![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Апарати розподільчих пристроїв ⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4
РОЗДІЛ 7
7.1. РУБИЛЬНИКИ ТА ПЕРЕМИКАЧІ
Рубильник призначений для ручного включення та виключення електричних кіл з постійною напругою до 440 В і змінною до 500 В. Перемикач на відміну від рубильника має дві системи нерухомих контактів і три комутаційні положення. В середньому положенні ножів електричні кола розімкнуті. Спеціальний пристрій фіксує ножі в цьому положенні. Пакетні вимикачі та перемикачі є малогабаритними комутаційними апаратами з ручним приводом, які використовуються для для одночасного управління великим числом кіл. Пакетні вимикачі та перемикачі використовуються для нечастих комутацій в колах з невеликою потужністю (струми до 400 А, змінна напруга 220 В і постійна - 380 В). Пакетні перемикачі та вимикачі використовуються як апарати розподільчих пристроїв та у схемах автоматики. Вони використовуються також для пуску та реверсу двигунів, а також для переключення схеми з’єднання обмоток двигуна із зірки на трикутник. Рис.7.1. Трифазний рубильник с центральною рукояткою
В трифазному рубильнику с центральною рукояткою (мал. 7.1) рухомий контакт – ніж 1 обертається в шарнірній стійці 2. При розмиканні кола між ножем і нерухомим контактом стійки 3 загорається дуга. Гасіння дуги постійного струму при значенні струму до 75 А відбувається за рахунок механічного подовження дуги рухомим ножем. Відстань між контактними стійками 3 для безпеки обслуговування повинна бути не меншою 0, 05 м. Рубильники та перемикачі з центральною рукояткою дозволяється використовувати тільки для відключення кола при відсутності струму. При відключенні кіл під навантаженням дуга не повинна діяти на руку (рукоятка знаходиться збоку або використовується важільний привід). Рис.7.2. Рубильник з важільним приводом та дугогасною камерою
Для рубильників та перемикачів з боковою рукояткою або ричажним приводом відношення струму, який може бути відключений, до номінального струму складає 0, 2 при постійній напрузі 220 В та 0, 3 при змінній напрузі 380В. При постійній напрузі 440В та змінній 500В ці апарати використовуються тільки для відключення кіл без струму. Для збільшення величини струму відключення рубильник обладнується дугогасною решіткою. При цьому відключаюча здатність рубильників збільшується до 0, 5 Iн при постійній напрузі 440 В та змінній 500 В, та до Iн в колах з постійною напругою 220 В та змінною - 380 В.
7.1.1. КОНСТРУКЦІЯ
Рубильники виготовляються в одно-, дво- та триполюсних виконаннях. На рис. 7.2 показаний рубильник з центральним важільним приводом 1 та дугогасною камерою 2. Ножі 3 всіх 3-х полюсів з’єднані ізоляційним валиком, на який діє тяга важільного приводу. Рукоятка приводу розміщується на лицевій стінці шафи розподільчого пристрою. Така конструкція забезпечує безпеку обслуговуючого персоналу. Якість рубильників та перемикачів значною мірою визначається контактним з’єднанням ножа та контактних стійок. В сучасних апаратах переважно використовується лінійний контакт, який має менший перехідний опір, ніж плоский. Контактний нажим забезпечується за допомогою стальних пружин. В пакетному вимикачі або перемикачі кожен полюс комутації конструктивно оформлено у вигляді окремого елементу - пакету. На рис. 1.3 апарат має три полюси (пакети), а на рис. 7.3 – два полюси. Пакетний вимикач ПВМ складається із окремих пакетів 5 та приводного механізму 4. Кожен полюс має два розриви. Нерухомі контакти 1 виконані у вигляді масивних пластин з латуні. Рухомий контакт 2 насаджений на квадратний ізоляційний вал вимикача і має обертальний рух. Нажим контактів створюється за рахунок пружних властивостей губок рухомого контакту 2. До рухомого контакту прикріплені дві щічки 3 із фібрових пластин. При обертанні рукоятки спочатку заводиться пружина, а потім ця пружина створює необхідну швидкість контакту. Рис. 7.3. Рис. 7.4.
