Добромиль

Землі Добромиля були заселені ще з давніх часів. Цікавим об'єктом огляду є руїни замку Гербуртів на Сліпій горі в кількох кілометрах від Добромиля. Перші відомості про замок датуються 1450 роком. Спочатку твердиня була дерев'яною, а збудував її тодішній власник навколишніх земель Микола Гербурт. Проте вже в 1497 році під час нападу замок було спалено татарами. Більше як за півстоліття, а саме у 1566 році, на цьому ж місці Ян Гербурт зудить новий мурований замок. Споруда прийняла риси вершини гори, тому мала овальну форму. По боках розташовувались дві круглі вежі, від яких збереглись лише основи. А домінантою була масивна в'їзна вежа з кількома житлово-господарськими приміщеннями. Оскільки замок завжди мав суто оборонні функції і ніколи не був призначений для постійного проживання, то палаців на його території не було. Наприкінці XVIII ст. тодішні власники дозволили монахам-василіанам розібрати частину замкових мурів для розбудови монастиря, який зводився неподалік на околиці Добромиля. Проте, в цей час замок вже ніяких оборонних функцій не виконував. У XIX ст. цеглу і каміння із замку розбирали на будматеріали. З того часу без змін споруда дійшла до наших днів.

ЛАВРІВ

Окрасою села Лаврів є Онуфрієвський монастир. З давніх-давен Лаврів був важливим духовним центром для русинів. Багато ікон та щедрих пожертв отримала Лаврівська обитель, саме її найчастіше зображали на іконах XVII ст. в Галичині. З XIII ст. на території села існує монастир о Василіан святого Онуфрія. Згідно з місцевими переказами перші монахи проживали у тутешніх печерах вже у VШ-ІХ ст. Вважається, що обитель існувала ще за княжих часів, а у 1292 році отримала грамоту від князя Льва Даниловича, який спричинився до її розбудови. Князь Лев Данилович, прийнявши наприкінці життя чернецтво, найімовірніше, був похований у цьому монастирі, хоча місце його поховання поки-що невідоме. У монастирі колись зберігалась частина мощей Св. Онуфрія – єдиних у Східній Європі. На стінах церкви виявлено унікальні фрески XVI ст.

МАРШРУТ «БРОДИ – ІСТОРІЯ ПРИКОРДОННОГО МІСТЕЧКА»

Місто розташоване на межі Галичини та Волині і до 1918 року в його околицях проходив державний кордон між Австро-Угорщиною та Росією. Таке специфічне розташування Бродів сприяло бурхливому розвитку міжнародної торгівлі. У період Київської Русі на території Бродів було поселення, вперше згадане у «Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям» (1084 р.). У 1584 році Броди отримало Магдебурзьке право. У цей період місто називалося Любич – за назвою родинного гербу Жолкевських. Але ця назва не прижилася. Пізніше власниками Бродів була родина Конєцпольських, за володіння якої міські укріплення перетворили на потужну цитадель, збудовану за зразками нового на той час голландського фортифікаційного мистецтва. Цю ідеальну місто-фортецю не могли здобути війська Богдана Хмельницького, а турки й татари обходили його стороною. З цього часу в місті збереглись руїни замку та частина оборонного валу. Об'єктами туристичного зацікавлення є храмові споруди, церкви: Воздвиження Чесного Хреста (XVII ст.), Різдва Пресвятої Богородиці (XVII-XVIII ст.), Святої Трійці (сер. XVIII ст.). Варто також відвідати старий центр міста з ярмарковою площею, рештки замкових споруд, гімназію, яку закінчив відомий австрійський письменник Йозеф Рот, рештки великої міської синагоги, старе єврейське кладовище (приблизно 20 000 поховань).

­­­­­­­­­­­­­­­­­­­

МАРШРУТ «АРХІТЕКТУРНА СПАДЩИНА ДРОГОБИЧА»

Пам'ятки архітектури, збережені на території міста Дрогобича, належать до найстаріших в регіоні: фортечна вежа (XIII-XVI ст.), готичний костел (XIV-XVI ст.), споруджений на фундаменті давньоруського княжого терема, дерев'яні церкви – Св. Юра (XVI ст.), церква Воздвиження Чесного Хреста (XVII ст.), а також церква Св. Петра та Павла, Храм Пресвятої Трійці та ін. Пам'ятка галицької дерев'яної архітектури церква Святого Юра є в числі 16-ти дерев'яних церков Карпатського регіону Польщі і України, які внесені у 2013 році до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. церкви святої Трійці (1545р.) та одна із найстаріших дерев'яних церков України – церква Святого Духа. (1502р.), яку включено у Список світової спадщини ЮНЕСКО. В Потеличі зберігались книги-першодруки, виготовлені в Києво-Печерській Лаврі. Село здавна відоме виробами гончарів.

МАРШРУТ «МАЛЬОВНИЧЕ РОЗТОЧЧЯ»