Тема: Зоряне небо1.

Мета: Дати уявлення про те, що в Космосі безліч зірок, між ними і Землею великі відстані, зірки між собою різнять­ся за розмірами.

Підготовка до заняття: декілька вечорів розглядали зірки.

Хід заняття: У групу заходить Незнайко, він розпові­дає, що його друг Всезнайко кожною вечора спостерігає за небом і збирається полетіти на іншу планету, а от його із собою візьме тоді, коли він зможе пояснити ось цей малюнок (малюнок із зображенням зоряного неба). Він розглядає його вже третій день і нічого не розуміє, може діти йому допоможуть.

— Чи знаєте ви, що тут зображено? Чому їх так багато? Світ зірок незвичайний, різноманітний. У безхмарний яс-

¹ Провозюк Г.Г. Цікаві заняття для малят. Тернопіль: Мальва - ОСО, 2006. -С. 90-102..

ний вечір небо над вашою головою всипане великою кіль­кістю зірок.

— Подивіться на картину. Вони видаються нам малень­кими крапочками. Та чи це так?

— Зірки - це великі розпечені газові шари. І хоч із Зем­лі вони всі одного кольору та насправді вони чотирьох кольорів: червоного, жовтого, білого, блакитного (менш га­рячі - червоного кольору, а найгарячіші - блакитного). Відрізняються зірки і за розмірами. Великі зірки - гіганти, а є зовсім маленькі карлики. Дуже багатьом зіркам люди дали назву.

— Пригадайте, як називається найяскравіша зірка, яку ми бачили із Землі під час спостереження (Полярна Зірка). За Полярною Зіркою знаходили дорогу багато мореплавців.

Гра " Карлики-гіганти".

Зміст гри: дитина, на яку показує ведучий (Незнайко), повинна розповісти все про зірки, називає величину зірок " карлики" або " гіганти". На слово " гіганти" діти парами роблять круг, на слово " карлики", повертаються плечима, один до одного і щільно притискаються. Хто не встиг швид­ко зробити фігуру або зробив неправильно, стає оповідачем.

— Діти, а як ще можна назвати зірку, адже мій Все­
знайко і про це мене запитає? (Зоря, зірочка, зіронько, зір­
ниця).

— А чи можна зірки якось об'єднати, щоб легше
запам'ятати?

— Звичайно, що можна, якщо ми умовно з'єднаємо лі­
ніями певні зірки між собою, то побачимо казкові фігури -
сузір'я, кожне з яких має свою назву.

Незнайко.

Це я знаю, ось послухайте. Коли ходить ніч надворі. Укривають небо зорі. І щоб їм не впасти з неба

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

На чиєсь подвір'я,

Вони тримаються за руки і

Утворюють сузір'я.

— Гарний віршик, але насправді вони не тримаються за руки, а просто розміщені близько одна до одної. Ще у ста­родавні часи люди помітили ці надзвичайні скупчення зірок сузір'я і дали їм назви, пов'язані з легендами і міфами стародавнього світу. Найбільш відомі 12 сузір'їв, 12 знаків зодіаку. Кожна людина народилася під сузір'ями: Рака, Лева, Овна, Козерога...

— Діти, хто з вас знає, під яким сузір'ям він народився? (Визначають, під яким сузір'ям народився Незнайко).

На прощання Незнайко разом з дітьми пригадує, що він дізнався і дарує дітям картину з їхнім зображенням зірок і сузір'їв.

КВК " Юні астрономи".

Мета. Закріпити знання дітей про Космос; Землю -планету, на якій ми живемо. Місяць єдиний природний супутник Землі, скупчення зірок - сузір'я. Вчити розв'язу­вати ребуси та кросворди.

Підготовка до КВК. Виготовити з дітьми емблеми, вивчити пісні та вірші, опрацювати наукову літературу з астрономії (розгляд картин, атласів, перегляд художніх та документальних фільмів, присвячених космонавтам).

