мазепа за перші 12 років свого гетьманування здійснив 11 літніх і 12 зимових походів. Це привело до розорення селянських і козацьких господарств. Як наслідок – козацтво і селянство не підтримувало І.Мазепи;

· гетьман мріяв про створення станової держави. Для створення надійної опори, гетьман сприяє формуванню української еліти, намагається перетворити козацьку старшину у бунчукових товаришів;

Зовнішня політика

· З перших років гетьманства І.Мазепа повинен був підтримувати Росію і тому він провів за перші 12 років свого гетьманування 11 літніх і 12 зимових походів.

· Україна була втягнута у Північну війну, яка розпочалася в 1700 р.

Що примусило І.Мазепу шукати союзу з Швецією?

® Політика жорсткого централізму Петра І, яка спрямована була на підпорядкування України. Але І.Мазепа хотів бачити Україну незалежною.

® Росія відстоювала на міжнародній арені свої інтереси. Адже на початку Північної війни Петро І, намагаючись добитися союзу з Польщею, пообіцяв Польщі декілька міст на Правобережжі.

® У І.Мазепи були підстави вважати, що цар може пожертвувати Україною, щоб забезпечити перемогу у війні і вийти на береги Балтійського моря.

® Під час Північної війни Петро І нещадно експлуатував людські і матеріальні ресурси України. Населення вивозили на будівництво доріг, каналів, міст.

® В історичній літературі є згадки про наміри Петра І ліквідувати Гетьманщину.

У жовтні 1708 р. війська Карла ХІІ вступили на Україну. На його бік перейшов І.Мазепа з 15тис. козаків та 8 тис. запорожців, яких очолював Кость Гордієнко.

Основна маса населення І.Мазепу не підтримала:

® соціальна політика І.Мазепи викликала його непопулярність серед простого народу;

® союз з Швецією був таємним і народні маси його не зрозуміли;

® швидкі і рішучі дії Петра І, які він здійснив проти І.Мазепи.

І.Мазепа вимушений був залишити Україну 21 вересня 1709 р. в с. Варниці, неподалік від Бендер І.Мазепа помирає.

2. Конституція П.Орлика

Козацька Рада 1710 р. обирає гетьманом в еміграції П.Орлика.

Він склав проект першої Конституції України, яка отримала назву «Конституція прав і вольностей Війська Запорізького» або Бендерська конституція.

Зміст її такий:

® проголошувалася незалежність України від Росії та Речі Посполитої;

® територія України визначалась Зборівським трактатом 1649 р.;

® запорожцям повинні були повернути їхні давні містечка Трахтемирів, Кодак, землі під Ворсклою, фортеці, побудовані І.Мазепою, ліквідовувалися;

® у конституції наголошувалося на обмеження влади гетьмана;

· створювався своєрідний козацький парламент – Генеральна Рада, яка складалася з генеральної старшини, полковників виборчих депутатів від кожного полку та делегатів від запорожців;

· Рада мала бути робочим органом. З цією метою планувалося її збирати три рази на рік – на Різдво Христове, Великдень та Покрову святої Богородиці;

· підвищувалася роль військового генерального суду, який позбавляв гетьмана права «карати своєю приватною помстою та владою»;

· державна скарбниця і майно підпорядковуються генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначалися окремі землі;

· встановлювалась виборність полковників і сотників з наступним їх затвердженням гетьманом.

® Одним із основних елементів Бендерської конституції є політичне обмеження соціальної експлуатації:

· соціальна комісія мала здійснювати ревізію державних земель, якими користується старшина, а також повинностей населення;

· скасовуються оренда та податки на утримання гетьманської гвардії;

· гетьман має захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам;

® підкреслювалися виняткові права православ’я в Україні.

Оцінка Бендерської конституції:

3. Обмеження російським царизмом української автономії

Обмеження автономії України відбувається ще після підписання Переяславського договору 1654 р. та Березневих статей.

