Конструкція

Конструкція убильника.

На рис. 3 показан трехполюсный рубильник с центральной рукояткой (для переднего при-соединения проводов). К верхним и нижним не-подвижным контактам 1 а подвижные контакты(ножи) 2 рукоятки 3 сферические шайби 5 изоляционная плита 6.

Кно́ пка — частина привідного елемента, яка переміщується звичайно вздовж своєї осі від зусилля, яке створюється рукою оператора

Основні функційні властивості кнопок

Два (три у випадку перемикання) контакти, що комутують сигнальні лінії в процесі натиснення кнопки, називаються контактною групою. Кнопка може мати як одну, так і декілька контактних груп — нормально розімкнутих, нормально замкнутих чи перемикальних — у довільній їх комбінації.

Кнопка, у залежності від наявності/відсутності прикладеного до неї впливу, має два положення — «натиснуто» і «відпущено». У залежності від стану, у якому кнопка залишиться після зняття впливу на неї, кнопки поділяються на кнопки, що фіксуються і не фіксованого типу:

● Кнопка, що повертається у вихідний стан після зняття прикладеного зусилля, є не фіксованою.

● Кнопка, яка змінює свій стан на протилежний до того, що був до натиснення, і залишається у ньому після зняття впливу, є фіксованою.

Контакти кнопки за своїм станом у положенні «відпущено», поділяються на нормально розімкнені або нормально замкнені:

● нормально розімкнуті контакти не є сполучені (розімкнуті), коли кнопка перебуває у положенні «відпущено»;

● нормально замкнуті контакти є сполученими (замкнуті), коли кнопка перебуває у положенні «відпущено».

Відповідно, кажуть: «кнопки з нормально розімкнутими контактами», або «кнопки з нормально замкнутими контактами».

Перемикальний контакт є еквівалентним комбінації нормально розімкнутого і нормально замкнутого контактів, з одним спільним контактом. Кнопка з перемикальною контактною групою називається перемикачем.

Типи кнопок

механічні кнопки

сенсорні кнопки

Механічні кнопки

Замикання (розмикання) контактів механічної кнопки відбувається за прикладення деякого, заданого конструкцією, зусилля вздовж (або в межах допустимого кута відхилення) уявної осі натиснення, що зазвичай є перпендикулярною до площини кріплення кнопки.

Конструкція

● корпус або основу;

● контактну групу (групи);

● механізм накопичення енергії зворотної дії (механізм повернення);

● натискну поверхню — кришка або шток;

Різновид кнопки, яка звичайно спрацьовує від обертального руху навколо зміщеної осі, подібно до клавіші піаніно^[2] називається клавішею.

Мініатюрна кнопка з однією групою контактів і мініатюрним штоком з малим ходом для роботи як кінцевий вимикач руху механізмів має назву мікроперемикач (сленг. мікрик).

Іноді безпосередньо в корпусі кнопки розташовують засоби внутрішнього підсвічення та/або індикації (лампочки, світлодіоди, рідкокристалічні чи OLED-дисплеї).