Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Паспорт;






2.характеристику з посліднього місця роботи;

3.ідентифікаційний код;

4.автобіографію;

5.пенсійне посвідчення.

71. Документи, які повинен надати працівник при укладенні трудового договору:

1. паспорт, трудову книжку, довідку з місця проживання;

2. паспорт, довідку з місця проживання, довідку про відсутність судимості;

3. паспорт, трудову книжку, документ про освіту;

4. трудову книжку, документ про освіту, довідку про склад сім’ї;

5. медичну довідку про стан здоров’я, довідку про склад сім’ї, трудову книжку.

72.В яких випадках трудовий договір обов’язково реєструється в міській Раді народних депутатів:

1. при укладенні трудового договору в селлянському(фермерському господарстві);

2. при укладенні трудового договору з державними службовцями;

3. при укладенні контракту;

4. при укладенні трудового договору з сезонними працівниками;

5. при укладенні трудового договору з працівниками, які виконують роботу на дому.

73.На який строк приймаються на роботу тимчасові працівники:

1. на строк до 4-х місяців;

2. на строк до 3-х місяців;

3. на строк до 6-ти місяців;

4. на строк до 2-х місяців;

5. на строк до9-ти місяців.

74.На який строк приймаються на роботу сезонні працівники:

1. на строк до 4-х місяців;

2. на строк до 3-х місяців;

3. на строк до 6-ти місяців;

4. на строк до 2-х місяців;

5. на строк до9-ти місяців.

75. Сумісництво це:

1. виконання роботи по декількох професіях на одному і тому ж підприємстві протягом робочого дня;

2. виконання роботи по декількох професіях на одному і тому ж підприємстві не в робочий час;

3. виконання роботи по декількох професіях на різних підприємствах, не в робочий час;

4. виконання роботи по декількох професіях на різних підприємствах, в робочий час;

5. виконання роботи понад встановлену норму праці.

76.Переважне право на укладення трудового договору на дому надається:

1. особам, які не досягли 18-річного віку;

2.особам, які здійснють догляд за інвалідами;

3.особам, які мають двох або більше дітей віком до 16 років;

4.особам передпенсійного віку;

5.особам, які мають заслуги перед підпариємством.

77. Термін випробування при принятті працівника на роботу не може перевищувати:

1. 3 місяці;

2. 2 місяці;

3. 6 місяців;

4. 1 місяця;

5. 1 рік.

78.Випробувальний срок не може встановлюватись для:

1.вагітних жінок;

2.спеціалістів з вищою освітою;

3.осіб, які не досягли 18 років;

4.працівників, які приймаються на фізичні роботи без спеціальної освіти;

5.службовців.

79.В яких випадках власник підприємства або уповноважений ним орган може перевести працівника на іншу роботу без його згоди:

1.при переводі на срок, який не перевищує 1 місяць;

2.при тимчасовому переводі в звязку з аварією на підприємстві;

3.при переводі на срок, який не перевищує 2 місяці;

4.при заміщенні тимчасово відсутнього працівника;

5.при змінах в виробництві підприємства.

80.Для яких категорій працівників тимчасовий перевод заборонено:

1.осіб пенсійного віку;

2.жінок, які мають 2-х і більше дітей до 16 років;

3.вагітних жінок;

4.службовців;

5.працівників, які мають вищу освіту.

81.До трудової книжки можуть заноситись записи про:

1.тимчасові переведення;

2.постійні переведення;

3.переведення на срок більше 1-го місяця;

4.переміщення в інший структурний підрозділ;

5.переміще6ння на інше робоче місце.

82.В яких випадках потрібна згода працівника:

1.при тимчасовому переведенні в разі виробничої потреби;

2.при тимчасовому переведенні для заміни відсутнього працівника;

3.при переміщенні на інше робоче місце на томуж підприємстві;

4.при тимчасовому переведенні в разі простою підприємства;

5.при тимчасовому переведенні на строк до 2-х місяців.

83.При переведенні працівника на легшу роботу за станом здоровя згода працівника:

1.не потрібна;

2.потрібна завжди;

3.потрібна лише при переводі вагітних жінок;

4. потрібна лише при переводі на нижчеоплачувану роботу;

5. потрібна лише при переводі на інше підприємство

84. У разі відсторонення працівника від роботи власник повинен:

1. надати працівникові оплачувану відпустку;

2. розірвати з працівником трудовий договір;

3. не допустити працівника до роботи, без нарахування і виплати з/п;

4. занести запис про відсторонення до трудової книжки працівника;

5.перевести працівника тимчасово на іншу роботу.

85.Підстави припинення трудового договору:

1.відмова працівника від перевода на інше підприємство в іншу місцевість;

2.соціальна відпустка по вагітності та пологам;

3.відсторонення працівника від роботи;

4.рішення Комісії по трудовим спорам;

5.нез’явлення на роботі в звязку з хворобою більше 3-х місяців.

86.Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути розірваний за такими підставами:

1.невідповідність працівника займаній посаді;

2.поновлення на роботі незаконно звільненого працівника;

3.здійснення розкрадання за місцем роботи;

4.тимчасової непрацездатності;

5.систематичне невиконання працівником своїх обов’язків.

87.До додаткових підстав звільнення по ініціативі власника або уповноваженого ним органу відноситься:

1.одноразове грубе порушення трудових обовязків головним бугалтером;

2.одноразове грубе порушення трудових обовязків працівником;

3.одноразове грубе порушення трудових обовязків службовцем;

4.вчинення аморального поступку керівником підприємства;

5.невідповідність займаній посаді.

