Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Сутність, завдання та види контролінгу. Однією з причин виникнення кризової ситуації на більшості підприємств є низький рівень менеджменту
|
|
Однією з причин виникнення кризової ситуації на більшості підприємств є низький рівень менеджменту. Саме некваліфіковані і помилкові дії керівництва довели багато підприємств до стадії банкрутства. Провідним фактором, що призводить до прийняття неправильних управлінських рішень, є відсутність на підприємствах контролінгу.
Більшість фахівців у сфері управління та фінансового менеджменту під контролінгом розуміють функціональну систему планування, контролю, аналізу відхилень, координації, внутрішнього консалтингу і загального інформаційного забезпечення керівництва підприємства.
Тобто контролінг - це спеціальна саморегульована система методів та інструментів, що спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства і містить у собі інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль і внутрішній консалтинг.
Крім того, контролінг - це система, орієнтована на майбутній розвиток підприємства.
Контролінг є найважливішим засобом успішного функціонування підприємства, тому що забезпечує необхідними даними для прийняття управлінських рішень шляхом інтеграції процесів збору, обробки, підготовки, аналізу, інтерпретації інформації, надає інформацію для управління трудовими і фінансовими ресурсами, забезпечує виживаня підприємства на рівні стратегічного і тактичного управління, сприяє оптимізації залежності " виторг - витрати - прибуток".
У сферу завдань контролінгу входить постановка цілей підприємства, збір і обробка інформації для прийняття управлінських рішень, здійснення певних процедур контрольно-аналітичного характеру, а також реалізація рекомендацій для прийняття управлінських рішень.
Окремим завданням контролінгу є правильна організація руху інформаційних потоків на підприємстві з метою їх оптимізації, тобто одержання тільки тієї інформації, що може бути корисною під час прийняття управлінських рішень.
Мінімізація фінансових результатів гарантованої ліквідності і платоспроможності підприємства можна розглядати як головну мету фінансового менеджменту, для досягнення якої контролінг вирішує такі завдання:
- збір і аналіз внутрішньої і зовнішньої інформації, що стосується об'єкта контролінгу;
- виявлення і ліквідація " вузьких місць" на підприємстві;
- своєчасне реагування на появу нових шансів і можливостей;
- забезпечення постійного аналізу й контролю за ризиками у фінансово-господарській діяльності, а також розробка методів для їх нейтралізації;
- виявлення резервів зниження собівартості продукції;
- забезпечення повноти і надійності ведення бухгалтерського обліку, операційного й адміністративного контролю;
- розробка стратегії розвитку підприємства й координація роботи з планування фінансово-господарської діяльності;
- аналіз відхилень фактичних показників від запланованих і вироблення на цій основі пропозицій щодо коригування планів ліквідації чи причин їх невиконання;
- - забезпечення постійного контролю за виконанням співробітниками встановленого документообігу;
- надання рекомендацій структурним підрозділам підприємства в процесі планування, розробка і затвердження нових продуктів, процесів, систем;
- проведення внутрішнього консалтингу й розробка методичного забезпечення діяльності окремих структурних підрозділів;
- проведення внутрішнього аудиту й координація своєї діяльності незалежними аудиторськими фірмами з метою забезпечення оптимальних умов.
З названих завдань контролінгу випливає необхідність його затвердження на підприємствах, що знаходяться у фінансовій кризі.
На цих підприємствах діяльність служб контролінгу може зосередитися на таких трьох напрямах:
Затвердження системи раннього запобігання й реагування, що має на меті зупинити виникнення кризового стану та забезпечити життєдіяльність адекватних заходів для його подолання.
Розробка ефективної санаційної концепції і плану санації, що мають тісний зв'язок із зовнішніми експертами.
Контроль за реалізацією плану санації і своєчасного виявлення відхилень, додаткових ризиків і шансів відповідно до плану.