Хід заняття:

— Сьогодні ми з вами потрапили до Країни " Астрономія".
Астрономія - це найстародавніша з наук. Немає, напевне,
на Землі людини, яка, вдивляючись у нічне зоряне небо, не
відчула б потреби і бажання пізнати його таємниці. Раніше
люди за сонцем і зірками знаходили шлях. Наші пращури
їздили по сіль у Крим. А шлях уночі їм показували зірки.
Літом ми часто бачимо ці зірки. Світла, яскрава зоряна
смуга на небі - це Чумацький шлях. Пращури наші могли
тільки спостерігати за зоряним небом, наші сучасники його

вивчають, а от у майбутньому люди літатимуть у гості на інші планети. Але для того, щоб полетіти на іншу планету, ми повинні знати таємниці Всесвіту. Сьогодні свої знання з астрономії покажуть дві команди: " Сонечко" і " Зірочка". Привітання команд.

а) Команді " Сонечко"
Ми шлем вітання,
Бажаємо знання проявити
У змаганнях.

б) Команду " Зірочка"
Ми щиро вітаємо,
Багато про Всесвіт
Дізнатись бажаємо.

2. Завдання для капітанів:

Намалювати рух планет навколо Сонця (планети Соняч­ної системи). Відповісти на запитання: що таке Сонце? (Розжарена зірка). Що таке Земля? (Планета Сонячної сис­теми). Відповісти на запитання: Чому змінюються пори року? Чому змінюються частини доби? Хто назве більше планет Сонячної системи. Назвати хвостату зірку. Назвати супутника Землі. Розв'язати кросворди. Пісні " Зірка По­лярна", " Гороскоп".

Запитання: що таке метеорит? Що таке метеор? Назвати першого космонавта світу. Назвати першого космонавта незалежної України.

Розв'язати ребуси.

Відповісти на запитання: а) Чому Місяць світиться? б) Як люди дізнались усе про космос?

Танець дружби дітей усіх планет.

На заняттях третьої групи діти засвоюють поняття -знання про загальні і суттєві ознаки предметів та явищ дій­сності, закріплені у словах. Поняття об'єднані між собою у певні системи, які дозволяють виводити з одного знання інше, розв'язувати мисленнєві задачі без використання реальних предметів і образів.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Для формування понять необхідні дві передумови: а) чітка система знань, яка є необхідною для пізнавальної діяльності дітей; б) мовленнєве спілкування дитини з дорослим, яке Л.С.Виготський назвав головним фактором розвитку наукових понять.

Процес формування понять у дошкільників досліджував Л.С.Виготський. Спочатку діти засвоюють слова-уявлення, які відрізняються від слів-понять у дорослих. Це ще не наукові поняття, а " життєві", які Л.С.Виготський назвав " передпонятійними утвореннями", " комплексами", " псевдо-поняттями". У їх основі лежать несуттєві зв'язки, які ча­сом не мають між собою нічого спільного: кажан - це птах, бо літає; собака - дика тварина, бо кусається; чашка з блюдцем, склянка, хліб - що зайве? - " Склянка, бо я наллю молоко в чашку з блюдцем, візьму хліб і буду снідати" (з дослідів Л.С.Виготського).

Зміст стихійних життєвих псевдопонять розпливчас­тий, дифузний, вони формуються на основі тих ознак, які потрібні для задоволення потреб дитини у практичній діяльності. Ці життєві псевдокомплекси ще не можуть сти­хійно самі по собі перетворюватись у наукові поняття. Поняття слід спеціально формувати у процесі організовано­го навчання. Формування понять передбачається уже про­грамою молодшої групи. На четвертому році життя діти по­винні засвоїти видові поняття (Це м'ячі. М'ячі гумові, круглі, м'ячі підстрибують. Це стіл і це стіл; столи мають кришку, чотири ніжки, ці столи дерев'яні).

Починаючи з середньої групи, в дітей формують родові поняття (чашка, кружка, склянка, ложка, каструля - це посуд). Заняття на формування родових понять мають чітку структуру¹.

