Аналіз окремих сторін кризового фінансового розвитку підприємства, здійснюваний стандартними методами.

Основу такого аналізу становить порівняння фактичних показників-індикаторів із плановими (нормативними) та виявлення розмірів відхилень у динаміці. Зростання розміру негативних відхилень у динаміці характеризує наростання кризових явищ фінансової діяльності підприємства, що генерують загрозу його банкрутства.

У процесі аналізу окремих сторін кризового фінансового розвитку підприємства використовують такі стандартні методи:

- горизонтальний фінансовий аналіз;

- вертикальний фінансовий аналіз;

- трендовий фінансовий аналіз;

- порівняльний фінансовий аналіз;

- аналіз фінансових коефіцієнтів;

- аналіз фінансових ризиків;

- інтегральний фінансовий аналіз, заснований на " моделі " Д'юпон".

4) Попереднє оцінювання масштабів кризового фінансового стану підприємства. Таке оцінювання здійснюється на основі аналізу окремих сторін кризового розвитку підприємства за ряд попередніх етапів з використанням індикаторів оцінювання загрози банкрутства.

Система експрес-діагностики банкрутства забезпечує раннє виявлення ознак кризового розвитку підприємства і дає змогу вжити оперативних заходів щодо їх нейтралізації. Ефект такого запобігання найбільше відчувається на стадії легкої фінансової кризи підприємства. При інших масштабах його кризового фінансового стану вона обов'язково має доповнюватися системою фундаментальної діагностики.

Мета діагностики - своєчасне розпізнавання симптомів, факторів і причин кризи, що наближається, їх класифікація та вироблення заходів, яких необхідно вжити.

Об’єкти діагностики - соціально-економічна система (підприємство) та її елементи.

Послідовність етапів діагностики кризи:

1. Встановлення належності об’єкта до певного класу чи групи об’єктів.

2. Порівняння фактичних параметрів з базовми.

3. Визначення припустимих відхилень від базових показників.

4. Розробка методики формування інституціональних норм як базових показників.

Інструментарій фінансової діагностики:

1. Безпосереднє використання даних фінансової звітності.

2. Горизонтальний та вертикальний аналіз фінансової звітності.

3. Використання фінансових показників (коефіцієнтів).

Регламент діагностики або принцип часової погодженості фінансової діагностики:

- один раз на рік (у період підготовки річного звіту): здійснюється фундаментальна діагностика, що передбачає використання всього діагностичного інструментарію;

- щомісяця: здійснюється оцінювання обмеженої кількості показників за результатами поточного місяця (зазвичай це робиться у перші числа наступного місяця).

Існує два підходи до прогнозування банкрутства:

1. Прогнозування за допомогою фінансових коефіцієнтів.

2. Прогнозування зо допомогою порівняльного аналізу характеристик підприємства.