Висновки

Суспільне виробництво в цілому, кожний суб'єкт господарювання і життєдіяльність кожної людини об'єктивно мають ризиковий характер, який породжує систему відносин між людьми з метою попередження, подолання, зменшення руйнівних наслідків стихійного лиха та нещасних випадків.

Науково-технічний розвиток, концентрація виробництва, зростання конкуренції, погіршення екологічної ситуації зумовлюють систему ризиків, які з кожним роком збільшуються.

Зростає значення страхового захисту, сутність якого полягає в нагромадженні та витрачанні ресурсів для здійснення заходів з попередження, усунення або зменшення негативного впливу ризиків та відшкодування пов'язаних з ними втрат.

Об'єктами страхування відповідно до Закону України " Про страхування" визначено три групи майнових інтересів:

· пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією;

· пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном;

· пов'язані з відшкодуванням заподіяної шкоди фізичній особі або її майну та юридичній особі.

Не всі види страхування розвинуті однаково - одні види страхування мають добрі історичні традиції, інші - починають розвиватися, ще інші - висуваються лише пропозиції щодо їх розвитку (екологічне страхування).

Особисте страхування в Україні передбачає страхування життя і пенсій, страхування від нещасних випадків та медичне страхування. Ці види страхування вимагають вдосконалення правового і фінансового в частині обчислення та встановлення тарифних ставок.

Майнове страхування передбачає страхування майна громадян (будівель, домашнього майна), страхування майна юридичних осіб, страхування транспортних засобів і вантажів, страхування майна сільськогосподарських підприємств.

Страхування відповідальності включає відповідальність на транспорті, професійну відповідальність, страхування кредитних ризиків і страхування депозитів.

За останні роки розширюється сфера перестрахування.

Огляд літератури з питань страхування дає підстави для наступних висновків:

· необхідно вдосконалювати і розвивати нормативну базу, яка стосується перестрахування та діяльності страхових посередників;

· потребує вдосконалення нормативна база у сфері обліку, статистики, звітності, аудиту страхової діяльності;

· важливо вдосконалювати систему страхування життя, медичного, пенсійного страхування, страхування політичних ризиків тощо;

· доцільно проводити роботу з об'єднання страховиків по найважливіших напрямках страхової діяльності.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Кудряшов В.П. Фінанси.— Херсон: Олді - плюс, 2002.

2. Мухетдинова Н. Новые механизмы финансирования социальных расходов // Экономист. — 2001. — № 2.

3. Романенко О.Р. Фінанси. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 312 с.

4. Фінанси: курс для фінансистів: Навч. посіб./ За ред. В.І.Оспіщева. –К.: Знання, 2008.- 567 с.

5. Фінанси: Підручник/За ред. Юрій С.І., Федосова В.М.– К.: Знання, 2008.-611 с.