88.Переважне право при залишенні на роботі в звязку з скороченням штатів працівників в першу чергу надається:

1.вагітним жінкам;

2.працівникам з більш тривалим стажем роботи;

3.працівникам з більш високою кваліфікацією;

4.учасникам бойових дій;

5.молодим спеціалістам.

89.Працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши про це власника або уповноваженого ним органу:

1.письмово за 10 днів;

2.письмово за 20 днів;

3.письмово за 1 місяць;

3.письмово за 2 тиждні;

4.усно за 3 дні;

4.письмово за 3 дні;

90. Працівник повинен бути письмово попереджений про звільнення за скороченням штату працівників:

1. за 1 тиждень;

2. за 2 тижні;

3. за 1 місяць;

4. за 3 місяці;

5. за 2 місяці.

91. Вихідна допомога у разі звільнення працівника з роботи виплачується в наступних випадках:

1. відмови робітника продовжувати працювати в зв’язку зі зміною істотних умов праці;

2. скорочення штатів працівників;

3. невитримання умов випробування;

4. виходу на пенсію;

5. переводу на іншу роботу.

92. Згода профспілкового органу на звільнення працівника з роботи у наступних випадках:

1. у разі направлення робітника за постановою суду в лікувально – трудовий профілакторій;

2. у разі відмови працівника від переводу на роботу у іншу місцевість;

3. у разі поновлення на роботі працівника, що раніше виконував цю роботу;

4. у разі прогулу;

5. у разі розкрадання робітником майна власника.

93.В який срок та в якій формі профспілковий орган повинен дати відповідь власнику підприємства або уповноваженому органу про згоду на звільнення працівника за прогул:

1.в письмовій формі в 3-х дневний срок;

2.в письмовій формі в 10- дневний срок;

3.в усній формі в 10- дневний срок;

4.в письмовій формі в 15 - дневний срок;

5.в письмовій формі в місячний срок;

94.Прогулом без поважних причин, відповідно до трудового законодавства, визнається:

1.Відсутність на роботі працівника протягом 3-х днів підряд;

2.Відсутність на роботі працівника протягом 2-х днів підряд;

3.Відсутність на роботі працівника більше 3-х годин протягом робочого дня;

4.Відсутність на роботі працівника більше 4-х годин протягом робочого дня;

5.Відсутність на роботі працівника більше 2-х годин протягом робочого дня;

95.Які наступають правові наслідки, якщо працівник направляється на лікування в лікувально-трудовий профілакторій:

1.працівнику надається оплачувана відпустка;

2.працівнику надається відпустка без зберігання заробітної плати;

3.трудовий договір переривається на термін лікування;

4.трудовий договір припиняється;

5.працівника відсторонюють від роботи.

96.При наявності яких причин трудовий договір може бути розірвано з працівником на підставі невідповідності працівника займаній посаді:

1.недостатній досвід роботи;

2.недостатня кваліфікація;

3.недостатній вік;

4.незявлення на роботі протягом робочого дня;

5.систематичне порушення трудової дисципліни.

97.В який срок власник або уповноважений ним орган повинен видати трудову книжку працівнику при звільненні:

1.в 3-х дневний срок після звільнення;

2.в 10- дневний срок після звільнення;

3.в 5- дневний срок після звільнення;

4.в день звільнення;

5.через 2 дні після звільнення;

98.Працівникам, які поступають на роботу вперше трудова книжка оформляється в срок:

1.не пізніше 10 днів після прийому на роботу;

2.не пізніше 5 днів після прийому на роботу;

3.в день прийому на роботу;

4.2 тиждні після прийому на роботу;

5.на слідукючий день після прийому на роботу.

99До трудової книжки заносяться такі записи:

1.відсторонення від роботи;

2.виговор;

3.нагороди за успіхи в роботі;

4.період соціальної відпустки;

5.розмір заробітної плати.

100.До робочого часу за трудовим правом не відноситься:

1.перерва для обігріву в холодну пору року;

2.обідня перерва протягом робочого дня;

3.перебування в службовому відрядженні;

4.перебування на перепідготовці;

5.виконання трудових обов’язків, але поза робочим місцем.

101.Нормальна тривалість робочого часу:

1.36 годин на тиждень;

2.42 годин на тиждень;

3.40годин на тиждень;

4.44 години на тиждень;

5.38 годин на тиждень;

102.Для яких категорій працівників передбачений скорочений робочий час – 24 години на тиждень:

1.неповнолітнім від 16 до 18 років;

2. неповнолітнім від 15 до 16 років;

3.для працівників зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці;

4.для вагітних жінок;

5.для інвалідів.

103.Яка тривалість робочого часу передбачена для працівників зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці:

1.24 години на тиждень;

1.36годин на тиждень;

3.40 годин на тиждень;

4.30 годин на тиждень;

5.28 годин на тиждень.

104.Неповний робочий день повинен бути не менше:

1.6 годин;

2.5 годин;

3.4 годин;

4.7 годин;

5.8 годин.

105.Яким категоріям працівників надається переважне право на прийняття на роботу з неповним робочим днем:

1.особам передпенсійного віку;

2.особам пенсійного віку;

3.особам, які не досягли 18 років;

4.вагітним жінкам;

5.особам, які не досягли 20 років.

106.При ненормованому робочому дні робочий тиждень повинен бути не більше:

1.42 годин;

2.40 годин;

3.36 годин;

4.працівники самі розподіляють свій час;

5.50 годин.

