Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Експлiкацiя до карти гідрогеологічного та інженерно-геологiчного районування
Експлiкацiя служить для полегшення читання карти i бiльш повної характеристики фізико-механічних властивостей інженерних грунтiв. Будується вона на листi бiлого паперу за формою, наведеною в дод. 4. Перед побудовою експлiкацiї необхiдно скласти схему подiлу територiї карти на областi, райони i дiлянки (мал.63.). Пiдраховуємо кiлькiсть дiлянок, в нашому прикладi їх дев'ять. Будуємо головку експлiкацiї, потiм для кожної дiлянки вiдкладамо вниз по 35 мм. Дiлянки об'єднуємо в райони i областi, як показано в дод. 4. Далi приступаємо до заповнення граф експлiкацiї. В графi 1 наводяться характеристики областей, наприклад: А - Полога двохсто-роння заплава р.Горинь. Поверхня заплави нерiвна, мiсцями заболочена. Ширина складає вiд 150 до 800 м. Абсолютнi вiдмiтки поверхнi змiнюють-ся в межах вiд 130 до 132 м, уклон поверхні біля 0, 15%. В графi 2 прямокутники з iндексами районiв зафарбовуємо в кольори " Карти глибин залягання дзеркала грунтових вод". Наводимо характерис-тику кожного району з прогнозом на перiод повенi. Наприклад: А-II - Грунтовi води залягають на глибинi вiд 0, 75 до 1, 5 м з абсолютними вiд-мiтками дзеркала 128, 0-128, 6 м і гідравлічним уклоном в 0, 14%. Гiдрав-лiчно пов'язанi з рiчкою i не пов'язанi з напiрними водами. В перiод пове-нi район затоплюється. В графi 3 кожен прямокутник заштриховуємо згiдно легенди до цієї карти, зафарбовуємо за глибиною залягання дзеркала грунтових вод і наводимо коротку характеристику розрiзу товщi порiд вiд 0, 0 до 5, 0 м. Наприклад: А-I-а 1. Сучаснi алювiальнi пiски дрiбнi потужнiстю до 2, 0 м; 2. Верхньокрейдянi глини. В графi 4 для iлюстрування описання графи 3 потрібно дати типову лiтологiчну колонку для даної дiлянки. Породи в колонцi заштриховують, розфарбовують i iндексують згiдно геолого-лiтологiчної карти. Колонку будують висотою 25 мм i роздiлюють на 5 частин (в масштабi - через 1м). На мал. 78 показано, що потужнiсть алювiю на дiлянцi А-I-а змiнюється вiд 0, 0 до 2, 0 м, а на дiлянцi А-I-б - складає більше 2, 0 м. В графi 5 вказуємо, якi сучаснi процеси i явища можуть мати мiсце на данiй дiлянцi, частiше - на території цiлої області. Наприклад: заболочування, утворення елювiю, делювiю, пролювiю, лiнiйна ерозiя (утворення ярiв), роз-мив берегiв i т.п. Далi переходимо до характеристики фізико-механічних властивостей грунтiв. В графi 6 запишемо, якi власне грунти будуть характеризуватись. Наприклад, для дiлянки А-I-а запишемо: 1. Пiски дрiбнi. 2. Глини. Щільність часток грунту записуємо в графу 7 з табл.20.
Таблиця 20. Щільність часток грунту, водовіддача і коефіцієнт фільтрації деяких видів грунтів
В графу 10 виписуємо з завдання величини коефіцієнта пористості (е). Щільність сухого грунту rd (графа 9) отримуємо з виразу rs rd = ¾ ¾ ¾, (132) 1+ e де rs - щільність часток грунту в г/см3; e - коефіцієнт пористості. В графу 13 із завдання виписуємо значення природної вологості (w) і визначаємо щільність грунту r
r = rd(1+ w), (133)
де w - природна вологість грунту в долях від одиниці. В графу 11 записуємо значення пористості, яке знаходимо за величиною коефіцієнта пористості з виразу е n = ¾ ¾. (134) 1+ e Число пластичності (графа 12) беремо з завдання, графи 14 і 15 заповнюємо згідно табл. 5.1, вибираючи найбільш підхожі значення. Показник текучості I L знаходимо за залежністю w - w p I L= ¾ ¾ ¾, (135) w L- w p де w - природна вологість в %; w p і w L - вологість на границі пластичності і текучості, в %. Нормативні значення питомих зчеплень(CH), кутів внутрішнього тертя (jН) та модулів деформації (Е) (графи 17-19) піщаних грунтів визначаємо за табл. 21 а супісків, суглинків та глин - за табл. 22 і 23.
Таблиця 21. Нормативні значення CH (кгс/см2), jН (град) та Е (кгс/см2) піщаних грунтів
Таблиця 22. Нормативні значення CH (кгс/см2) і jН (град) глинистих грунтів четвертинних відкладів
Таблиця 23. Нормативні значення модулів деформації четвертинних глинистих грунтів Е кгс/см2
На карті інженерно-геологічного районування та на гідролгеологічному розрізі, за результатами комплексного аналізу інженерно-геологічних і гідро-геологічних умов території досліджень необхідно вказати місця можливого прояву небезпечних геологічних процесів, які можуть негативно вплинути на водогосподарські споруди: а) суфозію; б) карст; в) пливуни; г) оповзи; е) яружну ерозію. Прояви зазначених небезпечних процесів необхідно показати наступними умовними знаками: а) суфозія –; б) карст - ; в) пливуни - ; г) оповзи - ;
д) просадки грунтів -; е) яружна ерозія - -;
|