Никифорак М.В.

Никифорак М.В.

САЛІЧНА ПРАВДА

Методичні матеріали до семінарського заняття

з історії держави і права зарубіжних країн

Чернівці

“Рута”

УДК: 34 (4/9)(09)(073)

ББК: 67.2(4/8)я7

Н-627

Друкується за ухвалою редакційно-видавничої ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Рецензенти: Меленко С.Г., кандидат юридичних наук, доцент

Савчук С.В., кандидат юридичних наук, доцент

Відповідальний за випуск: Меленко С.Г., кандидат юридичних наук, доцент

Никифорак М.В.

ББК: 67.2(4/8)я7

© Никифорак М.В., 2009

© Рута, 2009

З М І С Т

3.1. План семінару……………………….….…………4

3.2. Література до семінару…………..……………….4

3.3. Теми рефератів…………………….….…………..4

3.4. Література до рефератів…………….……………5

3.5. Контрольні завдання до семінару……………….5

3.6. Термінологічний словник………………………..6

3.7. Хронологія………………………………………..6

3.8. Текст закону……………………………………..7

3.9. Опорний конспект………………………………17

Тема 3. САЛІЧНА ПРАВДА

3.1. План семінару

1. " Салiчна правда" — пам'ятка звичаєвого права франкiв.

2. Свобода i власнiсть.

3. Зобов’язання.

4. Сімейно-шлюбне і спадкове право.

5. Злочин і покарання.

6. Суд і процес.

3.2. Лiтература до семінару

1. Всеобщая история государства и права: Учебник для вузов / Под ред. проф. К.И. Батыра. – М.: Былина, 1999. – С.121-130.

2. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія: Навч. посіб. для студентів юрид. спец. вищих закладів освіти / За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2002. – С.106-122.

3. История государства и права зарубежных стран. Часть І. Учебник для вузов. / Под ред. проф. Крашенинниковой Н.А. и проф. Жидкова О.А. – М.: Изд-во НОРМА, 1996. – С.199-213.

4. Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. Навч. посіб. для студентів юрид. вузів та факультетів – К.: Олан, 2001. – С.68-77.

5. Неусыхин А.И. Проблемы европейского феодализма. Избранные труды. – Москва: Hаука, 1974. – С. 42-71 (Гл. 1. Свобода и собственность в варварском обществе по Салической правде).

3.3. Теми рефератів

1. Соціальна структура франкського суспільства.

2. Основні державні інститути імперії франків.

3.4. Література до рефератів

1. Історія держави і права зарубіжних кран (Середні віки та ранній новий час): Навч. посібн. / За ред. Проф. Б.Й.Тищика. – Львів: Світ, 2006. – С. 42-70.

2. Хома Н.М. Історія держави і права зарубіжних кран. Навч. посібник. – К.: “Каравела”, Львів: “Новий Світ – 200”, “Магнолія плюс”, 2003. – С. 204-215.

3.5. Контрольні завдання до семінару “Салічна правда”

1. Держава франків виникла на території колишньої Римської провінції ____________________ в кінці ________________ століття.

2. Основні періоди історії франкської історії:

а) Монархія Меровінгів – ______________________

б) Монархія Каролінгів – ______________________

3. Імперія франків припинила своє існування згідно Верденського договору _________ року.

4. Вона розпалася на три королівства: _ ________________________, __________________________, _________________________.

5. Вищі посадові особи держави франків:

6. Органи місцевого управління очолювали:

прикордонні округи – _________________________________

округи – _____________________________________________

сотні – ______________________________________________

громади (марки)_______________________________________

7. Назвіть джерела права держави франків.

8. Визначте особливості “Салічної правди”

9. Судові функції за “Салічною правдою” належали __________________

10. Чому основним видом покарання за “Салічною правдою“ був штраф?

11. Яка різниця між аллодом і бенефіцієм (за “Салічною правдою”)?

12. Вирішіть казус: Вільний франк А. грубо образив дружину свого сусіда Н., а потім у бійці вбив самого Н., який заступився за честь дружини. Дружина Н. і його родичі звернулися до суду рахінбургів. Поясніть, яке покарання очікувало А. за “Салічною правдою”? Як належало поступити в разі майнової неспроможності злочинця.

3.6. Термінологічний словник

Аллод – спадкова, вільно відчужувана земельна власність.

Бенефіцій – умовне землеволодіння.

Вергельд – грошовий штраф за вбивство.

Капітулярій – акт франкського короля.

Літи – напіввільне населення у франків.

Майордом – вища посадова особа при Меровінгах.