107.Ненормований робочий день встановлюється для:

1.осіб, які не досягли 18 років;

2.осіб пенсійного віку;

3.державних службовців;

4.вагітних жінеок;

5.інвалідів.

108.Перед вихідними днями тривалість робочого дня:

1.не скорочується;

2.скорочується на півгодини;

3.скорочується на 2 години;

4.може бути скорочений по узгодженню власника підприємства з профспілковою організацією;

5.скорочується на 1 годину згідно законодавства.

109.Робота в нічний час заборонена для:

1.осіб до 18 років;

2.працівників передпенсійного віку;

3.інвалідів 3 групи;

4.жінок, які мають 2-х і більше дітей до 16 років;

5.працівників пенсійного віку.

110.Тривалість роботи в нічний час:

1.скорочується на 1 годину для всіх працівників;

2.скорочується на 2 години;

3.скорочується на пів години для інвалідів;

4.скорочується на 1 годину для жінок і на пів години для чоловіків;

5.не скорочується.

111.Надурочні роботи на підприємстві:

1.не допускаються законодавством;

2.допускаються законодавством;

3.допускаються тільки за рішенням вищестоящого органу;

4.допускаються тільки в окремих випадках передбачених законодавством;

5.не допускаються лише для вагітних жінок та неповнолітніх.

112.Гранично допустимі норми застосування надурочних робіт:

1.на кожного робітника не повинні перевищювати 4 годин протягом 2 днів підряд і 120 годин на рік

2. на кожного робітника не повинні перевищувати 6 годин протягом 2 днів підряд і 100 годин на рік

3. на кожного робітника не повинні перевищувати 8 годин протягом 4 днів підряд і 160 годин на рі

4. на кожного робітника не повинні перевищувати 3 годин протягом 2 днів підряд і 120 годин на рі

5. на кожного робітника не повинні перевищувати 6 годин протягом 3 днів підряд і 150 годин на рік.

113.Забороняється залучати до надурочних робіт:

1.жінок, які мають двох і більше дітей віком до 14 років;

2.осіб, які не досягли 20 років;

3.інвалідів Великої Вітчизняної війни;

4.жінок, які мають дітей віком до 3-х років;

5.осіб пенсійного віку.

114.Закон України „Про відпустки” було прийнято:

1.15 листопада 1996 р.;

2.10 вересня 1997 р.;

3.5 лютого 1998 р.;

4.11 жовтня 1995 р.;

5.10 серпня 1993р.

115.Перерва для відпочинку в середині робочого дня встановлюється тривалістю:

1.від 0.5 годин до 2-х годин;

2.1 година;

3.1.5 години;

4.від 1 години до 2-х годин;

5.30 хвилин.

116.Тривалість щотиждневого безперервного відпочинку повинна бути:

1.не менше 40 годин;

2.не менше 42 годин;

3.не менше 36 годин;

4.не менше 48 годин;

5.не менше 50 годин.

117.Робота в вихідний день може компенсуватись:

1.тільки подвійним розміром заробітної плати;

2.тільки додатковим вихідним днем;

3. подвійним розміром заробітної плати або вихідним днем за бажанням працівника;

4.оплатою в трьохкратному розмірі;

5.видачею премії.

118. Тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами становить:

1. 118 днів (156 календарних днів у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів);

2. 126 календ. днів (140 календ. днів у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів);

3. 105 календ. днів (120 календ. днів у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів);

4. 138 календ. днів (165 календ. днів у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів);

5. 110 календ. днів (138 календ. днів у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів).

119. Особам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка тривалістю:

1. 28 робочих днів;

2. 31 календарний день;

3. 1 календарний місяць;

4. 24 робочих дня;

5. 28 календарних днів.

120.До святкових і неробочих днів згідно з законодавством не відноситься:

1.День незалежності України;

2.День Конституції;

3.Різдво Христове;

4.День Захисника Вітчизни;

5.Новий рік.

121.Тривалість щорічної основної відпустки:

1.31 календарний день;

2.не менше28 календарних днів;

3.не менше 24 календарних днв;

4.30 календарних днів;

5.від 20 до30 календарних днів;

122.Щорічні додаткові оплачувані відпустки передбачені для:

1.жінок, які мають дітей до 16 років;

2.неповнолітніх до 18 років;

3.працівників за роботу з шкідливими умовами праці;

4.інвалідів;

5.осіб пенсійного віку.

123.Щорічна основна відпустка надається працівникам:

1.після 9 місяців безперервної праці на одному підприємстві;

2.після 6 місяців безперервної праці на одному підприємстві;

3.після 12 місяців безперервної праці на одному підприємстві;

4.після 11 місяців безперервної праці на одному підприємстві;

5.після 10місяців безперервної праці на одному підприємстві;

124.Щорічна основна відпустка надається:

1.1 раз на рік в повному обсязі;

2.може ділитись на частини по рішенню власника або уповноваженого ним органу;

3.може ділитись на частини за умови, що одна частина не менше 14 календарних днів;

4.може ділитись на частини за умови, що одна частина не менше 12 календарних днів;

5.може ділитись на частини за умови, що одна частина не менше 18 календарних днів;

125.Трудовою відпусткою визнається:

1.вільний від роботи час протягом встановленої законом або угодою сторін кількості днів з виплатою заробітної плати або без її збереження;

2.вільний від роботи час протягом встановленої законом або угодою сторін кількості днів з виплатою заробітної плати;

3.вільний від роботи час протягом 24 календарних днів з виплатою заробітної плати;

4.вільний від роботи час протягом 31 календарних днів з виплатою заробітної плати або без її збереження;

5.вільний від роботи час від 24 до 31 календарних днів з виплатою заробітної плати;

126.В яких випадках працівник може бути звільнений з роботи під час перебування у відпустці:

1.при скороченні штату працівників на підприємстві;

2.при ліквідації підприємства;

3.при систематичному порушенні трудової дисципліни;

4.при поновленні на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

5.при реорганізації підприємства.

