Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Види уваги та їхні порівняльні характеристики






Види уваги Умови виникнення Основні характеристики Механізми
Мимовільна Дія сильного, контрастного або значущого подразника, який викликає емоційну реакцію Мимовільність, легкість виникнення і переключення Орієнтувальний рефлекс або домінанта, яка характеризує інтерес до об’єкту
Довільна Постановка завдання, прийняття рішення Спрямованість на виконання діяльності вимагає вольових зусиль, втомлює Провідна роль другої сигнальної системи
Післядовільна Захоплення діяльністю, інтерес до неї Зберігається цілеспрямованість, знімається напруженість Домінанта, яка характеризує зацікавленість, що виникла у процесі діяльності

 

Увагу характеризують такі властивості: обсяг, концентрація, стійкість, розподіл і переключення.

Обсяг уваги визначається кількістю об`єктів, які людина сприймає одночасно за обмежений проміжок часу (приблизно 1/10 сек). Одночасно людина може охопити увагою п`ять - шість об’єктів.

Концентрація - це здатність людини зосереджувати уваги на одному об’єкті, одночасно відволікаючись від інших об’єктів. На силу концентрації уваги впливають вольові зусилля, захоплення об’єктом, емоційний підйом, функціональний стан організму. Концентрація необхідна для повнішого та глибшого дослідження об’єкта. Проте при надмірній її концентраціі може звужуватися поле уваги, і людина не сприймає інші важливі об’єкти.

Стійкість уваги визначається тривалістю часу, протягом якого людина утримує концентровану увагу на об’єкті. Стійкість залежить від багатьох чинників: сили нервової системи, характеру діяльності, ставлення до діяльності, функціонального стану організму. Одноманітна робота потребує підвищеної стійкості уваги. Якщо об’єкт не змінюється, або його неможливо розглядати з різних боків, не можна з ним активно взаємодіяти, то людині дуже важко утримувати на ньому увагу. Навіть у найуважніших людей через 10-15 хвилин відбувається мимовільне (до 15 сек) виключення уваги, відвертання уваги від об`єкта.

Розподіл уваги - здатність людини одночасно утримувати увагу на декількох об`єктах або виконувати кілька робіт (писати і говорити, слухати й писати). Жодна людина не може одночасно робити дві справи, якщо не вміє робити кожну з них окремо, не володіє відповідними навичками та вміннями. Розподіл уваги залежить також від виду діяльності. Дуже важко поєднувати дві інтелектуальні діяльності, легше інтелектуальну та моторну, але продуктивність інтелектуальної буде меншою, ніж моторної. Можна довести до автоматизму виконання кількох моторних дій та операцій.

Переключення уваги - це свідоме перенесення уваги з одного об’єкта на інший. Необхідність у цьому виникає у багатьох трудових процесах: в роботі водія автомобіля, льотчика, викладача, також у навчальній діяльності студента. Ступінь переключення уваги залежить від індивідуально-психологічних особливостей людини. Сангвініки легко переходять від виконання однієї діяльності до іншої. Для флегматиків переключення на іншу діяльність потребує більше зусиль. Натомість флегматики здатні краще концентрувати увагу на об`єкті та виконувати одноманітну роботу. Переключення уваги також залежить від характеру об’єкта. З сильного подразника на слабкий увага переключається легше, ніж навпаки.

Увага завжди тісно пов’язана з діяльністю людини, забезпечує її свідомий характер, а також нею стимулюється і регулюється. Діяти – означає бути уважним до об’єктів діяльності. Напруження в діяльності пов’язане з відповідним напруженням уваги. Вона конче потрібна людині для виконання будь-якого навчального чи трудового завдання.

У трудовій діяльності й повсякденному житті люди бувають уважні, неуважні та розсіяні. Ступінь уважності – це стійка властивість особистості, що вдосконалюється протягом життя залежно від умов виховання, навчання, потреб та досвіду. Уважною людину можна назвати, в якої розвинута довільна й післядовільна увага. Послідовне зосередження уваги спочатку на одному питанні, потім на іншому дає можливість глибше вивчати їх у всіх деталях і досягати вагоміших результатів.

Неуважна людина – це та, яка не вміє зосередитися на предметі, не здатна утримувати увагу, проникнути в суть речей. Якщо людина розпорошує пізнавальні й продуктивні сили одночасно на багатьох питаннях, у неї залишається менше сил, а звідси – низькі результати.

Розсіяна людина має поверхову спрямованість дій, не може зосередитися на якомусь об’єкті. Її увага перестрибує з одного об’єкта на інший, підпорядковуючись зовнішнім обставинам. Але її не треба плутати з „професорською розсіяністю”, причиною якої виступає глибока концентрація уваги на думках стосовно об’єкта своїх наукових пошуків.

Уважність або неуважність позначаються на всіх сторонах особистості та її діяльності. Уважний в одній галузі життя може бути зовсім неуважним в іншій. Тому поділ людей за таким критерієм треба вважати певним чином умовним.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягають особливості уваги як психічного явища?

2. Який вид уваги домінує у студентів у процесі навчання? Чим це зумовлено?

3. Чим відрізняються і що є спільного у мимовільної та післядовільної уваги?

4. Які властивості уваги потрібні студентові для результативної самостійної роботи?

5. Які властивості уваги потрібні студентові під час лекційного заняття?

6. Чи можете Ви назвати себе уважною людиною?

7. Які чинники зумовлюють розпорошеність уваги студентів? Наведіть приклади.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал