Методичні вказівки для виконання практичних робіт

Приактична робота №1на тему: ’’Систематика мінералів і визначення мінеральних індивидів за фізичними властивостями’’

Д а н о: Роздатковий матеріал - колекція мінералів (по кілька представників з кожного класу), шкала твердості Мооса, бісквіт, лупа 2-5 кратного збільшення, флакон 10% соляної кислоти(можна ознайомитись в кабінетах географії ЗОСШ, або придбати в в магазині шкільного обладнання). Музейна колекція взірців мінералів для кожного класу.

Х і д р о б о т и:

1. Ознайомлюються з основними класами мінералів і типовими представниками кожного класу по музейній і роздатковій колекції. При цьому використовуються дані, наведені в розділі 3.

2. Визначають мінерали з роздаткової колекції за їхніми фізичними властивостями, результати визначень записуються в таблицю 15.

3. Здійснюють контроль визначень, встановлюючи ідентичність заданих мінералів з типовими мінералами музейної колекції.

З а в д а н н я: В результатi виконаної роботи потрiбно навчитись визначати такi найбiльш поширені мінерали як ортоклаз, альбіт, лабрадор, авгіт, рогову обманку, мусковіт, біотит, монтморилоніт, каолініт, кварц, лімоніт, кальцит, гіпс, пірит, апатит, галіт, графіт, сірку

Таблиця 15.

Приклад таблиці для описання мінералів за фізичними властивостями

Приактична робота №2 на тему: „Визначення магматичних і метаморфічних гірських порід.”

Д а н о: роздатковий матеріал - колекцiї магматичних і метаморфічних порід (можна ознайомитись в кабінетах географії ЗОСШ, або придбати в магазині шкільного обладнання).

Х і д р о б о т и: Зразок породи старанно оглядають, визначають його мінеральний склад, характернi властивостi, структуру, текстуру тощо. Характеристики порiд записують в табл. 16, 17.

З а в д а н н я: В результатi виконаної роботи потрiбно навчитись визначати такi найбiльш поширенi магматичнi породи: граніт, діорит, габро, лабрадорит, ліпарит, андезит, базальт, вулканiчний туф.та метаморфічні породи: кварцити, гнейси, мармури, сланцi.

Таблиця 16.

Приклад описання магматичних порiд

Таблиця 17.

Приклад описання метаморфiчних порiд

Практична робота № 3 на тему: „Визначення осадових гірських порід”

Д а н о: Роздатковий матерiал: колекцiї осадових порiд (можна ознайомитись в кабінетах географії ЗОСШ, або придбати в магазині шкільного обладнання).

Х і д р о б о т и: Зразок породи старанно оглядають, визначають його мінеральний склад, характернi властивостi, структуру, текстуру тощо. Характеристики порiд записують у табл.18.

З а в д а н н я: В результатi виконаної роботи потрiбно навчитись визначати такi найбiльш поширенi породи: гальку, щебiнь, гравiй, жорству, пiсок, супiсок, суглинок, лес, конгломерат, пiсковик, глину, гiпс, вапняк, мергель, торф.

Таблиця 18.

Приклад описання осадових порiд

Лабораторна робота №7 на тему: «Перерахунок і зображення результатів аналізів хімічного складу мінеральних підземних вод»

Д а н о: Результати аналізів хімічного складу мінеральних підземних вод в іонній формі (вказані на етикетці тари вітчизняної мінеральної води, що продається).

Х і д р о б о т и:

1. Перерахунок аналiзiв iз iонної форми в мiлiграм-еквiвалентну і далi в процент-мiлiграм-еквiвалентну форми ведуть у виглядi табл. 9. Для вираження вмiсту iонiв в мiлiграм-еквiвалентнiй формi, потрiбно вмiст кожного iона в мг/л помножити на його перерахунковий коефiцi­єнт, наприклад для iона НСО₃2-: 353Ч0, 0164=5, 79.

Кiлькостi речовин виражають в iоннiй формi, при якiй вмiст окре­мих iонiв визначають в мiлiграмах на 1 л води. Однак, результати хi­мiчного аналiзу, вираженi в iоннiй формi, незручнi для порiвняння. Тому, для того, щоб мати можливiсть спiвставляти аналiзи води, останнi перераховують в еквiвалентну форму. Якщо результати аналiзу вираженi в мiлiграм-еквiвалентнiй формi, то перед символом iона ставлять букву r, наприклад r Cl=4.74.

При визначеннi процент-мiлiграм-еквiвалентного вмiсту кожного iона поступають таким чином. Суму анiонiв в мiлiграм-еквiвалентах (13, 15) приймають за 100%, а вмiст кожного iона приймають за x.

2. Визначають твердість води наступним чином. За одини­цю твердостi приймають 1 мг-екв кальцiю, тобто 20, 04 мг кальцiю на 1 л води або 1 мг-екв магнiю (12, 16 мг/л). За твердiстю води подiляються на: дуже м'якi (до 1.5 мг-екв/л), м'якi (1.5-3.0 мг-екв/л), середньої твердостi (3.0-6.0), досить твердi (6.0-9.0) i дуже твердi - понад 9.0 мг-екв/л. Тверда вода погано змилюється, утворює накип в посудi, в нiй довше варяться продукти.

3. Визначають клас, групу, тип води за хімічним складом.

Класифiкацiя пiдземних вод за хімічним складом (мал.19) грунтується на видiленнi класiв за переважаючим анiоном, груп - за переважаючим катi­оном i типiв вод - за спiввiдношенням мiж йонами. Видiляють чотири типи природних вод: перший тип - НСО3-> Са2++ Mg2+- води лужнi, мякi; другий тип – HCO₃-< Ca²⁺ + Mg²⁺ < HCO₃- + SO₄²-- води малої та помiрної мiнералiзацiї; третiй тип - HCO₃- + SO₄^2- < Ca²⁺ + Mg²-- води як правило високомiнералiзованi; четвертий тип – HCO₃-= 0 - води кислi.

4. Зображують хімічний склад підземних вод за допомогою формою М.Г.Курлова, квадрата Н. I. Толстихiна i графiків-­трикутників.

За формулою Курлова (21) аналіз води зображається у вигляді п с е в д о д р о б у. Перед дробом пишуть лiтеру М з iндексом, що дорiвнює кiлькостi сухо­го залишку(мінералізації) в г/л. В чисельнику дробу виписують в спадному порядку анiони з iндексами, якi дорiвнюють вмiстам даних iонiв в водi в %-мг-екв, а в знаменнику - в тому ж порядку катiони. При цьому, iони, що мiстяться в кiлькостi до 10 %-мг-екв, не враховуються.

Толстихiн запропонував зображувати аналiзи води точками на к в а д р а т і. Для цього беруть великий квадрат (мал. 26) i розбивають його на 100 маленьких, кожен з яких має свiй порядковий номер.

По горизонтальних сторонах квадрата вiдкладають (в напрямках стрiлок) вмiст катiонiв, а по вертикалi - анiонiв. На перетинi вертикаль­ної i горизонтальної лiнiй знаходимо, що вода вiдповiдає певному номеру.

Графіки-трикутники (мал. 27) будують окремо для анi-онiв i катiонiв. На сторонах трикутникiв вiдкладають вмiсти певних iонiв (в %-мг-екв) i проводять лiнiї, паралельнi до сторiн малих трикутни­кiв, що вiдсiкають води даного типу вiд змiшаних. В кожному трикут­нику наперетинi трьох лiнiй (за трьома iонами) утворюється точка, положення якої вказує на тип води

З а в д а н н я: Виконати перерахунок результатів аналізів хімічного складу мінеральної води (однієї з вітчизняних марок) в процент-мiлiграм-еквiвалентну форму; визначити її твердість, клас, групу, тип; зобразити склад води за допомогою формули М.Г.Курлова, квадрата Н. I. Толстихiна i графiків-­трикутників.

Практична робота №5 на тему: „Побудова літолого-геологічної карти, легенди і стратиграфічної колонки”