Про це свідчить:

v Московське-польське Вільненське перемир’я:

· ставилося питання про повернення України під владу Польщі.

v Переяславські статті, ухвалені 27 жовтня 1659 р.:

· переобрання гетьмана можна здійснювати тільки з дозволу царя;

· гетьман втрачав право призначати і звільняти полковників;

· заборонялися відносини з іншими країнами;

· Київська митрополія підпорядковувалася Московському патріархові.

v Андрусівське перемир’я (20 січня 1667 р.) між Польщею та Росією:

· поділ України на дві частини – Лівобережжя залишалося у складі Росії, Правобережжя у складі Польщі;

· Запоріжжя – під контролем двох держав.

v Московські статті 1665 р., підписані І.Брюховецьким з Росією:

· керівництво фінансово-господарськими справами передавалося Москві.

v Коломацькі статті 1687 р., підписані І.Мазепою:

· в Батурині при гетьманові розташовувався Московський стрілецький полк;

· війську Запорізькому заборонялися зносини з іншими державами;

· козацька верхівка мала сприяти українсько-російським шлюбам.

v Після смерті Д.Апостола російський уряд 16 років не дозволяв обирати гетьмана. Вся повнота влади була передана тимчасовому державному органу, що дістав назву «Правління гетьманського уряду». До нього входило 6 осіб: троє росіян, троє українців. На чолі стояв російський князь О.Шаховський.

4. Остаточне скасування української державності

1. Назвіть роки гетьманування І.Мазепи.

2. Коли були підписані «Коломацькі статті»? Обмежували ці статті автономію України чи ні?

3. Чиї інтереси захищав І.Мазепа? Обґрунтуйте свою відповідь фактами.

4. В чому заключалася меценатська діяльність гетьмана?

5. Яка була головна мета діяльності І.Мазепи?

6. Коли розпочалася Північна війна?

7. Які умови таємної угоди І.Мазепи із Карлом ХІІ?

8. Які причини змусили Мазепу шукати собі союзників?

9. За перехід на бік шведів Петро І назвав І.Мазепу зрадником. Погоджуєтесь Ви з цим висновком?

10. Коли відбулася Полтавська битва, її наслідки?

11. Які наслідки для України мав перехід І.Мазепи і частини козацтва на бік Карла ХІІ?

12. Доведіть, що в другій половині ХVІІІ ст. відбувалося обмеження української автономії Росією.

13. Назвіть заходи Катерини ІІ по остаточній ліквідації автономного устрою України.

14. Коли і ким була написана перша Конституція України?

15. Яку назву мала ця Конституція?

16. Охарактеризуйте її зміст.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001, с. 172-191.

2. Рибалка І.К. Історія Української РСР. Дорадянський період. - К., Вища школа, 1978, с. 193-200.

3. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела, Львів: Новий світ - 2000, 2002, с. 97-102.

Т Е М А 6. СОЦАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII – XVIII ст.

План

1. Зміни в соціально–економічному розвитку в ході Національно – визвольної війни.
2. Зростання старшинського землеволодіння
3. Стан сільського господарства.
4. Розвиток ремесла та промислів. Мануфактурне виробництво.

Ключові терміни та поняття

Старшинське землеволодіння, тимчасово-умовне землеволодіння, приватно – спадкове землеволодіння, відробіткова рента, грошова рента, натуральна рента, промисли, мануфактура, товарно-грошові відносини.

Опорний конспект

1. Зміни в соціально - економічному розвитку ході Національно визвольної війни.

Увага! Українські землі були захоплені Річчю Посполитою і перебували під владою до 1648 р. На українських землях в литовсько-польську добу склалася така соціальна структура суспільства:

ü До XVI ст. сформувався стан – шляхта. Шляхта в середині XVI ст. стала впливовою і організованою силою. Шляхта поділялася на магнатів (панів, князів) і на дрібну шляхту.

ü Князі (магнати) – нащадки аристократичних родин. Серед найбільш впливових і заможніх українських князів були: Острозькі, Вишневецькі, Заславські. Після Люблінської унії (1569 р.) значні земельні володіння на українських землях отримали польські пани: Калиновські, Конецпольські, Потоцькі.

