Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Старе село⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 12
В Старому селі є замок, який у XVII ст. був однією з найбільших споруд такого типу на Львівщині, та й на сьогодні він є одним з найбільших в Україні, оскільки його територія становить приблизно 2 га. Замок мав форму правильного п'ятикутника, який звужувався в західному напрямку. Верхню частину фортеці прикрашав багатий ренесансний аттик, який часткою зберігся до наших днів. На кутах стояло шість башт, з яких збереглось три. На стінах де-не-де трапляються бійниці. Башти трохи вищі від стін. Цим досягається особлива монолітність всієї споруди. Дуже приваблива східна башта, завершення якої вирізьблено з каменю у вигляді розгорнутої корони. Колись замок був оточений валами і глибоким ровом. До нього вела дорога через болота, греблю, звідний міст від півдня, а з XVIII ст. побудовано браму від заходу. На вежі є герб. Замок у Старому Селі спочатку належав Владиславу Острозькому, а пізніше сандомирському воєводі Заславському. Відомості про замок у Старому Селі досить суперечливі, але відомо, що в 1648 р. перед закінченням будівництва замком оволоділи козацькі частини Богдана Хмельницького. Потім у замку почав панувати князь Заславський, який не відмовився від підняття з руш фортеці, адже за її мурами можна було безпечно заховатись. Фортеця була настільки сильною, що вже під час другого походу Хмельницького на Львів витримала облогу козацьких загонів, а в 1672 р. цей замокне піддався туркам. Від поч. XIX ст. фортеця у Старому Селі почала остаточно занепадати і руйнуватися, оскільки замкову резиденцію перетворили на пивоварню, винокурню, різні склади тощо. Стіни замка збереглися порівняно непогано. На сьогодні майже в жодному з українських замків не збереглися оборонні мури. СВІРЖ У селі Свірж розташований Свірзький замок на високому мальовничому пагорбі над озером. Фортеця має палацовий тип архітектури та чудове оборонне розташування. Вона оточена непрохідними болотами та ставками, в підніжжі мурів – ровами. До замку веде звідний міст. Своєрідність білокам'яних ренесансних деталей і орнаментів «робить замок однією з найцікавіших пам'яток оборонного будівництва. Будівля замку вперше згадується у XVI ст. за часів приналежності шляхетському роду Свірзьких. Свого сучасного вигляду він набув у середині XVII ст. з часу переходу у власність графа Цетнера. Відомо, що під час українсько-польської війни в 1648-1654 роках замок здобували козацькі загони. У 1672 р. він вистояв турецьку облогу. У 1907 р. замок переходить у власність графа Роберта Салянса, який провів ґрунтовну реставрацію замку, оздобив цінними меблями, картинами. Під час І світової війни замок повністю спалили російські війська. Граф Роберт вдруге відновлює його, проте ненадовго. Понад ЗО років замок стояв у руїнах. Лише у 1975 р. тут почались реставраційні роботи. Мзгутні стіни замку та мальовничі краєвиди і сьогодні зачаровують гостей. При вході на територію замкового парку зберігся заснований ще в XV ст. ренесансний костел. Цей замок не раз ставав об'єктом кінозйомок, зокрема, при екранізації роману А. Дюма «Три мушкетери».
|