Методичні підходи до визначення та оцінки впливу проекту на навколишнє середовище.

Для вартісної оцінки наслідків проекту, а також порівняння впливу на навколишнє середовище кількох проектів використо­вують методи ранжирування, бальної оцінки на інші способи експертної оцінки.

Процес оцінки екологічного впливу включає такі основні моменти, як ідентифікація і визначеннявзаємозв’язку впливів про­екту, вимірювання та інтерпретація результатів.

Метод контрольних списків заснований на складанні переліку всіх видів впливу проекту, що можна передбачити, надання кожному з них кількісної оцінки, а потім ранжирування відповідно до поданого значення. Головними вимогами цього методу є достатня кількість типів впливу проекту та об’єктивність визначення чисельного значення вагових коефіцієнтів.

Метод матриць побудований на виділенні характеристик навколишнього середовища та занесенні їх у вертикальну частину матриці, а типів впливів — у горизонтальну. У місцях перехресть відображають бальні оцінки інтенсивності впливу та його вагомості. Матриці включають як кількісні, так і якісні показники впливу проекту на навколишнє середовище. Значущість кожного показника визначається експертними оцінками.

Метод діаграми потоків ґрунтується на послідовному виокремленні та прогнозуванні залежностей між впливом проекту та його наслідками.Метод діаграм потоків може використовуватися під час порівняння двох конкретних технологічних рішень, коли кількісні параметри цього впливу та його наслідків не встановлено, але необхідно вибрати один з проектів за визначеними обмеженнями.

Метод сумісного аналізу картпередбачає, що території, на яких прогнозується вплив, піддають аналізу за картографічним матеріалом, аерофотознімками, матеріалами землеустрою. За кожним показником впливу спочатку оформлюється своя карта-схема, а потім визначається сумарний вплив шляхом складання візуальної оцінки цих карт.

Усі ці методи найбільш ефективні для оцінки впливу проекту при порівнянні можливих альтернатив на стадії формування проекту, коли підприємство ще не функціонує. У разі реалізації проекту на діючому підприємстві ці методи оцінки неприйнятні.

57. Мета і завдання соціального аналізу

Метою соціального аналізу є визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту, що дає змогу здобути підтримку населення, досягти цілей проекту та поліпшити характеристики його соціального середовища.
Підготовка соціальних аспектів проекту потребує розробки заходів стимулювання позитивних змін в його соціальному се-
редовищі. Всебічний підхід до оцінки проекту передбачає визначення впливу проекту на людей, що беруть у ньому участь, користуються його результатами, одержують відповідні вигоди, на виробників, постачальників та інших учасників проекту. Досить часто нехтування соціальних аспектів проекту призводить до невдач, оскільки він вступає у суперечність з традиційними цінностями, не бере до уваги соціальну організацію людей, їх мотивацію до реалізації проекту.

Основними компонентами соціального аналізу є:

§ оцінка населення, що мешкає в зоні реалізації проекту, з точки зору демографічних та соціокультурних особливостей, умов проживання, зайнятості, відпочинку та встановлення ступеня впливу проекту на ці параметри;

§ визначення рівня адекватності проекту культурі та організації населення в районі його реалізації;

§ розробка стратегії забезпечення підтримки проекту на всіх стадіях підготовки, реалізації та експлуатації з боку населення регіону.

§ Проектуючи нову виробничу діяльність, аналітику слід дати відповіді на такі запитання:

§ Як впливатиме проект на соціальну систему?

§ Які зміни у соціальному середовищі будуть сприяти реалізації проекту?

§ Як соціальна система впливає на можливість реалізації проекту та одержання очікуваних результатів?

Основні соціальні результати проекту виступають базою визначення економічної ефективності проекту, його привабливості з точки зору суспільства.
Для встановлення соціальних результатів у практиці проектного аналізу використовують такі показники суспільного життя:

§ зміна кількості робочих місць у регіоні;

§ поліпшення житлових та культурно-побутових умов працівників;

§ зміна структури виробничого персоналу;

§ зміна надійності постачання споживачів;

§ зміна рівня здоров’я населення;

§ збільшення вільного часу населення.