1. Розглядання чотирьох-п'яти видів предметів (стіл, стілець, диван, табурет, крісло), виділення суттєвих ознак

¹ Бородач А.М. Методика развития речи детей. - М., 1984. - С. 99-100. 268

з допомогою запитань вихователя: Для чого потрібні ці речі? Як ними користуються люди? Де вони використо­вуються?

2. Робота над засвоєнням дітьми поняття, виділення суттєвих ознак, відокремлення їх від несуттєвих. Запитан­ня: Що спільного у всіх цих речей? Чим вони відрізняють­ся? Чим відрізняється стіл від крісла, стільця, дивана, табурета? Уведення узагальнювального слова меблі, пояс­нення родового поняття: " Всі речі, які використовують для обладнання кімнати, називаються меблі. Як ми можемо дізнатися, що таке меблі? За якими ознаками? "

3. Закріплення родового поняття шляхом класифікації картинок (це посуд, це меблі, це одяг) з відповідною моти­вацією вибору.

Аналогічно проводяться заняття на зіставлення, по­рівняння властивостей предметів: дерева й металу, папе­рових виробів, скляних та з тканини; борошна, цукру, солі, крупи тощо.

Успіх занять на зіставлення залежить від таких умов:

— правильного підбору предметів для зіставлення. Вони повинні мати достатню кількість ознак для порівняння як спільних, так і відмінних (молоко, вода, олія; стіл, стілець, табурет; олівець, ручка, лінійка, паличка (указка));

— правильного пояснення порядку зіставлення: спочат­ку діти знаходять усе відмінне у предметах, потім схоже;

— правильної системи запитань порівняльного харак­теру, спрямованих на пошук схожих та відмінних рис;

— максимальної мовленнєвої активності дітей.
Заняття й ігри з сенсорного виховання описані в

посібниках Е.Г.Пилюгіної (Занятия по сенсорному воспита-нию. - М., 1983) та в збірнику дидактичних ігор з сенсорного виховання (Дидактические игрьі и упражнения по сенсор­ному воспитанию дошкольников / Под ред Л.А.Венгера. -М, 1978).

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Методика навчання дітей класифікації предметів описана в методичному посібнику Л.М.Житнікової¹. Автор пов'язує навчання класифікації з розвитком логічного за­пам'ятовування та мислення. Вона пропонує таку послі­довність навчання: спочатку вчити дітей класифікації у практичній дії, потім - у мовленнєвому плані і, нарешті, у формі розумової дії. У ході навчання у дітей формуються мисленнєві операції співвідношення, зіставлення, по­рівняння, абстрагування, позначення та узагальнення. Формування родових понять передбачає роботу дитячої думки у двох напрямах: від одиничного до загального (стіл, стілець, диван - це меблі) та від загального до одиничного (меблі - це стіл, стілець, диван); обидва напрями вимагають як операцій абстрагування, конкретизації, так і узагаль­нення, умовисновків.

Л.М.Житнікова описує цілу низку дидактичних ігор та вправ на засвоєння родових понять шляхом класифікації: " Потрібно - не потрібно", " Що вам потрібно? ", " Знайди, що підходить", " Четвертий зайвий", " Знайди і принеси", " Хто швидше розкладе? ", " Що це і до чого відноситься? ", " Знайди швидко групу" тощо. Наприклад: Середня група. Дидактич­на гра " Знайди, що підходить".

Мета: закріпити знання дітей про суттєві ознаки меблів, одягу, взуття, посуду. Вчити класифікувати предмети за родовими поняттями.

Словник: меблі, одяг, взуття, посуд.

Матеріал: іграшки, предметні картинки.

Хід гри: На столі іграшки відповідно до груп предметів: меблі, посуд, ляльковий одяг та взуття. Діти розглядають, відгадують загадки, називають узагальнювальні слова. На столах у дітей предметні картинки, у вихователя - демонстра­ційні. Вихователь показує, наприклад, ложку, пропонує дітям знайти в себе ті картинки, які підходять до неї, пояс­нити свій вибір і принести вихователю.

¹ Див.: Житникова Л.М. Учите детей запоминать. - М., 1978. 270

Старша група.