ü Шляхта дрібна – стан аристократії. Була найвпливовішою політичною силою країни і становила 8-10 % населення Речі Посполитої. У середині XVI ст. були оформлені права, привілеї, та обов’язки шляхти. Широкі монопольні права на вирішення державних справ в середині XVI ст. дозволяють характеризувати суспільний лад Речі Посполитої як „ шляхетську демократію”.

ü Духовенство – православне, католицьке, уніатське (після 1596 р.).

ü Міщанство – жителі міст. Магдебурзьким правом у Речі Посполитої користувалися до 46 % населення. Міщанство поділяється на: патриціати (купці, промисловці), бюргерство (цехові майстри, торгівці), міське поспольство (ремісники)

ü Селянство – було остаточно закріпачене III Литовським статутом (1588р.).

ü Козацтво – військовий стан. Як суспільна сила виходить на історичну арену в середині XVI ст. Поділяється на реєстрових (з 1572 р.), були на військовій службі у польського короля по найму та вільних козаків – запорожців.

В ході визвольної війни, яка переросла в національну революцію, відбуваються корінні зміни в суспільній структурі суспільства.

ü Провідним станом стало козацтво. За козаками закріплювалося право власності на землю, звільнення від податків, участь у політичному житті. Головним обов’язком козака була військова служба, яку він ніс за власний рахунок.

ü Козацька старшина. Із козацької старшини формувалася вся українська знать, в XVIІІ ст. відбувалася феодалізація козацької старшини – вона зосереджувала в своїх руках владу, землю.

ü Шляхта - як стан не була знищена. Складалася із середніх і дрібних землевласників, які підтримували Б. Хмельницького.

ü Селянство – завоювали особисту свободу і право земельної власності. Селяни сплачували податок державі.

ü Міщани – гетьмансько-старшинська адміністрація здійснювала заохочувальну політику стосовно міщанства, значно послабився податковий тиск. Результатом революційних завоювань було звільнення українських міст з-під влади магнатів і шляхти. Провідна роль у житті міст перейшла до рук українців.

ü Православне духовенство – разом з українським населенням боролося проти польського панування. Церква була наділена гетьманською владою землею і мала підтримку гетьманської адміністрації.

 

Соціальна структура суспільства в польсько-литовську добу:

Козацтво: реєстрове, козаки – запорожці

 

Шляхта

Міщанство: патриціати, бюргерство, міське посполитство

	князі, пани, магнати

 

 

 

Селяни-кріпаки

Духовенство: православне, католицьке, уніатське

 

Соціальна структура суспільства, яка склалася в ході Визвольної війни

 

Провідна роль належала козацтву

Шляхта, яка підтримувала Хмельницького

 

Вільне селянство, яке володіло землею і сплачувало податки

 

Міщанство

Православне духовенство

2. Зростання старшинського землеволодіння

ü У ході Національно-визвольної війни було ліквідоване, за невеликим винятком, велике землеволодіння, фільварково-панщинна система. Провідною формою господарювання стало козацько-селянське дрібне землеволодіння.

ü Селянські дрібні господарства засновувалися на сімейній праці.

ü Використовувалася вільнонаймана праця у маєтках козацької старшини.

 

В XVIІІ ст. відбувалася феодалізація козацької старшини: вона зосереджувала у своїх руках владу, землю, обмежувала свободу селян та простих козаків. Відбувалося зростання старшинського землеволодіння.

Старшинське землеволодіння існувало в двох формах

 

 

У тимчасово-умовній: · земля видавалася за службу на певний строк або аж до смерті.

У приватно-спадковій: · володіння землею не залежить від службового становища; передавалося в спадщину, розширювалося в процесі купівлі-продажу, обміну, дарування, застави

 

 

Розширення старшинського землеволодіння відбувалося різними способами: займання вільних земель, захоплення козацьких та селянських земель, гетьманські надання та пожалування царського уряду „за службу великому государю” з фонду вільних військових маєтностей.

 

ü Збільшувалося землеволодіння в Україні російських поміщиків

Після поразки Української революції старшина взяла курс на обмеження прав рядового козацтва:

козакам забороняли

· вільно розпоряджатися землею;

· примусово використовували безкоштовну козацьку працю в старшинських маєтках;

· торгувати горілкою;

· насильно переводили у посполиті.

