I should have to take part in competitions.

I wish that I have more time for studying.

2) I should more have to learn math, because it’s necessary for studying in university.

3) I wish I hadn’t had the art culture at school.

I wish that every pupil in our school had personal lockers.

5) I shouldn’t have to eat so much cakes at school.

I should have more to run on physic culture.

We should have to care property of school.

8) I wish I hadn’t learnd physics at school. I don’t like this lesson.

I should have been more vigilant.

I should have to take part in competitions.

Vira Sklyarchuk 11-c

Безробіття — соціальне явище, коли кількість бажаючих отримати роботу є більшим, ніж робочих місць (перевага пропозиції робочої сили над її попитом). Відповідає стану незайнятості працездатного населення та має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення.

Види безробіття

§ Циклічне (кон'юнктурне) безробіття виникає внаслідок коливань економіки. В фазі рецесії підприємства звільняють робочих та наймають на роботу в разі економічного підйому. Вважається, що кон'юнктурне безробіття зникає через 2-3 роки.

§ Сезонне безробіття — результат природних коливань кліматичних умов протягом року або коливань попиту. Зникає протягом року.

§ Панельне безробіття (у розумінні монетаристів — природне безробіття): відсоток безробіття, який неможливо усунути навіть при найкращому розвитку кон'юнктури. Цей вид безробіття виникає внаслідок фрикційного, добровільного та структурного безробіття. Це та група безробітних, які не можуть знайти роботу в зв'язку з кваліфікацією, віком, станом здоров'я, місцем проживання або недостатнім бажанням до праці.

§ Фрикційне безробіття виникає, коли люди тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці, професій. Цей вид безробіття виникає в короткостроковому вимірі.

§ Структурне безробіття — виникає в результаті зміни структури економіки, викликане науково-технічним прогресом і зміною структури потрібних кадрів.

Наслідки безробіття.

Коли економіка не в змозі створювати достатню кількість робочих місць для всіх, хто хоче і може працювати, потенційне виробництво товарів і послуг втрачається. Тобто безробіття заважає суспільству постійно рухатися вгору по кривій своїх потенційних можливостей. Економісти вважають цю втрачену продукцію відставанням ВВП, або розривом ВВП, визначення якому ми вже знаємо. Тут тільки пригадаємо, що цей розрив є різницею між потенційним ВВП і фактичним ВВП. Останній визначається, виходячи із припущень про те, що існує природний рівень безробіття за нормальних темпів економічного зростання.

Відношення між рівнем безробіття і відставанням обсягу ВВП виражається за допомогою закону Оукена, який показує, що коли фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень на 1 %, то відставання обсягу ВВП або ВВП-розрив складає 2, 5 %. Це відношення між рівнем безробіття і відставанням обсягу ВВП дозволяє обчислити абсолютні втрати продукції, пов'язані з будь-яким рівнем безробіття.

Важливо відзначити, що фактичний обсяг національного продукту іноді може перевищити потенційний обсяг. У виробництво тоді залучаються додаткові зміни робітників, капітальне устаткування використовується понад встановлені нормативи, понаднормова робота і сумісництво стають буденним явищем тощо.

Безробіття має неоднакові наслідки для різних категорій працівників. Так, рівень безробіття серед управлінських кадрів нижчий, ніж у робітників. Перших також рідше звільняють під час спаду, ніж останніх. Підприємства менше схильні звільняти кваліфіковані кадри, на навчання яких вони витратили певні кошти.

Значно вищий рівень безробіття серед молоді порівняно з дорослими. В окремих країнах дискримінація має місце і щодо жінок, окремих національностей і рас.

Циклічне безробіття має також глибокі соціальні наслідки. Депресія прирікає багатьох людей на бездіяльність, яка призводить до втрати кваліфікації, втрати самоповаги, занепаду моральних засад, розпаду сім'ї, а також до суспільних і політичних заворушень.

Масове безробіття призводить до швидких, іноді дуже бурхливих соціальних і політичних перемін. Прикладом таких перемін є прихід Гітлера до влади в умовах безробіття. Безробіття, нарешті, має прямий зв'язок із зростанням кількості самогубств, вбивств, смертності від серцево-судинних захворювань, психічних хвороб тощо.

Вирiшення проблеми безробіття можливо лише за сприяння влади,

вважає директор Державного центру зайнятості Віктор Лук'яненко

Інтерв'ю підготувала Любов РУДИК, «День»

— Вікторе Григоровичу, як сьогодні людині, котра залишилася без роботи, можна отримати статус безробітного?

— Кожному, хто звернувся до центру зайнятості протягом семи днів, пропонують різні варіанти. Якщо за цей період пошуку робота не знаходиться, тоді людина має право отримати статус безробітного: стати на облік і скористатися хоча б мінімумом тих послуг, які може надати центр.