Тема: Одяг і взуття. Розглядання предметів.

Мета: уточнити знання дітей про одяг, взуття, вчити вживати видові та родові поняття (зимовий, літній, осінній одяг, взуття, головні убори, речі). Виховувати кмітливість, уважність.

Словник: головні убори, одяг зимовий, літній, осінній, взуття, рукавиці, шарф, валянки.

Матеріал: лялька, одяг, взуття, головні убори, картини із зображенням літа, осені, зими, предметні картинки.

Хід заняття. На столі - лялька-голиш, поруч одяг, взуття, головні убори. Вихователь пропонує дітям одягнути ляльку. Уводить елемент загадки: виставляє картину із зображенням літа, пропонує відібрати все, що потрібно ляльці в цю пору року. Діти відбирають. Потім дітям дають завдання: все, що потрібно для літа, розділити на три групи. Запитує, чому діти саме так розкладають, допомагає їм відібрати літні речі відповідно до трьох груп: літній одяг, літнє взуття, літні головні убори. Потім діти знаходять у себе предметні картинки, які відповідають групам літніх речей. Надалі вихователь виставляє картину із зображен­ням осені (зими). Діти відбирають одяг, взуття, головні убори; предметні картинки, а потім зимові речі. Уточню­ють родові поняття першого і другого ступеня узагальнення: літній одяг, літнє взуття, літні головні убори - літні речі; зимовий одяг, зимове взуття, зимові, головні убори - зимові речі; осінній одяг, осіннє взуття, осінні головні убори -осінні речі. У прикінцевій частині заняття вихователь за­питує у дітей, яка зараз пора року, в які речі слід одягнути ляльку. Діти одягають ляльку на прогулянку.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ:

1. Дайте визначення понять якість та властивість.

2. Назвіть вимоги до організації та проведення спеціаль­них занять із ознайомлення дітей з якостями та властивостями предметів?

Алла Богуш, Наталія Гавриш

3. Визначте, які методи доцільно використовувати для ознайомлення дітей з властивостями і якостями предметів у процесі екологічного виховання.

4. Яке місце дослідницько-експериментальної роботи в ознайомленні дітей з якостями та властивостями предметів?

5. Визначте роль мовлення у роботі з ознайомлення ді­тей з властивостями і якостями предметів.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Складіть конспект заняття з ознайомлення дітей середнього дошкільного віку з якостями і властивостями паперу.

2. Зробіть порівняльний аналіз програмних завдань з ознайомлення дітей з якостями та властивостями предме­тів у програмах " Малятко", " Дитина", " Дитина в дошкільні роки" (для однієї вікової групи за вибором).

3. Складіть словник понять, які мають засвоїти діти старшого дошкільного віку у процесі ознайомлення з власти­востями та якостями рідини.

4. Розробіть конспект заняття на ознайомлення дітей з правилами безпечної поведінки за одним із поданих у роз­ділі планів.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Дидактические игрьі и упражнения по сенсорному воспитанию дошкольников / Под ред. Л.А.Венгера. -М., 1978.

2. Житникова Л.М. Учите детей запоминать. - М., 1978.

3. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчально-методичний посібник. - К.: Академвидав, 2004.

4. Провозюк Г.Г. Цікаві заняття для малят. Тернопіль: Мальва. - ОСО, 2006.

Розділ 6. Виховання у дошкільників відповідального ставлення до довкілля

6.1. Ознайомлення дітей з правилами пожежної безпеки

Ще досить часто трапляються випадки, коли від ди­тячих пустощів з вогнем, від порушення елементарних протипожежних правил виникають пожежі. Причинами їх виникнення є недостатній рівень агітаційно-масової' роботи серед дітей із запобігання пожеж, недосконале вивчення правил пожежної безпеки, залишення дітей без догляду дорослих. З метою запобігання пожеж проводиться масова роз'яснювальна робота з дотримання правил пожежної без­пеки на підприємствах, установах, лікувальних, культурно-освітніх та навчальних закладах.