Рахінбург – член виборного суду сотні.

Тунгін – глава сотні та суду сотні.

Марка – сусідська громада у франків.

3.7. Хронологія

З 486 р. – початок формування держави франків.

Кінець V – початок VІ ст. – створення “Салічної правди“.

VІ-VІІ ст. – правління династії Меровінгів.

VІІІ – перша пол. ІХ ст. – правління династії Каролінгів.

843 р. – Верденський договір про розподіл імперії франків на західнофранкське, східнофранкське та серединне королівства.

3.8. Салічна Правда

(Витяги)

Титул І. Про виклик на суд

§3.І той, хто викликає другого на суд, із свідками має прийти до його будинку, якщо другого не буде, повинен покликати його дружину або ко­гось з його домашніх з тим, щоб вони сповістили його про виклик на суд.

Титул II. Про крадіжку свиней

§ 1. Якщо хто вкраде порося-сисунця і буде викритий, присуджується до сплати 120 денаріїв, що становить 3 соліди.

§ 4. Якщо хто вкраде однорічну свиню і буде викритий, присуджуєть­ся до сплати 120 денаріїв, що становить 3 соліди, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування.

§ 5. Якщо хто вкраде дворічну свиню, присуджується до сплати 600 де­наріїв, що становить 15 солідів, не враховуючи вартості вкраденого і від­шкодування.

§ 6. Такий самий штраф належить сплачувати і за двох вкрадених сви­ней у відповідних умовах.

§11. Якщо хто вкраде кнура або свиню, яка веде стадо, присуджується до сплати 700 денаріїв, що становить 17 ½ солідів, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування.

Титул III. Про крадіжку рогатої худоби

§ 3. Якщо хто вкраде бика або корову з телям, присуджується до спла­ти 1400 денаріїв, що становить 35 солідів.

§ 4. Якщо хто вкраде бугая, що веде череду і що ніколи не був під яр­мом, присуджується до сплати 1800 денаріїв.

§ 5. Якщо ж бугай цей обслуговував корів трьох селищ [вілл] зразу, злодій сплачує три рази по 45 солідів.

Титул IX. Про шкоду, заподіяну ниві або якому-небудь огородженому місцю

§ 1. Якщо хто застане на своїй ниві рогату худобу або коня, або яку-не-будь дрібну худобу, не повинен бити її до скалічення. Якщо ж він зробить це і признається, зобов'язаний відшкодувати вартість, а скалічену худобу взя­ти собі. Якщо ж не признається і буде викритий, присуджується до спла­ти 600 денаріїв, що становить 15 солідів, не враховуючи вартості худоби і відшкодування.

§ 2. Якщо хто, заставши на своїй ниві чужу худобу без пастуха, займе її і зовсім нікому не заявить про це, і якщо яка-небудь тварина здохне, від­шкодовує, як за крадіжку, вартість і, крім того, присуджується до сплати 1400 денаріїв, що становить 35 солідів.

§ 4. Якщо чиї-небудь свині або чия-небудь худоба забіжить на чужу ниву і хазяїн тварин, незважаючи на відмову, буде викритий, присуджуєть­ся до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів.

§ 5. Якщо ж хто вижене худобу, яка завдала збитків, з огородженого місця, або відіб'є її, коли її вже женуть додому, присуджується до сплати 1200 денаріїв, що становить 30 солідів.

Додаток. Якщо хто-небудь ворогуючи чи підступно відкрив чужу загороду і пустить худобу на ниву або на луку, або на виноградник, або на яке-небудь інше оброблене місце, то тому, кому належить праця, коли буде подано останнім докази з свідками, він повинен оплатити шкоду, і, крім то­го, присуджується до сплати 1200 денаріїв, що становить 30 солідів.

Титул X. Про крадіжку рабів

§ 1. Якщо хто вкраде раба, коня або запряжну тварину, присуджується до сплати 1200 денаріїв, що становить 30 солідів.

§ 2. Якщо раб або рабиня вкрадуть що-небудь з речей свого дана у спілці з вільним, то злодій¹, крім того, що він повертає вкрадені речі, прису­джується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів.

Титул XIII. Про викрадання вільних²

§ 1 Якщо три чоловіки викрадуть вільну дівчину, вони зобов'язані сплатити по 30 солідів кожний.

§ 2. Ті ж, що їх буде більше, ніж три, зобов'язані сплатити по 5 солідів кожний.

§ 3. А ті, хто мав при собі стріли, сплачує втричі більше.