— Які робочі місця пропонує служба зайнятості?

— Існує схема, згідно з якою підприємства зобов'язані надавати всю інформацію про вакантні місця. Але роблять це далеко не всі.

Сьогодні попит набагато перевищує пропозицію. Причому головним чином на робочі професії. Фахівці ж становлять не більше, ніж 15—20% від загальної кількості вакансій. Навантаження на одне вакантне робоче місце з боку зареєстрованих безробітних у середньому по Україні на 1 квітня становило 26 осіб, зокрема в Івано-Франківській області — 172. Тут найвищий рівень безробіття — 7, 6% (у Чернігівській — 7%, Волинській — 6, 58%, Житомирській — 6, 43%, Львівській — 6, 67%, Київській та Одеській — менше, ніж 1%).

— Як ви працевлаштовуєте молодь?

— Близько третини зареєстрованих безробітних — молодь до 28 років, зокрема багато дівчат. Сьогодні більшість молодих людей на ринку праці неконкурентоспроможні з точки зору професіоналізму, освіченості та практики. Щоб вирішити питання працевлаштування молоді, в законі закладено норму про квоти: 5% робочих місць мають бути заброньовані для всіх категорій, які є соціально незахищеними. Зокрема й молодь. Але бронювання — це суто адміністративний захід. Ми можемо направити, запропонувати перенавчання. У кінцевому ж результаті брати чи ні на роботу вирішує роботодавець. У більшості випадків молодим відмовляють. Ми можемо за це оштрафувати. Але сьогодні підприємство, що має заборгованість із зарплати, можна штрафувати чи не штрафувати — результатів від цього не буде.

Ми намагаємося допомогти, вдаючися до різних варіантів. Один із них — стимулювання роботодавців. Припустимо, взяли за направленням людину на роботу. І для того, щоб вона змогла «вписатися» в це підприємство, платити за неї якийсь час 50%, а то й усі 100% замість сплати допомоги.

Тепер у Кабміні доопрацьовується закон про страхування з безробіття, в якому передбачається стимулювання роботодавців.

Можна стимулювати й безробітних, щоб вони самі створювали робочі місця. Видати їм допомогу з безробіття в повному обсязі для створення власної справи. Але тут є проблема. В Україні середній рівень допомоги безробітним — 40 грн. Якщо максимум, який ми можемо платити, — 12 місяців, то чи багато робочих місць створиш на 480 грн.?

— Що характерне для безробіття в Україні?

— Передусім — сімейне безробіття. За оцінкою Держцентру зайнятості, 36 тисяч сімей стоять на обліку як безробітні. У деяких регіонах безробіття досягло 10, 15 і 20%. У листопаді минулого року Мінстат провів обстеження домашніх господарств за методикою Міжнародної організації праці (МОП). Наш центр допомагав організувати роботу. У середньому по Україні рівень повного безробіття оцінюється в 11, 3%.

— Як держава ставиться до того, що українці намагаються працевлаштуватися за кордоном? Чи налагоджено цей процес на офіційному рівні?

— Нас там не чекають. Є офіційні відповіді з багатьох країн, які виключають укладання договорів із обміну робочою силою. Існує єдиний договір із Чехією, де встановлена квота, визначений механізм напрямку. Однак паралельно, як відомо, йде потік нелегалів, яких легалізовують у рахунок тієї ж квоти.

Крім того, працевлаштування за кордоном — дуже вигідний, часто злочинний бізнес. Нещодавно приходив житель із Білої Церкви зі скаргою, мовляв, його й сина одна фірма в Києві пообіцяла працевлаштувати в Чехію. Сказали, що є ліцензія Мінпраці (хоч Мінпраці ліцензій не видає). Взяли з них за послуги по 200 грн., вивезли в Ужгород, там ще по $160, переправили рейсовим автобусом до Чехії. На місці — нікого, та ще й вітчизняний рекет обібрав остаточно. Запитую: чи бачили ви в очі цю ліцензію?..

Не перестаю дивуватися нашим людям. Консультуйтеся в центрах зайнятості у випадках, коли вам таким чином пропонують роботу. Повинен бути легалізований договір.

Проблема в чому? Рівень безробіття в Польщі за останні роки знизився, але він усе ще приблизно 10%. В Угорщині — залишається високим, у Чехії — безробіття зростає. Нещодавно зі Словенії прийшла пропозиція про співпрацю, але в ній було прямо сказано, що договір про обмін робочою силою укладатися не буде, тому що в них самих високий рівень безробіття. Тобто уряд не хоче ризикувати, підписуючи такий договір. Адже опозиція завжди знайдеться, буде критикувати це рішення.

В Україну ж рвуться працювати в'єтнамці, китайці. Ми досі не можемо розібратися з в'єтнамцями, які прибули в Україну ще за часів Союзу (особливо це стосується Одеси й Білої Церкви). За тими договорами ми повинні були відправити їх назад за наші гроші, але в підприємств немає таких коштів.

— Яку ж конкретно роботу проводить сьогодні центр зайнятості із захисту безробітного?

— Нашим першим завданням є аналіз ринку праці. Потім надання допомоги щодо працевлаштування. Якщо є робочі місця, а людина не влаштовує роботодавця, ми можемо запропонувати перенавчання — підвищити кваліфікацію або навчити іншої спеціальності. Якщо ж не вдається працевлаштувати, то намагаємося знайти якусь громадську роботу (хоча б тимчасову зайнятість). І останнє — це виплата допомоги.

Та ми тільки сприяємо створенню робочих місць. Тим більше, ми дуже обмежені у фінансах. З 1995 року рівень безробіття в країні збільшився майже в 12 разів, а база фінансування залишилася та сама. Ті ж 2%, тільки їх нині перерозподілили — 1, 5% платить роботодавець, а 0, 5% — кожний з нас із заробітної плати.

Питання підтримки безробітних в Україні все одно треба вирішувати. Наприклад, в Польщі при тому, що курс гривні й злотого 1: 1, річний обсяг фінансування у 20 разів вищий, ніж в Україні, враховуючи те, що в Польщі 38 млн. населення, а в нас — 50 млн. Але вони видають кредити, активно працюють служби підтримки безробітних, які користуються авторитетом і можуть вирішувати багато питань.

— А як сьогодні йде справа з видачею кредитів безробітним в Україні?

— Існує доопрацьоване й затверджене Кабміном Положення «Про порядок надання безпроцентної позики безробітним для заняття підприємницькою діяльністю» (квітень 1999 р.). Але, враховуючи минулий досвід, ми не хочемо потрапити в таку ситуацію, що завтра нас будуть звинувачувати, мовляв, роздали гроші й не повернули. Припустимо, завтра ми видаємо безробітному певну суму грошей. А гарантія повернення? Сьогодні жоден банк, жодна структура безробітному жодних гарантій не дасть. Якщо одному зі ста тисяч хтось і зможе допомогти, то це не комплексний підхід.

Далі, припустимо, одержала людина кредит, якісь навички підприємництва в неї також є, але для того, щоб зміцніти і стати на ноги, їй потрібна буде допомога.

— А що це за експеримент зі створення системи активної зайнятості населення України, про яке йшлося на семінарі в Білій Церкві?

— Це вже не експеримент, а практичні дії. На сесії, що відбувалася в квітні нинішнього року в Білій Церкві, був розглянутий досвід створення бізнес-інкубаторів для бажаючих розпочати свою справу. Однак це можливо лише тоді, коли влада цю проблему розуміє.

Так у Білій Церкві будинок площею 3 тис. кв. м передано на дуже пільгових умовах в оренду структурі (інкубатору) — зареєстрованій громадській організації, фундаторами якої є чотири особи. Ряд фондів і комерційних структур дали гроші на оснащення й заробітну плату. Відібрали декілька груп людей, котрі побажали навчитися створити свою справу. Навчання проводила група фахівців із центру соціально- психологічної реабілітації «Гештальт».

Сьогодні в цьому бізнес-інкубаторі перебуває вже 22 підприємства. У них загальна охорона, техніка, пільгові умови оренди. Керівник — колишній полковник авіації. Тут же є структура, яка надає консалтингові, юридичні послуги.

У Білій Церкві держструктури, низка фондів і комерційних компаній уклали меморандум про співпрацю, об'єднавши свої фінансові та організаційні можливості для створення і розвитку інфраструктури підтримки малого підприємництва. Зацікавлення виявили заступник мера Запоріжжя, фахівці з Рівного й Києва.

— Сьогодні держава має велику заборгованість із зарплат, пенсій та інших соціальних виплат. Чи затримується допомога із безробіття?

— Поки наш фонд був позабюджетним (гроші надходили з Пенсійного фонду), проблем із виплатою допомоги безробітним не було. Вони виникли після передачі фонду до казначейства. Наприклад, торік у нас вилучили 42% надходжень, внаслідок чого виникли затримки з виплатою допомоги. З великими труднощами нам вдалося ліквідувати заборгованість. У квітні нинішнього року нараховані гроші для допомоги із безробіття затримали на 17 днів. Хоча, згідно із законом, як тільки гроші надійшли до нас, у цей же день ми зобов'язані їх розіслати до областей.