Класифiкацiя запасiв пiдземних вод

Для використання пiдземних вод, як i iнших корисних копалин, не­обхiдно знати їхні з а п а с и. На вiдмiну вiд iнших корисних копалин, за­паси пiдземних вод постiйно вiдновлюються, в зв’язку з чим поняття “запаси” нерiдко замiнюють поняттям “ресурси”.

Розрiзняють такi види запасiв пiдземних вод.

1. П р и р о д н і з а п а с и - об’єм води в водоносному горизонтi, здатний витiкати з нього пiд дiєю сили тяжiння.

2. Ш т у ч н і з а п а с и пiдземних вод утворюються у водоносному го­ризонтi за рахунок зрошення, фiльтрацiї води з кана-лiв, затоплення територiй талими та дощовими водами рiчок або внаслiдок будiвництва водосховищ тощо.

3. Р о з в і д а н і е к с п л у а т а ц і й н і з а п а с и – це запаси підземних вод, кількість, якість, геологічні, гідрогеологічні, гірничо-геологічні, еколого-геологічні та інші умови формування яких вивчені на достатньому для опрацювання проектів будівництва водозабірних споруд рівні. За ступенем детальності геологорозвідувальних робіт і достовірністю розвідані експлуатаційні запаси підземних вод поділяються на категорії А і В.

Запаси категорії А повинні задовольняти вимогам стосовно детального вивчення геологічної будови, фільтраційних властивостей, умов живлення і характеру взаємозв’язку водоносних горизонтів між собою і з поверхневими водами;

– розрахункові гідрогеологічні параметри повинні бути визначеними за даними експлуатації підземних вод на родовищі, що оцінюється або за даними дослідних помпувань чи випусків на площі і в розрізі в межах зони впливу водозабору;

– якість вод і її зміни в часі повинні бути вивчені за усіма показниками відповідно до цільового призначення;

– рівень вивчення впливу водозабору на існуючі водно-господарські об’єкти і довкілля достатній для проектування і здійснення природоохоронних заходів;

– умови експлуатації підземних вод вивчені на рівні, що забезпечує отримання вихідних даних, потрібних для проектування розробки родовища.

Запаси категорії В повинні задовільняти таким вимогам:

– потужність, будова і умови залягання водоносних горизонтів, положення рівнів підземних вод, літологічний склад і характер зміни фільтраційних властивостей водоносних горизонтів по площі і перетину, умови живлення і характер взаємозв’язку водоносних горизонтів, які оцінюються, з іншими горизонтами і поверхневими водами вивчені з детальністю, що дає змогу здійснити загальну кількісну оцінку джерел формування експлуатаційних запасів підземних вод та встановити характер граничних умов, що приймаються для підрахунку запасів:

– розрахункові гідрогеологічні параметри визначені за даними експлуатації підземних вод або дослідних помпувань чи випусків, а основні закономірності зміни цих параметрів по площі і перетину встановлені:

– якість підземних вод та стабільність в часі вивчена за усіма показниками відповідно до вимог їх цільового використання;

– розглянуто з необхідною детальністю можливий вплив розробки родовища на існуючі водогосподарські об’єкти і довкілля;

– умови експлуатації підземних вод вивчені на рівні, який забезпечує опрацювання технологічної схеми розробки родовища.

Попередньо розвідані експлуатаційні запаси підземних вод – це запаси, кількість, якість, геолого-гідрогеологічні, водогосподарські, гірничо-геологічні, еколого-геологічні умови формування яких вивчені на рівні, достатньому для визначення промислової вартості родовища.

Основні параметри для підрахунку попередньо розвіданих запасів оцінюються переважно шляхом екстраполювання даних безпосередніх досліджень, виконаних в межах родовища і площі його впливу за рідкою нерівномірною мережею водопунктів та аналогією з розвіданими родовищами.

Попередньо розвідані експлуатаційні запаси є основою для обґрунтування подальшої розвідки або дослідно-промислової розробки родовища підземних вод. Ці запаси поділяються на категорії С₁ і С₂ за детальністю геологорозвідувальних робіт і достовірністю параметрів.

Запаси категорії С₁ повинні задовольняти таким вимогам:

– потужність, будова і умови залягання водоносних горизонтів, положення рівнів підземних вод, літологічний склад і фільтраційні властивості водоносних порід по площі і перетину з’ясовані на рівні, що дає змогу приблизно визначити граничні умови, які приймаються для підрахунку запасів; джерела формування запасів визначаються також приблизно або оцінюються за аналогією з родовищами, що розробляються або розвідані;

– розрахункові гідрогеологічні параметри визначені за даними дослідних і пробних помпувань чи випусків, основні закономірності змін цих параметрів по площі і перетину з’ясовані приблизно;

– якість підземних вод вивчена на рівні, що дає змогу попередньо охарактеризувати можливість їх цільового використання і зробити обґрунтовані припущення стосовно їх кондиційності впродовж розрахункового терміну;

– умови експлуатації підземних вод вивчені на рівні, що дає змогу попередньо охарактеризувати основні особливості розроблення родовища, його вплив на довкілля для визначення принципових напрямів природоохоронних заходів.

Запаси категорії С₂ повинні задовольняти таким вимогам:

– геологічна будова та гідрогеологічні умови родовища підземних вод встановлені в загальних рисах за даними поодиноких гірничих виробок або за аналогією із краще вивченими ділянками того ж чи іншого, подібного родовища;

– якість підземних вод вивчена за поодинокими пробами і задовольняє вимогам їх цільового використання;

– рівень оцінки гідрогеологічних умов формування запасів дає змогу робити висновки щодо доцільності їх подальшого детальнішого вивчення.

Прогнозні ресурси (категорія Р) вказують на можливість відкриття нових родовищ підземних вод, евентуальна наявність та продуктивність яких ґрунтується на загально гідрогеологічних уявленнях, теоретичних передумовах та на результатах проведення у водонапірному басейні, гідрогеологічному масиві, області чи районі геологічного і гідрогеологічного картування, гідрогеологічних, воднобалансових, геофізичних і гідрогеохімічних досліджень.

Прогнозні ресурси служать основою для проведення пошуково-розвідувальних робіт з метою виявлення нових родовищ підземних вод.

Експлуатаційні запаси і прогнозні ресурси підземних вод, що відзначаються певними рівнями промислового значення і ступенями техніко-економічного і геологічного вивчення розподіляються на класи, які ідентифікуються за допомогою міжнародного три порядкового цифрового коду, в якому одиницям відповідають групи запасів за ступенем геологічного вивчення, десяткам – за ступенем геолого-економічної оцінки і сотням – за промисловим значенням. Виділяється вісім класів різних рівнів вивчення експлуатаційних запасів та прогнозних ресурсів підземних вод (Інструкція..., 2000):