127.На який термін надається відпустка без збереження заробітної плати матері, яка має 2-х і більше дітей віком до 15 років:

1.до 10 календарних днів щорічно;

2.до 12 календарних днів щорічно;

3.до 14 календарних днів щорічно;

4.до 5 календарних днів щорічно;

5.до 20 календарних днів щорічно;

128.Якою тривалістю надаються щорічні відпустки із збереженням заробітної плати педагогічним працівникам:

1.56 календарних днів;

2.30 календарних днів;

3.35 календарних днів;

4.24 календарних днів;

5.42 календарних днів;

129.Коли надаються щорічні основні відпустки педагогічним та науковим працівникам:

1.через 6 місяців безперервної роботи на підприємстві;

2.через 9місяців безперервної роботи на підприємстві;

3.через 11 місяців безперервної роботи на підприємстві;

4.в період літніх канікул пропорційно пропрацьованому робочому часу;

5.в період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу, в повному обсязі.

130.Для працівників донорів передбачені такі гарантії:

1.надання дня відпочинку після кожного здавання крові;

2.оплата в подвійному розмірі;

3. надання 2 дні для відпочинку після кожного здавання крові;

4.надання путівки в санаторії;

5.виплата премії.

131.Коли було прийнято Закон України „Про оплату праці”:

1.23 вересня 1994 р.;

2.24 березня 1995 р.;

3.15 листопада 1991 р.;

4.10 червня 1996 р.;

5.6 травня 1994р.

132.До якого виду заробітної плати відноситься виплата премії:

1.основної;

2.загальної;

3.додаткової;

4.спеціальної;

5.допоміжної.

133.При якій системі оплати праці одиниця продукції оплачується за незмінною розцінкою:

1.акордній;

2.тарифній;

3.прямій відрядній;

4.побічно-відрядній;

5.відрядно-прогресивній.

134.При якій системі оплати праці винагорода виплачується за кінцевий результат робіт:

1. відрядно-прогресивній;

2.тарифній;

3.прямій відрядній;

4.побічно-відрядній;

5. акордній.

135.Яка система оплати праці застосовується для оплати праці допоміжних працівників:

1.тарифна;

2.побічно-відрядна;

3. акордна;

4.пряма відрядна;

5. відрядно-прогресивна.

136.Яка застосовується система оплати праці при перевиконанні норм виробітку працівником:

1.побічно-відрядна;

2. акордній;

3.прямій відрядна;

4. відрядно-прогресивна;

5.преміальна.

137. У випадку простою не з вини працівника власник або уповноважений ним орган зобов`язаний:

1. відправити працівників в адмінистративну відпустку;

2. зобов`язати профспілковий орган виділити кошти на часткову оплату простою;

3. оплатити час простою працівникам з розрахунку 2/3тарифної ставки розряду(окладу) встановленого працівнику;

4. оплатити час простою працівника з розрахунку ¾ тарифної ставки розряду (окладу) встановленого працівнику;

5. відправити працівників в оплачувану відпустку.

138.В якому розмірі оплачується робота в надурочний час за погодинною системою:

1.в двойному розмірі годинної ставки;

2.в тройному розмірі годинної ставки;

3.в розмірі 100% тарифної ставки;

4.в розмірі установленому власником;

5.в розмірі 100% тарифної ставки та наданням додаткового вихідного дня.

139.Робота в нічний час оплачується:

1.в двойному розмірі тарифної ставки;

2.в підвищеному розмірі, але не нижче 20% тарифної ставки за кожну годину роботи в нічний час;

3.в розмірі, визначену Колективним договором, але не нижче 50% тарифної ставки за кожну годину роботи в нічний час;

4.в розмірі тарифної ставки та наданням відгулу;

5.не оплачується, надається 2 дні відгулу.

140.Оплата роботи за сумісництвом провадиться:

1.за фактично виконану роботу;

2.як доплата за роботу;

3.доплата за роботу за сумісництво, але не більше 50 % ставки сумісника;

4.в двойному розмірі;

4.не більше 2-х мінімальних заробітних плат.

141.Оплата роботи у святкові дні відрядникам нараховується:

1.у розмірі денної ставки;

2.за подвійними розцінками;

3.у розмірі 1, 5 денної ставки;

4.в потрійному розмірі;

5.за фактично виконану роботу.

142.Заробітна плата повинна виплачуватись:

1.один раз на місяць;

2.не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 днів;

3. не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 14 днів;

4.не рідше чим 3 рази на місяць;

5.не рідше, чим один раз на два місяці.

143.У випадку коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним днем, то:

1.заробітна плата виплачується напередодні;

2.виплата переноситься на наступний робочий день;

3.виплачується в вихідний день;

4.виплачується за бажанням працівника в наступний робочий день, або напередодні;

5.виплачується при наступній виплаті заробітної плати.

144.Заробітна плата за час щорічної відпустки повинна виплачуватись:

1.В перший робочий день після відпустки;

2.не пізніше, ніж через 3 дні після початку відпустки;

3.не пізніше, ніж за 3 дні до відпустки;

4.не пізніше наступного дня відпустки;

5. не пізніше, ніж через 7 днів після початку відпустки.

