АВС-аналіз. АВС-аналіз використовують при виборі найбільших для підприємства постачальників і покупців, найбільш важливих видів сировини і матеріалів

АВС-аналіз використовують при виборі найбільших для підприємства постачальників і покупців, найбільш важливих видів сировини і матеріалів, найбільш вагомих видів витрат, найбільш рентабельної продукції, найбільш ефективних видів капіталовкладень.

АВС-аналіз полягає у виявленні й оцінюванні незначного числа кількісних величин, що є найбільш цінними і мають найбільшу питому вагу в загальній сукупності показників.

Відповідно до цього методу досліджувана сукупність, наприклад запаси сировини і матеріалів, поділяються на три частини:

- група А - запаси, що є найбільш цінними з погляду вартості, однак можуть використовуватися господарюючим суб'єктом у незначній кількості в натуральному вимірі;

- група В - середні за величиною запаси як у кількісному, так і у вартісному вимірі;

- група С - запаси з найбільшою частиною в натуральному вимірі, проте незначні у вартісному еквіваленті.

Основна увага в процесі управління товарно-матеріальними запасами приділяється запасам групи А, менше - групам В і С. Увага зосереджується на найбільш важливих напрямах: управління запасами і дебіторською заборгованістю; зниження собівартості продукції; визначення найбільш реальних шляхів збільшення обсягів реалізації продукції; підвищення ефективності управління фінансами в цілому.

Аналіз можна здійснювати по окремих постачальниках чи видах сировини і матеріалів. В останньому випадку в ході аналізу відбираються види сировини (комплектуючих матеріалів), на які у вартісному еквіваленті припадає найбільша питома вага в структурі собівартості. З метою проведення ефективного АВС-аналізу сировини й матеріалів у зарубіжній практиці рекомендується використовувати класифікацію окремих їх видів:

- А-сировина - види сировини й матеріалів, на які припадає 50% витрат у загальній структурі;

- В-сировина - види сировини і матеріалів, питома вага яких у загальній структурі закупівель перевищує 25%;

- С-сировина - інші незначні види сировини й матеріалів.

З метою оптимізації запасів на практиці дуже часто АВС-аналіз комбінують з іншим видом контролінгу - ХУZ-аналізом, що характеризує рівномірність запуску окремих видів сировини і матеріалів у виробництво. Цей метод найбільш широко використовується в процесі нормування оборотних коштів для створення виробничих запасів. У процесі ХУZ-аналізу найбільш важливі види сировини і матеріалів групуються за рівнем їх використання на три класи:

- Х-сировина - види сировини й матеріалів, що рівномірно використовуються у виробництві без особливих змін;

- У-сировина - види сировини й матеріалів, рівень використання яких незначно коливається, наприклад, залежно від виробничого циклу чи сезонного виробництва;

- Z-сировина - сировина й матеріали, що використовуються нерегулярно і характеризуються високим рівнем варіабельності в їх споживанні.

Від класу сировини й матеріалів залежить точність прогнозування потреби для виробництва й величина запасів. Потреба в X-сировині характеризується найвищим рівнем точності прогнозування та нормування; У-сировина має середній рівень точності. Потребу в Z-сировині дуже важко спрогнозувати. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що в першому випадку обсяги запасів є мінімальними, у другому - в окремі періоди обсяги запасів мають бути високими, у третьому - створювати постійні запаси недоцільно.

Зазначимо, що АВС-аналіз можна використовувати для пошуку резервів зниження собівартості по окремих центрах витрат, інвестиційних проектах чи видах продукції. Крім того, цей метод можна використовувати для оптимізації портфеля продукції, виробництвом і реалізацією якої займається підприємство, максимізації обсягів реалізації продукції та ін.