 

ü Козацтво розорювали:

· участь у всіх війнах Російської імперії;

· охорона південних кордонів від татар;

· прмус будувати міста, канали та фортеці.

Не маючи змогу за власний кошт відбувати військову службу, значна частина козаків змушена була виписуватися з козацького стану і займатися промислами, торгівлею, заробітчанством.

 

ü Обмеження прав селян в XVIII столітті:

o Більшого поширення набуває феодальна рента – відробіткова, яка сягає п’яти і більше днів;

o Водночас зберігається натуральна і грошова рента;

o Селяни відбували повинність на козацьку старшину, військові потреби (ремонт мостів, фортець).

o В 1873 р. указом Катерини ІІ селянство України було закріпачено.

3. Стан сільського господарства

На українських землях, які входили до складу Росії в другій половині XVIII ст., посилювався кріпосний гніт і водночас відбувався розклад феодально-кріпосницької системи, в надрах якої формувався капіталістичний уклад.

У другій половині XVIII ст. основою економіки Лівобережжя і Слобідської України залишалося сільське господарство. Ґрунтуючись в основному на праці селян і відсталій техніці, воно розвивалося досить повільно.

Аграрний сектор розвивався екстенсивним шляхом: розширювалися посівні площі за рахунок степів на півдні.

Сіяли жито, ячмінь, овес, просо, гречку, горох, культивували кукурудзу, саджали картоплю.

 

Поступово виникали прогресивні тенденції та процеси:

o підвищення родючості ґрунтів шляхом підживлення;

o перехід до глибокої оранки;

o зростання ролі зернового господарства;

o розширення площ садів, поява нових сортів, заснування щеплення дерев;

o поглиблення спеціалізації різних регіонів:

- Лівобережжя та Слобожанщина спеціалізувалися на вирощувані жита.

- Волинь – пшениці;

- Полісся – льону й коноплі;

o зростання товаризації сільського господарства;

o розвиток племінної та селекційної діяльності у тваринництві.

 

4. Розвиток ремесла і промислів. Мануфактурне виробництво.

 

Центром ремесла і торгівлі були міста. В середині XVIII ст. їх налічувалося більше 200. Характерні риси ремісничого виробництва: o поглиблення спеціалізації ремесел; o розширювався спектр ремісничих спеціальностей, в XVIII ст. налічувалося 300 спеціальностей.

 

Промисли: винокуріння, селітроваріння, чумацтво, млинарство.

 

Ø Передумови виникнення мануфактур:

o зростання розмірів виробництва;

o концентрація робітничого класу на більших підприємствах;

o поглиблення поділу праці;

o примітивна механізація, яка використовувала силу вітру та води, використання водяного колеса.

Мануфактура характеризується значним поділом праці і промисловою механізацією.

 

• Мануфактури були казенними, вотчинними, купецькими, посесійними.

Приватні мануфактури використовували переважно вільнонайману працю до 1783 р.

• Також використовувалася примусова праця селян-кріпаків, державних приписних селян, або посесійних селян-кріпаків, які були власністю підприємства

 

 

Розвивалися мануфактури

 

 

Шосткінський пороховийзавод   Суконні (Путивльська (1719) Батуринська, Ряшківська (в Прилуцькому повіті), Салтівська на Слобожанщині)

По виробництву шовку сирцю і шовкових тканин (Ново-Водолазька на Слобожанщині (1774), Києві і Ніжині)

Фаянсова мануфактура в Києві

 

 

У 1775 розпочинається будівництво Луганського чавунно-ливарного заводу. Перший чавун завод дав у 1799.

 

 

Зростаючий суспільний поділ праці, поступове відокремлення ремесла й промисловості від сільського господарства, міста від села, збільшення кількості міського населення зумовлювали подальший розвиток товарно-грошових відносин внутрішнього ринку, внутрішньої і зовнішньої торгівлі

Ø Виникали ярмарки, торги, базари.

 

Україна торгувала з Туреччиною, Прусією, Італією, Молдавією, Індією та іншими державами.