При розходженні контактів дуга загорається в двох розривах, що забезпечує надійне гасіння дуги за рахунок біля катодної електричної міцності. Дуга гасне при першому проходженні змінному струму через нуль. Гасіння дуги постійного струму забезпечується горінням її в просторі між фібровими щічками. При дотику дуги до фібрових стінок із них виділяється газ. Внутрішній об’єм пакету достатньо герметичний, тому підвищується тиск. А це призводить до підйому ВАХ та гасіння дуги. Число пакетів у вимикачі серії ПКВ може досягати 8. Однофазні кола повинні відключатися двополюсним вимикачем. Недоліком вимикача ПВМ є невисока зносостійкість (до 2·104 циклів) та недостатня надійність механізму приводу. Більш надійний пакетний кулачковий вимикач серії ПКВ (рис. 7.4). На валу 1 закріплені кулачки 2 (по одному на пакет). Кожне коло має два розриви, які створені містками 3 та контактами 4. При обертанні валу кулачок провертається і в його заглибину попадає шток 5. При цьому коло замикається. Натиск контактів створюється сталевою пружиною 6. Для підвищення зносостійкості використовується металокерамічні контакти. Замість малонадійного приводу ПВМ в ньому використовується такий же фіксатор положення, як і в командо-контролерах. Найбільший струм вимикача серії ПКВ складає 160 А. Електрична зносостійкість досягає 2·105 циклів. Всі пакетні вимикачі використовуються для комутації струмів, рівних номінальному. Пакетні вимикачі та перемикачі в порівнянні з рубильниками мають менші габарити, зручніші при монтажних роботах. Дуга гаситься в замкнутому об’ємі без викиду полум’я та газів. Контактна система дозволяє управляти великою кількістю кіл. Ці вимикачі комутують номінальні струми, мають високі вібро- та ударостійкість.
7. 2. АВТОМАТИЧНІ ПОВІТРЯНІ ВИМИКАЧІ (АВТОМАТИ)
7.2.1 ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ Автоматичні повітряні вимикачі (автомати) використовуються для автоматичного відключення електричного кола при перевантаженнях, КЗ, надмірному зниженні напруги живлення, зміни напрямку потужності і т. п., а також для рідких включень та відключень вручну номінальних струмів навантаження. До автоматів висуваються такі вимоги: 1. Струмоведуче коло автомату повинно пропускати номінальний струм на протязі відрізку часу будь-якої тривалості. Режим тривалого включення для автомату є нормальним. Струмоведуча система автомату може піддаватися дії великих струмів КЗ як при замкнутих контактах, так і при включенні на існуюче КЗ. 2. Автомат повинен забезпечити багаторазове відключення струмів КЗ, які можуть досягати сотень кілоампер. Після відключення цих струмів автомат повинен бути придатним для подальшого пропускання номінального струму. 3. Для забезпечення електродинамічної та термічної стійкості електроустановок, зменшення руйнувань та інших наслідків, які викликаються струмами КЗ, автомати повинні мати малий час відключення. Для зменшення габаритних розмірів розподільчого пристрою та підвищення безпеки обслуговування потрібна мінімальна зона вихлопу нагрітих та іонізованих газів в процесі гасіння дуги. 4. Елементи захисту автомата повинні забезпечувати потрібні струми і час спрацювання та селективність. В залежності від виду діючої величини автомати діляться на максимальні автомати по струму, мінімальні автомати по струму, мінімальні автомати по напрузі, автомати зворотного струму, максимальні автомати, які працюють по похідній струму, поляризовані максимальні автомати (відключають коло при наростанні струму в одному - прямому напрямку) та неполяризовані, які реагують на збільшення струму в будь-якому напрямку. Для побудови селективно працюючого захисту автомати повинні мати можливість регулювання струму та часу спрацювання. В деяких випадках вимагається комбінований захист - максимальний захист по струму та мінімальний захист по напрузі. Автомати, які задовольняють цим вимогам, називаються