145. Власник або уповноважена ним особа у разі несвоєчасної виплати заробітної плати несуть:

1. адміністративну та кримінальну відповідальність;

2. адміністративну та майнову відповідальність;

3. майнову та кримінальну відповідальність;

4. майнову та дисциплінарну відповідальність;

5. адміністративну та дисциплінарну відповідальність.

146. Гранично допустимий розмір відрахувань з з/п за виконавчими документами:

1. 75%;

2. 60%;

3. 25%;

4. 30%;

5. 50%.

147.В якому розмірі утримується збір із заробітної плати на пенсійне страхування:

1.1 %;

2.2 %

3.1, 5 %;

4.5 %;

5. 2, 5 %.

148. В якому розмірі утримується збір із заробітної плати на соціальне страхування:

1.1 %;

2.2 %

3.0, 5 %;

4.5 %;

5. 2, 5 %.

149.В якому розмірі стягується прибутковий податок із заробітної плати, що не перевищує неоподаткованого мінімуму:

1.10 %;

2. 15 %;

3.не стягується;

4. 5%;

5. 1 %.

150.При своєчасно не одержаній заробітній платі з вини працівника:

1.заробітна плата підлягає компенсації, але не більше ніж за 2 місяці;

2.компенсації не підлягає;

3. заробітна плата підлягає компенсації, але не більше ніж за 6 місяців;

4. заробітна плата підлягає компенсації, якщо працівник не отримував її з поважних причин;

5.підлягає компенсації в судовому порядку.

151.Яким нормативним актом регулюється трудова дисципліна на підприємстві:

1.Кодексом Законів про Працю;

2.Колективним договором;

3.Правилами внутрішнього трудового розпорядку;

4.Трудовим договором;

5.розпорядженням власника підприємства.

152. Яким нормативним актом регулюється трудова дисципліна військовослужбовців:

1.Кодексом Законів про Працю;

2.Колективним договором;

3.Правилами внутрішнього трудового розпорядку;

4.Статутом про дисципліну;

5.Законом України „Про загальний військовий обов’язок”.

153.До дисциплінарних заходів відноситься:

1.догана;

2.утримання із заробітної плати;

3.відшкодування завданої шкоди;

4.звільнення в зв’язку з переводом на іншу роботу;

5.звільнення з роботи за невідповідність займаній посаді.

154. Дисциплінарним стягненням вважається звільнення робітника з роботи:

1. в зв`язку з вироком суду, що набрав законної сили;

2. у випадку вчинення працівником, який виконує виховні функції аморального проступку, не сумісного з продовженням данної роботи;

3. за підставою втрати довір`я до працівників, що безпосередньо обслуговують грошові або матеріальні цінності;

4. в наслідок виявленної невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі;

5. за прогул без поважних причин.

155.Терміни накладення дисциплінарного стягнення:

1. не пізніше 3 місяців з дня виявлення, не пізніше 4 місяців з дня скоєння проступка;

2. не пізніше 1 місяця з дня виявлення, не пізніше 6 місяців з дня скоєння проступка;

3. не пізніше 1 місяця з дня виявлення, не пізніше 3 місяців з дня скоєння проступка;

4. не пізніше 2 місяців з дня виявлення, не пізніше 6 місяців з дня скоєння проступка;

5. не пізніше 1 місяця з дня виявлення, не пізніше 4 місяців з дня скоєння проступка.

156.В який строк дисциплінарне стягнення оголошується працівникові:

1.в шестидневний строк;

2.в місячний строк;

3.не пізніше наступного дня після його винесення;

4.в триденний строк;

5.в п’ятидневний строк.

157.Які органи не мають право застосовувати громадські заходи стягнення до працівників:

1.товариські суди;

2.загальні збори тудового колективу;

3.конференція трудового колективу;

4.рада тудового колективу;

5.міський суд.

158. Термін дії дисциплінарного стягнення:

1. 1 рік;

2. 6 місяців;

3. 3 місяці;

4. 1, 5 року;

5. 2 роки.

159.Матеріальна відповідальність це:

1.звільнення з роботи за порушення дисципліни;

2.відшкодування моральної шкоди;

3.відшкодування завданимх збитків;

4.відбування кримінального покарання зазвдану шкоду;

5.винесення догани працівникові.

160.До підстав матеріальної відповідальності не відноситься:

1.пряма дійсна шкода;

2.противоправна поведінка;

3.умисел;

4.необережність;

5.необхідна оборона.

161. Розмір обмеженої матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству робітником, складає:

1. не менше двох середніх місячних заробітків;

2. вартість збитків помножену на коефіцієнт 5;

3. 50% місячного заробітку;

4. вартість збитків та вартість неотриманих доходів;

5. середній місячний заробіток.

162. Письмові договори з працівниками про повну матеріальну відповідальність укладаються з працівниками, які досягли віку:

1. 18 років;

2. 20 років;

3. 21 року;

4. 19 років;

5. 25 років.

163.Який вид матеріальної відповідальності настає коли шкоду завдано діями прапцівника, які мають ознаки кримінальних діянь:

1.підвищена матеріальна відповідальність;

2.повна матеріальна відповідальність;

3.обмежена матеріальна відповідальність;

4.за рішенням власника підприємства, або повна або підвищена;

5. за рішенням власника підприємства, або повна абмежена;

164.Яка настає відповідальність при заподіянні шкоди майну підприємства працівником, який був у нетверезому стані:

1.повна матеріальна відповідальність;

2.обмежена матеріальна відповідальність;

3.за рішенням власника підприємства, або повна або підвищена;

4. за рішенням власника підприємства, або повна абообмежена;

5.підвищена матеріальна відповідальність.

165.Який настає вид відповідальності коли шкоду завдано умисним знищенням матеріалів:

1.обмежена матеріальна відповідальність;

2. підвищена матеріальна відповідальність;

3.за рішенням власника підприємства, або повна або підвищена;

4. за рішенням власника підприємства, або повна абмежена

5.повна матеріальна відповідальність.

166.Який вид відповідальності настає для службових осіб в разі незаконного звільнення:

1.обмежена матеріальна відповідальність;

2. підвищена матеріальна відповідальність;

3 повна матеріальна відповідальність;

4. за рішенням власника підприємства, або повна абмежена;

5.за рішенням власника підприємства, або повна або підвищена.

167.Який вид відповідальності настає для працівників, які займаються виробництвом дорогоцінних металів у разі розкрадання:

1.підвищена матеріальна відповідальність;

2.повна матеріальна відповідальність;

3.обмежена матеріальна відповідальність;

4.за рішенням власника підприємства, або повна або підвищена;

5. за рішенням власника підприємства, або повна абмежена;

168.Яка відповідальність настає в випадку розкрадання тварин:

1.обмежена матеріальна відповідальність;

2. підвищена матеріальна відповідальність;

3 повна матеріальна відповідальність;

4. за рішенням власника підприємства, або повна абмежена;

5.за рішенням власника підприємства, або повна або підвищена.

169.Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться:

1.за рішенням суду;

2.за розпорядженням власника підприємтсва;

3.за рішенням профспілки на підприємстві;

4.за рішенням Комісії по трудовим спорам;

5.за рішенням прокурора.

170.Що не повинен відшкодовувати власник підприємства в разі за подіяння шкоди працівнику:

1.втрачений заробіток;

2.одноразова матеріальна допомога;

3.моральна шкода;

4.компенсаційні витрати на лікування;

5.матеріальна допомога утриманцям потерпілого.

171.Закон України „Про охорону праці” було прийнято:

1.14 жовтня 1992р.;

2.10 вересня 1998р.;

3..5 вересня 1996р.;

4.18 травня 1997 р.;

5.5 липня 1993р.

172.На яких підприємствах створюється служба охорони праці:

1.на всіх підприємствах незалежно від форми власності;

2.на державних підприємствах;

3.на особливо небезпечних підприємствах;

4.на підприємствах з числом працюючих понад 50 чоловік;

5.на підприємствах з числом працюючих понад 50 чоловік;

173.З яких коштів проводиться фінансування служби охорони праці на підприємстві:

1.з державного бюджету;

2.з місцевого бюджету;

3.з відрхувань з/п прауівників;

4.з коштів власника підприємства;

5.з Міністерства праці та соціальної політики України.

174.В яких випадках може бути ліквідована служба охорони праці на підприємстві:

1.при ліквідації підприємства;

2.при реорганізації підприємства;

3.при зміні власника підприємства або уповноваженого гим органу;

4.при винесенні рішення трудовим колективом;

5.при винесенні рішення власника або уповноваженого ним органу за згодорю з профспілковим комітетом.

175.За результатами розслідування на облік не беруться нещасні випадки, які сталися:

1.під час проїзду на роботу;

2.в період перебування у службовому відрядженні;

3.під час ліквідації наслідків аварії в виробничих об’єктах;

4.в період обідньої перерви на території підприємства;

5.під час перебування в додатковій відпустці.

176.Розслідування нещасного випадку на підприємстві розслідується Комісією в такий срок:

1.20 днів;

2.15 днів;

3.10 днів;

4.5 днів;

5.один місяць.

177.В який строк після закінчення розслідування нещасного випадку на підприємстві, власник повинен затвердити п’ять примірників акту:

1.не пізніше, ніж через три дні;

2.протягом наступної доби;

3.не пізніше, ніж через 10 днів;

4.протягом 5 днів;

5.протягом місяця.

178.Розслідування нещасного випадку на підприємстві розслідується за заявою потерпілого, якщо з моменту події пройшло не більше:

1.6 місяців;

2.2-х місяців;

3.2-х років;

4.одного року;

5.одного місяця.

179.Який орган повинен відшкодувати працівникові, шкоду завдану його каліцтвом на підприємстві:

1.органи соціального страхування;

2.власник підприємства;

3.місцеві органи державної влади;

4.профспілковий орган підприємства;

5.Комітет з охорони праці.

180.Якими нормативними актами регулюється охорона праці на підприємстві:

1.Закон України „Про охорону праці”;

2.Кодекс Законів про Працю;

3.Правила внутрішнього трудового розпорядку;

4.Колективний договір;

5.Конститьуція України.

181.Індивідуальні трудові спори виникають між:

1.працівниками і прфспілковою організацією;

2.окремими працівниками;

3. працівником і власником підприємства;

4. працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом;

5. працівником та профспілкою.

182.Первинним органом по розгляду індивідуальних трудових спорів являється:

1.суд;

2.профспілкова організація;

3.виконавчий комітет місцевих Рад народних депутатів;

4.Комісія по трудовим спорам;

5.примирна комісія.