§4.3 викрадачів же стягається 2500 денаріїв, що становить 63 соліди.

§ 5. Якщо вони викрадуть дівчину з-під замка або з горниці, сплачу­ють ціну і штраф, як це вже було визначено.

§ 6. Якщо ж викрадена дівчина була під охороною короля, тоді за по­рушення «королівського миру» сплачується 2500 денаріїв, що становить 63 соліди.

§ 7. Королівський хлопець (раб) або літ³, що викрали вільну жінку, підлягають смертній карі.

§ 8. Якщо ж вільна дівчина з своєї волі піде за рабом, вона втрачає свою свободу.

§ 9. Вільний, що взяв чужу рабиню, карається так само.

Титул XVI. Про підпали

§ 2. Якщо хто спалить будинок з прибудовами і буде викритий, прису­джується до сплати 2500 денаріїв, що становить 63 соліди.

§ 3. Якщо хто спалить комору або клуню з хлібом, присуджується до сплати 2500 денаріїв, що становить 63 соліди.

§ 4. Якщо хто спалить хлів з свинями або стійла з тваринами, присуджу­ється до сплати... 63 солідів, не враховуючи сплати вартості і відшкодування.

Титул XXII. Про крадіжки на млині

§ 1. Якщо яка-небудь вільна людина вкраде на млині чужий хліб і буде викрита, сплачує мельникові 600 денаріїв, що становить 15 солідів. Власни­кові ж хліба [злодій] платить ще 15 солідів.

Додаток 1. Якщо він украде там залізні частини, присуджується до сплати 45 солідів.

Додаток 2. Якщо хто зламає млинову загату, присуджується до сплати 15 солідів.

Титул XXVI. Про вільновідпущеників

§ 1. Якщо яка-небудь вільна людина у присутності короля за денарій відпустить на волю чужого літа без згоди його пана і буде викрита, прису­джується до сплати 4000 денаріїв, що становить 100 солідів. Речі ж літа ма­ють бути повернені його законному панові.

§ 2. Якщо хто в присутності короля за денарій відпустить на волю чу­жого раба і буде викритий, присуджується до сплати панові вартості раба і, крім того, 35 солідів.

Титул XXVII. Про різні крадіжки

§ 6. Якщо хто залізе в чужий сад, щоб украсти, присуджується до спла­ти 600 денаріїв, що становить 15 солідів, не враховуючи вартості украдено­го і відшкодування.

§ 7. Якщо хто з тим, щоб украсти, зайде в поле, засаджене ріпою, боба­ми, горохом або сочевицею, присуджується до сплати... З солідів.

§ 8. Якщо хто вкраде з чужого поля льон і вивезе його на коні або во­зом..., присуджується до сплати 15 солідів.

§ 10. Якщо хто викосить чужу луку, втрачає свою працю.

§ 18. Якщо хто вкраде з чужого лісу чужі дрова, присуджується до сплати 3 солідів.

§ 19. Якщо хто візьме дерево, позначене понад рік тому, в цьому немає ніякої провини.

§ 20. Якщо хто вкраде з річки сіть для ловлі вугрів, присуджується до сплати 45 солідів.

§ 24. Якщо хто заоре чуже поле без дозволу хазяїна, присуджується до сплати 15 солідів.

§ 25. Якщо ж хто засіє його, присуджується до сплати 45 солідів.

Додаток. Якщо хто вивезе чужу хатину⁴ без відома її хазяїна, при­суджується до сплати... З солідів.

Титул XXXIV. Про крадіжку огорожі

§ 2. Якщо хто проведе по чужому полю, що вже зійшло, борону, або проїде не дорогою, присуджується до сплати 120 денаріїв, що становить З соліди.

§ 3. Якщо хто проїде по чужій ниві, яка вже почала викидати колос, не дорогою і не стежкою, присуджується до сплати... 15 солідів.

Титул XXXV. Про вбивства або пограбування рабів

§ 1. Якщо який-небудь раб позбавить життя раба, пани хай поділять між собою вбивцю.

§ 4. Якщо яка-небудь вільна людина пограбує чужого літа і буде ви­крита, присуджується до сплати... 35 солідів.

§ 5. Якщо чужий раб або літ позбавить життя вільну людину, сам вбив­ця віддається родичам вбитої людини як половина композиції, а пан раба сплачує другу половину композиції.

§ 6. Якщо хто вкраде або позбавить життя дворового слугу, або кова­ля, або золотаря, або свинопаса, або виноградаря, або конюха і буде викри­тий, присуджується до сплати... 30 солідів.