Розпочинати цю роботу потрібно вже з молодшого дош­кільного віку¹. Молодшим дошкільнятам слід дати уявлення про вогонь і небезпеку користування ним. Вони повинні засвоїти, що сірники не можна брати в руки і запалювати їх.

У середній групі діти повинні знати, яку користь дає вогонь і якої шкоди він може завдати при неправильному

'Див.: Организация пожарно-профилактической работьі в дошкольньїх учреждениях. -К., 1990.

Алла Богуїи, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

користуванні ним. Дітей слід ознайомити з тим, що джере­лом вогню можуть бути запалений сірник, запалений папір, електрична лампочка або газова плита. Якщо праску або електроплиту вчасно не вимкнути, вони нагріваються і від них можуть загорітися предмети і приміщення. Праску треба ставити на вогнетривку підставку, а після закінчення прасування вимикати її з розетки. Ознайомити дітей з призначенням сірників. Сірники зберігаються у коробці. Якщо вийняти сірник з коробки і потерти голівкою збоку по коробці, то виникає вогонь. Сірники потрібні людям. Ними користуються дорослі на кухні під час приготування їжі, для спалювання сухого листя. Вогонь від сірників при недбалому користуванні може спричинити пожежу. Діти не повинні користуватися сірниками, це небезпечно. Не можна використовувати сірники в грі.

Дітей старшого дошкільного віку необхідно познайо­мити з ознаками пожежі та засобами гасіння. Під час виникнен­ня пожежі в домашніх умовах вогонь гасять вогнегасниками, водою, піском, великими ковдрами. Для гасіння пожежі використовують спеціальні машини, які називаються по­жежними. Ці машини пофарбовані в червоний колір з білими смугами, вони мають сигнальну синю мигалку і сирену. Коли на вулиці з'являється така машина, люди знають, що вона поспішає гасити пожежу. На пожежній машині їде бойова обслуга. Найголовніший у ній - командир відділен­ня. Усі бійці обслуги - пожежники - швидко і беззаперечно виконують його накази.

Вихователь ознайомлює дітей з професією пожежників, їхніми трудовими буднями. Під час пожежі пожежники гасять вогонь, рятують людей, майно. Вони спритні і смі­ливі. Якщо пожежа виникає на верхніх поверхах багато­поверхового будинку, пожежник сміливо і швидко підні­мається по пожежній драбині і, не боячись вогню, проникає в охоплене полум'ям приміщення. Пожежники працюють

г 274

у спеціальних протигазах, бо під час пожежі з'являється багато диму й отруйних газів, що утруднює дихання. Можна знайомити дітей з героями-пожежниками, показа­ти їхні портрети, розповісти про героїчні вчинки при гасінні пожежі. Діти повинні пам'ятати номер виклику по­жежної охорони " 01", користуватися ним лише в разі необ­хідності. Познайомити дітей з правилами експлуатації побутових приладів (телевізор, праска, плитка, холодиль­ник, електролампа) і засобами боротьби з пожежею, що знаходяться у приміщенні дошкільного закладу.

Діти старшого дошкільного віку повинні засвоїти прави­ла пожежної безпеки. Категорично забороняється:

— гратися сірниками, запалювати папір або інші пред­мети;

— без догляду дорослих запалювати вогнища із сухого листя, сміття, різні відходи з горючих матеріалів;

— вигрібати вугілля під час горіння його в печі;

— при відсутності дорослих вмикати електроприлади;

— класти іграшки та інші речі на запалені плити або ввімкнуті електроприлади;

— запалювати легкозаймисті речовини і перевіряти
можливості їх загоряння.

Дітей старшого дошкільного віку слід ознайомити з правилами поведінки під час виникнення пожежі.

Якщо пожежа виникла у приміщенні, не треба ховати­ся; якщо пожежа виникла в домашніх умовах і вогонь невеликий, потрібно швидко залити його водою, накрити ковдрою або засипати піском; якщо у приміщенні з'яви­лося багато диму, слід пробиватися до виходу поповзом; якщо у приміщенні є менші діти, треба негайно вивести їх на вулицю; не гаючи часу, повідомити про пожежу когось із сусідів або інших дорослих; якщо під час пожежі немає нікого з дорослих, дитина повинна сама вміти викликати пожежну команду: набрати номер " 01" та повідомити місце

Алла Вогуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

пожежі (назвати своє ім'я, прізвище, вулицю, номер будинку і квартири або іншого об'єкта).