183.В який срок працівник може звернутись до Комісії по трудовим спорам за захистом своїх прав:

1.в 3-х дневний срок, коли він дізнався про порушення свого права;

2.в 30- дневний срок, коли він дізнався про порушення свого права;

3.в 15- дневний срок, коли він дізнався про порушення свого права;

4.в 2-х дневний срок, коли він дізнався про порушення свого права;

5.в 3-х місячний срок, коли він дізнався про порушення свого права;

184.В який срок КТС повинна розглянути трудовий спір:

1.В місячний срок з дня подачі заяви;

2.В 15-денний срок з дня подачі заяви;

3.В 3-денний срок з дня подачі заяви;

4.В 10-денний срок з дня подачі заяви;

5.В 20-денний срок з дня подачі заяви;

185.В який срок власник або уповноважений ним орган повинен виконати рішення КТС:

1.В місячний срок з дня винесення рішення;

2.В 15-денний срок з дня винесення рішення;

3.В 3-денний срок з дня винесення рішення;

4.В 10-денний срок з дня винесення рішення;

5.В 20-денний срок з дня винесення рішення;

186.У районних судах розглядаються трудові спори за заявами:

1.Профспілкової організації;

2.Прокурора;

3.Місцевої ради народних депутатів;

4.Голови комісії по трудовим спорам;

5.Органів МВС.

187.Безпосередньо в районних судах розглядаються спори:

1.Про поновлення на роботі незаконно звільнених працівників;

2.Про установлення черговості трудових відпусток;

3.Про виплату премій;

4.Про надання спецодягу працівникам, які зайняті на роботах з шкідливими умовами праці;

5.За заявою власника або уповноваженого ним органу про звільнення працівника.

188.Працівник, який незаконно звільнений, може звернутися до суду:

1.В 3-місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення;

2.В місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення;

3.В 6-місячний строк здня вручення наказу про звільнення;

4.В строк 1 рік з дня вручення наказу про звільнення;

5.В 2-місячний строк з дня вручення наказу про звільнення.

189.В який строк власник або уповноважений ним оран може звернутися до суду з питань утримання з працівника матеріальної шкоди завданої підприємству:

1.протягом двох місяців з дня виявлення завданої шкоди;

2.протягом одного місяція з дня виявлення завданої шкоди;

3.протягом одного року дня виявлення завданої шкоди;

4.протягом чотирьох місяців з дня виявлення завданої шкоди;

5. протягом шести місяців з дня виявлення завданої шкоди.

190.В які строки суд повинен розглянути трудовий спір:

1.в 10-дневний строк;

2.в місячний строк;

3.в 7-дневний строк;

4.в п’ятидневний строк;

5.в 16-дневний строк.

191.Порядок вирішення колективних трудових спорів регулюється:

1.КЗпП України;

2.КЗпП та Законом України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”;

3.КЗпП та Законом України “Про колективні договори та угоди”.

4.Законом України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”;

5.Законом України “Про колективні спори та угоди”.

192.Коли будло прийнято Закон України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”:

1.3 березня 1998р.;

2.17 вересня 1997р.;

3.5 лютого 1996р.;

4.28 жовтня 1992р.;

5.20 листопада 1993р.

193.Причини винекнення колективних трудових спорів:

1.Укладення чи внесення змін до колективного договору;

2.Невиконання власником або уповноваженним ним органом положень контракту, укладенного з працівником;

3.Незаконне звільнення працівника;

4.Вимога профспілки;

5.Реорганізація підприємства.

194.В який строк власник або уповноважений ним орган повинен розглянути вимоги трудового колективу:

1.В 5-дневний строк;

2.В 3-дневний строк;

3.В 10-дневний строк;

4.В 20-дневний строк;

5.В 7-дневний строк.

195.З якого моменту виникає колективний трудовий спір:

1.З моменту винесення трудовим колективом вимог;

2.З моменту відмови власника або уповноваженого ним органу вимог працівників;

3.З моменту виникнення страйку;

4.З моменту винесення рішення про початок спору Національною службою посередництва;

5.З моменту винесення рішення трудовим арбітражем.

196.В який строк створюється примирна комісія на виробничому рівні:

1.В 3-дневний строк;

2.В 5-дневний строк;

3.В 10-дневний строк;

4.В 2-дневний строк;

5.В 15-дневний строк.

197.В який строк створюється примирна комісія на галузевому рівні:

1.В 3-дневний строк;

2.В 5-дневний строк;

3.В 10-дневний строк;

4.В 2-дневний строк;

5.В 15-дневний строк.

198. В який строк створюється примирна комісія на національному рівні:

1.В 3-дневний строк;

2.В 5-дневний строк;

3.В 10-дневний строк;

4.В 2-дневний строк;

5.В 15-дневний строк.

199.В які строки розглядаються колективні трудові спори на виробничому рівні примирною комісією:

1.В 3-дневний строк;

2.В 5-дневний строк;

3.В 10-дневний строк;

4.В 20-дневний строк;

5.В 15-дневний строк.

200. В які строки розглядаються колективні трудові спори на галузевому рівні примирною комісією:

1.В 3-дневний строк;

2.В 5-дневний строк;

3.В 10-дневний строк;

4.В 20-дневний строк;

5.В 15-дневний строк.

201. В які строки розглядаються колективні трудові спори на національному рівні примирною комісією:

1.В 3-дневний строк;

2.В 5-дневний строк;

3.В 10-дневний строк;

4.В 20-дневний строк;

5.В 15-дневний строк.

202.В який строк створюється трудовий арбітраж:

1.В 3-дневний строк;

2.В 5-дневний строк;

3.В 10-дневний строк;

4.В 20-дневний строк;

5.В місячний строк.

203.До трудового арбітражу не можуть входити:

1.Представники сторін;

2.Експерти;

3.Спеціалісти в данній галузі;

4.Народні депутати;

5.Національна служба посередництва та примирення.

204.В який строк повинен прийняти рішення трудовий арбітраж:

1.В 10-денний строк;

2.В 5-денний строк;

3.В 3-денний строк;

4.В 7-денний строк;

5.В місячний строк.

205.До компетенції Національної служби посередництва та примирення не відноситься:

1.підготовка посередників та арбітрів;

2.посередництво у вирішенні колективного трудового спору;

3.реєстрація колективних трудових спорів;

4.залучення народних депутатів до вирішення спору;

5.розгляд та вирішення колективного трудового спору.

206.В які строки працівники повинні попередити власника підприємства про початок страйку на безперервно діючому підприємстві:

1.за 7 днів до страйку;

2. за 3 дні до страйку;

3. за 15 днів до страйку;

4. за 10 днів до страйку;

5. за 20днів до страйку.

207.Страйк може бути заборонено в таких випадках:

1.якщо він проведений при оголошенні надзвичайного стану в країні;

2.якщо він проведений без попередження місцевих органів МВС;

3.якщо він проведений технічним персоналом прокуратури;

4.якщо він проведений обслуговуючим персоналом СБУ;

5.якщо він проведений без попередньої згоди Президента України.

208.Який орган приймає рішення про визнання страйку незаконним:

1.Національна служба посередництва та примирення;

2.місцевий суд;

3.Конституційний суд;

4.місцеві органи державної влади;

5.прокурор.

209.Які з перечислених гарантій не розповсюджуються на працівників під час участі в страйку:

1.зберігається середній заробіток;

2.зберігається місце роботи;

3.зберігається членство в профспілкі підприємства;

4.зберігається загальний трудовий стаж;

5.не можуть бути залучені до дисциплінарної відповідальності за участь в страйку.

210.В які строки суд розглядає заяву власника підприємтсва про визнання страйку незаконним:

1.в 10-дневний строк;

2.в 7-дневний строк;

3.в 15-дневний строк;

4.в місячний строк;

5.в 20-дневний строк.

 

Список використаної літератури:

1.Конституція України.

2.Кодекс Законів про працю України.

3. Закон України " Про колективні договори та угоди".

4. Закон України " Про підприємства".

5. Закон України " Про державну службу".

6. Закон України " Про господарські товариства".

7. Закон України " Про зайнятість населення".

8.Закон України “Про оплату праці”.

9.Закон України «Про визначення розмірів збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням(псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.»

10.Закон України «Про охорону праці».

11. Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів(конфліктів).”

12.Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».

13.Постанова Каб.Мін.України від 2 листопада 1996р. №1345 «Про Національну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 1996-2000рр.

14.Положення про комітет по нагляду за охороною праці України.Затверджене Указом Президента України від 9 березня 1998р. №182/98.

15.Типове положення про навчання з питань охорони праці. Затверджене наказом Комітету по нагляду за охороною праці від 11 жовтня 1993р. №94.

16.Положення про розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру. Затверджене

постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997р. №421.

17.Постановление Советов Министров СССР от 3 октября 1977г. №899 «О порядке заключения письменных договоров о полной материальной ответственности рабочих и служащих за необеспечение сохранности ценностей, переданных им для хранения или для других целей.»

18.Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України.Затверджені наказом Міністра освіти України від 20 грудня 1993р.№455.

19.Статут про дисципліну працівників звязку.Затверджений постановою Каб.Мін.України від 30 липня 1996р. №877.

20.Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати.Постанова Каб.Мін.України від 8.02.1995р. №100.

21.Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці.Затверджено наказом Мін.праці та соціальної політики України від 10.10.1997р.№7.

22.Про тривалість робочого дня працівників апарату органів державної виконавчої влади, місцевих Рад народних депутатів у звязку з встановленням 40-годинного робочого тижня.Постанова Каб.Мін.України від 10.12.1993р. №1010.

23.Щодо підстав для звільнення.Лист Міністерства праці та соцікальної політики України від 01.06.1999р.

24.Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993р. № 301 «Про трудові книжки працівників».

25.Інстукція про порядок ведення трудових книжок на підприємсчтвах, в установах і організаціях.

26.Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість.Постанова Кабінету Міністрів України від 2.03.1998р. № 255.

27.Про встановлення письмової форми трудових договорів з працівниками, діяльність яких повязана з державною таємницею.Постанова Каб.Мін.України від 16.10.1994 р. №779.

28.Наказ Національної служби посередництва і примирення від 4 травня 1999р. № 38 «Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів(конфліктів) на підприємствах і в галузях, на яких відповідно до ст.24 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» проведення страйків забороняється.

29.Положення про примирну комісію, затверджене Наказом Національної служби посередництва і примирення від 4 травня 1999 р. № 36.

30.Положення про трудовий арбітраж, затверджене Наказом Національної служби посередництва і примирення від 4 травня 1999 р. № 37.

31.В.А.Скоробагатько, М.І.Федишин.Трудові спори: законодавство, коментар, судова проактика. Київ «Істина», 2000р.

32. В.І.Прокопенко Трудове право України.Підручник, Харків «Консум», 2000р.

33.Г.И.Чанышева, Н.Б.Болотина.Трудовое право Украины. Учебно-справочное пособие.Харьков: «Одиссей», 2000 г.

 

Зміст.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.165 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал