Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Створення Антигітлерівської коаліції.






Після підписання у Берліні Троїстого пакту Англія і США у жовтні 1940 р. підписали договір про спільні дії на Тихому океані. Після нападу на Радянський Союз співвідношення політичних сил на світовій арені змінилося не на користь Німеччини. 22 червня 1941 р. прем'єр-міністр Англії У.Черчілль заявив по радіо, що Англія надасть Росії економічну і технічну допомогу, а 24 червня з аналогічною заявою виступив президент США Ф. Рузвельт. 12 липня 1941 р. і Москві була підписана угода між урядами СРСР і Англії про спільні дії війні проти Німеччини.

Оскільки найбільш ефективним засобом спільної боротьби проти фашистської Німеччини стало б відкриття другого фронту на Заході, то радянський уряд уже 18 липня поставив це питання перед Черчіллем. Та англійський прем'єр-міністр запропонував лише воєнні поставки та кредит на суму 10 млн. фунтів стерлінгів.

У липні 1941 р. були підписані договори радянського уряду з еміграційними урядами Чехо-Словаччини й Польщі про відновлення дипломатичних відносні та взаємну підтримку у війні проти гітлерівської Німеччини. Радянський Союз надав свою територію для формування іноземних військових частин, що повинні були взяти участь у війні проти Німеччини та її союзників. У 1941 р. відбулось формування чехо-словацьких військових частин і з'єднань, у 1942 р. - французької військової ескадрильї, у 1943 - авіаполку «Нормандія» Навесні 1943 р. почали формуватися польська дивізія ім. Т. Костюшка та югославські і румунські військові частини,

У вересні 1941 р. Радянський Союз офіційно визнав Національний Комітет «Вільна Франція» на чолі з де Голем і заявив про підтримку французького руху опору. Були відновлені дипломатичні відносини з еміграційними урядами Бельгії та Норвегії.

2 серпня 1941 р. уряд США офіційно заявив радянському уряду про наданні економічної допомоги СРСР у боротьбі з фашистською Німеччиною.

Так було покладено початок створенню антигітлерівської коаліції. 9—14 серпня 1941 р. на секретній нараді в Атлантиці (у бухті Арджентія, о. Нью­фаундленд) була підписана англо-американська декларація про цілі війни відома під назвою «Атлантична хартія». Англія і США заявили, що не прагнуті до територіальних надбань, зобов'язуються поважати право усіх народів щодо вибору форми правління, дбатимуть про економічне співробітництво між усіма країнами, закликаючи всі держави відмовитись від застосування сили. Хартія визнавала рівні права і можливості договірних сторін у торгівлі, доступі до світових джерел сировини, свободи морського пароплавства. 24 вересня до «Атлантичної хартії» приєднався СРСР.

29 вересня 1941 р. у Москві відбулася перша тристороння міжсоюзницька конференція, на якій була укладена угода про постачання Радянському Союзу зброї та воєнних матеріалів протягом дев'яти місяців. 7 листопада США поширили на СРСР дію закону про «ленд-ліз» і надали безпроцентний кредит на суму 1 млрд. доларів. Незважаючи на існуючі суперечності. Московська конференція сприяла зміцненню антигітлерівської коаліції.

І січня 1942 р. у Вашингтоні відбулася нарада дипломатичних представників 26 держав, на якій була підписана «Декларація об'єднаних націй». Учасники Декларації зобов'язувались не укладати сепаратного перемир'я або миру: ворогом і визнали за необхідне створення у 1942 р. другого фронту в Європі.

Успішний розвиток подій на радянсько-німецькому фронті стимулював дії урядів США та Англії щодо зміцнення союзних відносин.

25 травня 1942 р. у Лондоні був підписаний англо-радянський союзницький договір, перша частина якого визначала завдання спільного ведення війни проти фашистського блоку. Передбачалось, що сторони надаватимуть допомогу одна одній у війні, не вестимуть переговорів, не укладатимуть перемир'я чи миру з країнами фашистського блоку без згоди на те обох сторін. Друга частина договору обумовлювала стосунки СРСР і Англії після війни. З метою збере­ження миру і відсічі можливій агресії сторони взяли на себе зобов'язання співпрацювати між собою та іншими членами антигітлерівської коаліції у післявоєнний період, не прагнути до територіальних завоювань, не втручатися у внутрішні справи інших держав, надавати одна одній економічну та військову допомогу. Договір укладався строком на 20 років, замінивши англо-радянську угоду від 12 липня 1941 р.

11 червня 1942 р. у Вашингтоні був підписаний радянсько-американський договір про принцип взаємної допомоги у веденні війни. Була досягнута повна домовленість щодо невідкладних завдань створення другого фронту в 1942 р. Ці два договори остаточно оформили антигітлерівську коаліцію.

На початку 1943 р. Черчілль і Рузвельт повідомили Москву, що другий фронт у Європі буде відкрито у серпні-вересні 1943 р. Але в травні на секретній нараді у Вашингтоні вони відмовилися і від цього нового терміну.

Внаслідок англо-радянського договору, 26 серпня до Ірану було введено об'єднані англо-радянські збройні сили, де гітлерівська агентура створила небезпеку для союзників і самого Ірану. Таким чином, союзники отримали важливі комунікації від Персидської затоки до Каспійського моря, забезпе­чивши поставки до Радянського Союзу.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал