Індивідуальні трудові спори 5 страница

І.Я. Кисельов зазначає, що недостатність колективно-договір­ного регулювання та укладення колективних договорів на під­приємствах призвела до того, що цей вакуум заповнили представ­ництва працівників (персоналу підприємств). При цьому автор вважає, що взаємовідносини профспілок і органів представниц­тва трудових колективів, їх взаємний зв'язок, співробітництво і

____________________________________________________________________ 601

взаємний вплив, розподіл повноважень та юрисдикції, елементи суперництва створюють серйозні проблеми як політичного, так і юридичного характеру (Киселев И.Я. Цит. соч. — С. 235—236).

Законодавче визначення правового статусу трудових колек­тивів в Україні не можна визнати задовільним. Є численні свід­чення про згортання ідеї трудового колективу в трудовому за­конодавстві. Ніяк не можна погодитися з тим, що згідно із За­коном України від 5 квітня 2001 р. виключено зі статті 252 КЗпП гарантії для працівників, обраних до рад (правлінь) підприємств і рад трудових колективів, такі гарантії залишено тільки для виборних працівників профспілкових органів.

З різних причин не приймається закон " Про трудові колек­тиви". Причини ці лежать у політичній площині. Виходить так, що у визнанні статусу трудових колективів не зацікавлені ні профспілки, ні роботодавці, ні держава. Цих суб'єктів влашто­вує невизначеність трудової маси і термін " наймані працівни­ки", який немовби й визначає суб'єкта, й водночас нікого ні до чого не зобов'язує. Адже ще зовсім недавно, у 1988 р., була спро­ба надати трудовому колективу значні повноваження, у тому числі й з управління організаціями, у виборі керівників підпри­ємств. Ради трудового колективу так завзято взялися до реалі­зації наданих повноважень, що відразу ж виникло серйозне про­тистояння між радами трудового колективу і профкомами, остан­ні були занепокоєні несподіваним авторитетом рад серед праців­ників. Водночас роботодавці ніколи не зможуть вибачити загаль­ним зборам трудових колективів численні поразки при виборах керівників підприємств та структурних підрозділів. Законом від 20 березня 1991 р. ці повноваження трудових колективів було виключено з КЗпП. На спогад залишилася глава ХУІ-А " Трудо­вий колектив" у КЗпП, де виключені та переформульовані статті, як пусті форми, нагадують поле бою і минулий тріумф трудових колективів.

Визнання трудових колективів повноправними суб'єктами дасть змогу змінити ставлення до самої категорії " наймані пра­цівники", яка набуде необхідної конкретики. Адже йтиметься про трудові колективи найманих працівників підприємства, підпри­ємств галузі, регіону, нарешті, — держави. Це дещо змінить ак­центи.

Окрім того, буде вирішено проблему належного представниц-

Глава 19

тва від працівників. Адже профспілка на підприємстві може не охоплювати всіх працівників. Нині ця проблема не розв'язана належним чином. На це звернув увагу під час обговорення кон­цепції проекту нового Трудового кодексу України професор Па­ризького університету, президент Французької асоціації спеціа­лістів у сфері трудових відносин Жан Мішель Олів'є. Він зазна­чив: " Дуже важливим аспектом трудових відносин, який, на жаль, не згадується в запропонованій концепції, є питання обрання на підприємстві представників найманих працівників. У Франції це називається інститутом представників працюючого персона­лу, їх обирає весь колектив найманих працівників. Коли чисель­ність працюючих менше 50 осіб, обирається один представник від колективу. Коли чисельність більше 50 осіб, можна створю­вати комітет підприємства і делегувати представників працюю­чого персоналу. В запропонованому документі не йдеться про представників, які обираються трудовими колективами" (Шля­хи реформування трудового законодавства на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України // Україна: аспекти праці. — 2002. — № 5. — С. 48—49).

Актуальним залишається питання про розмежування прав трудових колективів і профспілок на виробництві. Ця пробле­ма не нова для трудового права України. Вирішенню цієї про­блеми багато зусиль віддав відомий український вчений профе­сор Р.І. Кондратьєв (див. Кондратьев Р.И. Закон о государствен-ном предприятии и права трудових коллективов. — К.: Вьіща шк., 1988; Кондратьєв Р.І. Рада трудового колективу: які її пов­новаження // Радянське право. — 1990. — №4). Висновки і пропозиції вченого про критерії розмежування компетенції проф­кому і ради трудового колективу, про загальний принцип спря­мованості діяльності профспілок на захист прав працівників, а трудових колективів — на розв'язання виробничих питань за­лишаються актуальними і корисними сьогодні, особливо напе­редодні прийняття нового Трудового кодексу України.

Контрольні запитання і завдання

1. Дайте загальну характеристику законодавства про тру­
дові колективи та їх правовий статус.

2. Визначте поняття, види та повноваження трудових ко­
лективів.

3. Сформулюйте принципи здійснення самоврядування діяль­
ності трудового колективу. Чи передбачені вони законодав­
ством?

4. Яка різниця між радою підприємства і радою трудового
колективу?

5. Чи передбачені законодавством гарантії для виробничих
членів рад (правлінь) підприємств і рад трудових колективів?

Теми рефератів

1. Розмежування прав трудових колективів і профспілок на
підприємстві.

2. Механізм здійснення повноважень і самоврядування тру­
дового колективу.

3. Органи трудового колективу: порядок створення, повнова­
ження.

4. Зарубіжний досвід участі працівників в управлінні органі­
заціями.

Література

1. Кондратьєв Р.І. Рада трудового колективу: які її повнова­
ження // Радянське право. — 1990. — № 4.

2. Коршунова ТД. Участие работников в управлений орга-
низацией: проблеми и перспективи // Российское право. —
1998. — № 2.

3. Куренной А.М. Производственная демократия и трудовое
право. — М., 1989.

4. Лившиц Р.З. Закон о трудових коллективах и проблеми его
реализации /./ Советское государство и право. — 1986. — № 3.

5. Толкунова В.Н. Право рабочих и служащих на участие в
управлений предприятиями, учреждениями, организациями и
самоуправление трудового коллектива. — М., 1989.

6. Чанишева Г.І. Колективні відносини у сфері праці: теоре-

тико-правовий аспект: Монографія. — О.: Юрид. літ., 2001. __

328 с.

7. Чанишева Г.І. Участь працівників в управлінні підприєм­
ством як форма соціального партнерства // Законодавство Украї­
ни: проблеми вдосконалення: 36. наук, праць. — К.: Ін-т зако­
нодавства Верховної Ради України, 2001. — С. 187—199.

Глава 20