Ознайомлення дітей з правилами пожежної безпеки проводиться на заняттях з теми " Ознайомлення дітей з дов­кіллям". Наводимо систему занять:

— розглядання сірників та бесіда про вогонь;

— розглядання пожежної машини, бесіда про неї;

— екскурсія-огляд телевізора (холодильника, електро­плити);

— розповідь вихователя з теми: " Вогонь добрий, вогонь злий". Читання вірша С.Маршака " Пожежа", бесіда за його змістом;

— екскурсія-огляд протипожежного куточка в дошкіль­ному закладі;

— перегляд діафільму " Пожежа" (" Небезпечні ігри");

— ознайомлення з портретами героїв-пожежників. Роз­повідь вихователя.

— Читання твору С.Маршака " Розповідь про невідомого героя";

— екскурсія до пожежної частини;

— зустріч із пожежником. Бесіда-розповідь про працю пожежників;

— читання уривків з оповідання Б.Житкова " Що я ба­чив" та Л.Толстого " Пожежні собаки";

— завершальна бесіда " Правила пожежної безпеки".
Крім того, в повсякденному житті з дітьми розглядають

картинки, плакати, ілюстрації, показують кінофільми і ві-деофільми " Запобігли великій пожежі", " Машини на нашій вулиці", " Казка про неслухняне козенятко", " Пожежа"; про­водять цільові прогулянки до пожежної частини, спостере­ження за пожежними машинами.

У вільний час з дітьми старшої групи організовують сю­жетно-рольову гру " Ми — пожежники". На заняттях з об­разотворчого мистецтва та у вільний час діти малюють за

змістом спостережень, екскурсій-оглядів та за творами відомих дитячих письменників.

Наводимо зразки конспектів занять для дітей старшої групи.

Тема: Предмети. Інвентар. Екскурсія-огляд протипо­жежного куточка.

Мета: Ознайомити дітей з протипожежним куточком у дошкільному закладі та його обладнанням, призначенням. Розширити уявлення про способи гасіння пожежі. Вихову­вати обережність, пильність.

Словник: протипожежний куточок, відро, багор, соки­ра, лопата, лом, вогнегасник, пісок, кошма, щит, інвентар, полум'я, гасити.

Хід заняття: Діти стоять півколом так, щоб усім було добре видно. Вихователь звертає увагу дітей на протипо­жежний щит. Запитує, хто знає, що це таке? Вводить по­няття " протипожежний щит".

Запитання: Що ви бачите на протипожежному щиті? Чому всі ці предмети червоного кольору? Для чого потрібні ці предмети? Коли люди ними користуються? Розповідь вихователя: " Це протипожежний щит. На ньому — проти­пожежний інвентар. Якщо виникне пожежа, люди знайдуть тут необхідні предмети для гасіння пожежі: відро, сокиру, лом, лопату, багор (показує)". Запитує у дітей, для чого потрібні відро, сокира, лопата, лом. Підводить дітей до багра, показує, називає, пояснює його будову та призначення: " Це багор. Він має довгу рукоятку, на кінці - зігнуті в різні боки гаки. З їх допомогою з приміщення витягають різні предмети".

Вихователь звертає увагу на ящик з піском у протипо­жежному куточку, запитує, для чого він. Розповідає. Далі діти розглядають кошму (повстину). Вихователь уводить це слово, діти повторюють. Пояснює: якщо накинути кошму на полум'я, то вогонь погасне. Діти розглядають вогнегас­ник. Вихователь пояснює його будову, призначення.

Алла Богуш, Наталія Гавриш.

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Завершується заняття підсумковою розповіддю вихова­теля про призначення протипожежного куточка в дошкільному закладі. Наведемо плани проведення занять з протипожеж­ної безпеки.