Інвентаризація нематеріальних активів

При інвентаризації нематеріальних активів їх наявність установлюється або за документами, що були підставою для оп­рибуткування, або додатково за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) майнові права.

При інвентаризації нематеріальних активів до інвентари­заційного опису вписуються такі дані: назва, характеристика, первісна вартість, сума зносу, дата придбання, термін корисного використання. При цьому перевіряється обгрунтованість сум.

У разі виявлення надлишків об'єктів нематеріальних ак­тивів, інвентаризаційна комісія записує їх в інвентаризаційний опис із внесенням потрібних даних. Оцінка таких об' єктів прово­диться відповідно до дійсної відновлювальної вартості і оформ­люється відповідними актами.

Результатами проведення інвентаризації основних засобів і нематеріальних активів знаходять своє відображення у доку­менті " Інвентаризаційний опис основних засобів". Описи склада­ються у двох екземплярах, один з яких передається до бух­галтерії, а інший залишається у матеріально-відповідальної особи.

Виявлені при інвентаризації розходження між фактични­ми залишками основних засобів і нематеріальних активів з дани­ми бухгалтерського обліку врегульовуються на підприємстві у наступному порядку:

- основні засоби і нематеріальні активи, які виявлені в надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відпо­відно на збільшення доходів підприємства з подальшим з' ясуван­ням причин виникнення надлишків і винних у цьому осіб; недостача основних засобів і нематеріальних активів, а також втрати від псування цінностей відносяться на рахунок матеріально-відповідальних осіб за цінами, за якими обчис­люється розмір шкоди від крадіжок, недостач, знищення і псу­вання матеріальних цінностей;

- недостачі основних засобів і нематеріальних активів у випадках, коли винні не встановлені або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, відносяться на збільшення витрат, які пов'язані із списанням необоротних активів.

Визначення розмірів збитку від нестачі основних засобів врегульовано постановою Кабінету Міністрів України N2116 від 22.01.1996 р. " Порядок визначення розміру збитків від розкра­дання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей".

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псу­вання) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відраху­вань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на мо­мент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Мінстат, відповідного розміру по­датку на добавлену вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рз = [(Бв - А) х Іінф. + пдв + Азб) х 2,

де Рз - розмір збитків (у гривнях);

Бв - балансова вартість на момент встановлення факту роз­крадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях);

А - амортизаційні відрахування (у гривнях);

Іінф. - загальний індекс інфляції, який розраховується на підс­таві щомісячно визначених Мінстатом індексів інфляції;

пдв - розмір податку на добавлену вартість (у гривнях);

Азб - розмір акцизного збору (у гривнях).

Із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійсню­ється відшкодування збитків, завданих підприємству залишок коштів перераховується до Державного бю­джету України.