універсальними. Автомати загальнопромислового та побутового призначення звичайно мають тільки максимально-струмовий захист, який налаштовано на заводі. В експлуатації характеристики автомату не можуть бути змінені. Для зменшення можливості дотику персоналу до деталей, які знаходяться під напругою, ці автомати закриті пластмасовим кожухом і практично не викидають дугу. Такі автомати називаються установочними. В будь-якому автоматі є такі основні вузли: струмоведуче коло, дугогасна система, привод автомату, механізм автомату, механізм вільного розчеплення та елементи захисту - розчіплювачі. В автоматі на струм більше 200 А струмоведуче коло має головні 3 та дугогасні 1 контакти (лаб. роб. № 5). Включення автомату може проводитись вручну рукояткою 12 або електромагнітом 4. Ланки 6, 7 та упор 13 утворюють механізм вільного розчеплення. Відключення автомату може проводитись рукояткою 12 або за допомогою теплового 5 та електромагнітних розчіплювачів МСЗ 8, нульового захисту 10 дистанційного відключення. 11. Рис. 7.5. Принципова схема автомата
Основними параметрами автоматів є: власний та повний час відключення, номінальний струм, номінальна напруга, граничний струм відключення. Під власним часом відключення автомату розуміють час від моменту, коли струм досягає значення спрацювання Iспр, до початку розходження його контактів. Електрична дуга, яка виникає після розходження контактів повинна бути погашена за найменший час з перенапругою, яка не несе небезпеки для іншого обладнання. Власний час відключення автомату залежить від способу розчеплення та конструкції контактів, маси рухомих частин та інших факторів. Якщо t ³ 0, 01 с, то автомат називається звичайним (не швидкодіючим). В цьому випадку до моменту розмикання контактів струм досягає усталеного значення Iк.уст.. Такий автомат не забезпечує обмеження струму і його контактами відключається усталений струм КЗ. В швидкодіючих автоматах час t зменшується до 0, 002-0, 008 с, і до моменту розходження контактів струм не досягає усталеного значення. Такий автомат, як правило, відключає струм, значно менший усталеного значення струму КЗ. Дякуючи цьому полегшується робота самого автомату, зменшується термічне та динамічне навантаження апаратури та обладнання. Із збільшенням швидкості зростання струму ефект струмообмеження зменшується, тому що до розходження контактів струм досягає більших значень. Для отримання струмообмеження в цих автоматах використовуються пристрої, які реагують не на струм, а на швидкість його зростання.
7.2.2 СТРУМОВЕДУЧЕ КОЛО
При струмах, більших 200 А, використовуються двоступінчаті контакти типу перекочуючого контакту або пари головних та дугогасних контактів. Основні контакти облицьовуються сріблом або металокерамікою (срібло, нікель, графіт). Дугогасний нерухомий контакт покривається металокерамікою СВ-50 (срібло, вольфрам), а рухомий СН-29Г3. Використовується також металокераміка інших марок. В автоматах на великі номінальні струми використовується кілька паралельних пар головних контактів. В швидкодіючих автоматах з метою зменшення власного часу відключення використовуються винятково торцеві контакти, які мають малий провал. Контакти виготовляються з міді, а поверхні дотику покриваються сріблом. В універсальних автоматах, які працюють селективно, створюється певна витримка часу при проходженні струму КЗ, і розмикання контактів на протязі цього часу недопустимо. Для недопущення приварювання контактів використовується електродинамічна компенсація. Приклад – рис. 17.1. При проходженні струму в дугогасному контурі на провідник АВ, на якому знаходиться нерухомий дугогасний контакт, діє ЕДЗ Ред, яке збільшує натиск на контакти. В установочних та швидкодіючих автомата, у яких при КЗ відключення відбувається без витримки часу, електродинамічна компенсація не використовується, тому що вона веде до збільшення власного часу відключення.
7.2.3 ДУГОГАСНА СИСТЕМА
В автоматах використовуються напівзакрите та відкрите виконання дугогасних пристроїв. В напівзакритому виконанні автомат закритий ізоляційним кожухом, який має отвори для виходу гарячих газів. Об’єм кожуха достатньо великий для недопущення всередині великих надлишкових тисків. Зона викиду гарячих газів складає декілька сантиметрів від вихлопних щілин. Таке виконання використовується в установочних та універсальних автоматах, які монтуються рядом з іншими апаратами, в розподільчих пристроях, в автоматах з ручним управлінням. Найбільше значення струму, яке може відключити такий автомат, не перевищує 50 кА. В швидкодіючих автоматах та автоматах на великі граничні струми (100 кА і більше) або великі напруги (більше 1000 В) використовуються дугогасні пристрої відкритого виконання з великою зоною викиду. В установочних та універсальних автоматах масового використання часто використовується деіонна дугогасна решітка із стальних пластин. В колах змінного струму з напругою 660 В такі дугогасні пристрої забезпечують гасіння дуги з струмом до 50 кА. На постійному струмі ці пристрої працюють при напрузі до 440В та струмах до 55 кА. При цьому дуга горить з мінімальним викидом іонізованих та нагрітих газів із дугогасного пристрою. При великих струмах використовуються лабіринтно-щілинні камери (див. тему “Електричні контакти ”) з прямою повздовжньою щілиною. Втягування дуги в щілину забезпечується магнітним дуттям з котушкою струму. Повздовжньо-щілинна камера може мати декілька паралельних щілин незмінного перерізу. Стінки камери та перегородки виробляються із азбоцементу або кераміки. В лабіринтно-щілинній камері поступове входження дуги в зигзагоподібну щілину не створює високого аеродинамічного опору при великих струмах. Вузька щілина підвищує градієнт напруги в дузі, що зменшує довжину дуги, яка необхідна для її гасіння. Зигзагоподібна форма щілин зменшує габаритні розміри автомату. В такій камері дуга інтенсивно охолоджується стінками. Тому матеріал камери повинен мати високі теплопровідність та температуру плавлення. Для того щоб камера не руйнувалась під дією температури, дуга повинна рухатися безперервно з великою швидкістю. Це вимагає створення потужного магнітного поля на всьому шляху руху дуги в щілині. При недостатньо високій швидкості руху дуги відбувається руйнування дугогасного пристрою. Як матеріал для камери використовується кераміка - кордієрит. Газостворюючі матеріали типу фібри та органічного скла не використовуються, тому що вони підвищують аеродинамічний опір входженню дуги в камеру. В наш час з метою спрощення конструкції (відмова від потужних та складних систем магнітного дуття) знову повертаються до використання деіонної стальної решітки. Стальні, ізольовані керамікою пластини, які мають паз для дугогасних контактів, створюють зусилля, яке переміщує дугу. Гасіння дуги відбувається так, як і в камері з поперечними ізоляційними перегородками, але при відсутності спеціальної системи магнітного дуття.
7.2.4. ПРИВОДИ ТА МЕХАНІЗМИ УНІВЕРСАЛЬНИХ ТА УСТАНОВОЧНИХ АВТОМАТІВ
а) Приводи. Привід повинен забезпечити зусилля на контактах, яке необхідне для включення автомату в самому важкому випадку - на існуюче КЗ. Приводи можуть бути ручними, електромагнітними та електромеханічними. Ручні приводи використовуються при номінальних струмах до 200 А. При струмах до 1 кА використовуються електромагнітні приводи, які забезпечують потрібну швидкість наростання тиску в контактах. Недоліками електромагнітного приводу є великі швидкості руху та удари в механізмі, які можуть приводити до вібрації контактів. Звичайно електромагнітний привід автомату живиться від тої ж мережі, що і навантаження. Напруга на приводі в момент включення на існуюче КЗ падає до нуля, і автомат може не включитися. В приводі незалежної дії енергія, яка потрібна для включення, накопичується у зведеній пружині. Після подачі команди на включення звільняється защіпка, яка утримує пружину, і автомат включається при будь-яких напругах мережі. В автоматах на струми 1500 А і більше бажано використання електродвигунного приводу. Електродвигун з’єднаний з автоматом через понижуючу зубчату передачу. Навіть при втраті напруги кінетичної енергії, яка накопичена в роторі двигуна, що швидко обертається, достатньо для закінчення процесу включення. Перевагами такого приводу є плавний хід механізму та відсутність ударів. б) Механізм передачі зусилля від приводу до контактів виконує такі функції: - передає рух від приводу до контактів та утримує їх у включеному положенні, - звільняє контакти при виключенні автомату, - надає контактам швидкість, яка необхідна для гасіння дуги, - фіксує контакти у виключеному положенні - готує автомат до нового включення. При відключенні КЗ швидкість переміщення рухомих частин може зрости внаслідок дії електродинамічних сил. В кінцевому положенні ходу відбувається удар рухомих частин об нерухому опору та відкидання контактів у напрямку «увімкнуто». Відкидання контактів може привести до нового замикання кола, в зв’язку з чим встановлюються демпфери відключення. Іноді рухома частина в положенні «вимкнуто» фіксується спеціальною защіпкою. Розщеплення защіпки відбувається при повороті рукоятки у напрямку «готовий до вмикання».
7.2.5. РОЗЧІППЛЮВАЧІ АВТОМАТІВ
Відключення автоматів відбувається під дією на механізм вільного розчеплення елементів захисту - розчіплювачів. Найбільш поширені максимальні розчіплювачі. Для захисту обладнання від перевантажень потрібно, щоб часострумова характеристика розчіплювача йшла якомога ближче до характеристики об’єкту захисту. В максимальних розчіплювачах використовуються електромагнітні системи та теплові системи з біметалевими пластинами. Електромагнітний розчіплювач простий по конструкції, має високу термічну та електродинамічну стійкість та стійкість до механічної дії. До моменту дії на механізм вільного розчеплення якір розчіплювача проходить значний вільний хід (5-10 мм). Розчеплення відбувається за рахунок удару, в якому основну роль грає кінетична енергія якоря, накопичена при його русі. Для створення витримок часу між електромагнітом та механізмом вільного розчеплення ставляться пристрої затримки. Автомати, що працюють селективно, повинні бути узгоджені в часі спрацювання, що досягається використанням годинникових механізмів. Витримка часу таких пристроїв не залежить від струму, тому вони не пристосовані для захисту від перевантажень. Витримка часу, яка залежить від струму навантаження, створюється різноманітними гальмівними пристроями (демпферами). Найбільш просто залежну від струму витримку часу можна отримати за допомогою теплових розчіплювачів, які аналогічні по конструкції тепловим реле. Але теплові розчіплювачі мають такі недоліки: 1. Слабка термічна стійкість вимагає високої швидкодії при відключенні великих струмів. В цих випадках використовують комбінацію із електромагнітного та теплового розчіплювачів. Електромагнітний розчіплювач працює при КЗ, а тепловий - при перевантаженнях. 2. Із збільшенням струму відключення зростає зусилля, яке потрібне для розчеплення автомату. Тому тепловий розчіплювач використовується при струмах до 200 А. 3. Витримка часу теплових розчіплювачів залежить від температури оточуючого середовища, що обмежує їх використання. 4. Похибка в величині струму спрацювання у теплових розчіплювачів у 2 рази більша ніж у електромагнітних. 5. Мала термічна стійкість теплових розчіплювачів визначає малу допустиму тривалість КЗ, що утруднює отримання потрібної селективності. Більш досконалим є захист за допомогою напівпровідникового розчіплювача. Для дистанційного відключення автомату встановлюється незалежний електромагнітний розчіплювач. Обмотка електромагніту розраховується на короткочасний режим роботи. Мінімальний розчіплювач виконується також електромагнітного типу. Для розриву кола котушки у відключеному положенні вона живиться через замикаючий допоміжний контакт. Цей контакт при включенні замикається раніше головних контактів. Тому механізм готується до роботи в процесі самого включення. Напруга відпускання електромагніту регулюється в межах 35-70% номінальної. При напрузі, яка менша напруги уставки, пружина відкидає якір і діє на механізм вільного розчеплення.
7.2.6. УНІВЕРСАЛЬНІ ТА УСТАНОВОЧНІ АВТОМАТИ
А) Автомати серії А-3700. Напівпровідниковий блок захисту дозволяє регулювати номінальний струм пристрою та витримку часу спрацювання в широких межах. При перевантаженнях повернення напівпровідникового блока в початковий стан забезпечується, якщо після 75%-ї витримки часу струм упаде до Iном. При КЗ повернення напівпровідникового блока забезпечується, якщо після 50, 170, 320 мс з початку КЗ струм упаде до 70%-ї уставки струму КЗ.
Рис. 7.6. Автомат може комплектуватися електромагнітним приводом для дистанційного управління. Номінальні струми автоматів серії А-3700 складають 160-630 А при змінній напрузі до 660 В та постійній - до 400 В. Найбільший допустимий струм КЗ в мережі, в якій може бути установленим автомат, досягає по амплітуді 200 кА. Зносостійкість досягає (5-10) 10 в залежності від номінального струму апарату. Б) Автомати серії “Електрон” розроблені для мереж із номінальним струмом 250-4000 А. Такі автомати мають головну та дугогасну системи. Контактуючі поверхні облицьовані металокерамікою. Рис.7.7.
Струм відключення досягає 65 кА при номінальній напрузі 660 В та постійній - 440 В. Конструкція вихідних та вхідних контактів дозволяє легко вкочувати та викочувати автомат із пристрою спеціальними рельсами для ремонту та ревізії. Дистанційне включення автомату виконується електромагнітним (при I = 600 А) або пружинним приводом (при I = 1000-4000 А).
7.2.7. Швидкодіючі автомати Швидкість дії автомату може бути підвищена скороченням власного часу відключення та часу гасіння дуги. Останній обмежується рівнем перенапруг. Тривалість гасіння дуги в наш час доведена до (1, 5-2)·103с (на постійному струмі). Подальше зменшення тривалості гасіння дуги на даному етапі розвитку техніки не має перспективи. Тому основну увагу приділяють зменшенню власного часу відключенняавтомату. Для отримання малого власного часу відключення контакти швидкодіючих автоматів виконують торцевими і з малим провалом (порядку 8-10 мм). Максимальна відстань між контактами береться невеликою і складає 18-22 мм при номінальній напрузі до 3000 В. Утворення дуги та обмеження струму за рахунок її опору починається при відстані між контактами 1-1, 5 мм. Для зменшення оплавлення контактів та прискорення розриву металевого містка в місці розміщення контактів створюється потужне магнітне поле. Для зменшення власного часу відключення потрібно максимально скоротити час від моменту досягнення струмом значення Iспр до моменту розходження контактів. Тому в швидкодіючих автоматах не використовуються механізми з ломким важелем та електромагнітні розчіплювачі з великим вільним ходом якоря. Намагаються або безпосередньо зв’язати якір електромагніту з контактами, або максимально спростити ці зв’язки. Рис. 7.8. 7.2.8. АВТОМАТИ ДЛЯ ГАСІННЯ МАГНІТНОГО ПОЛЯ ПОТУЖНИХ ГЕНЕРАТОРІВ
При пошкодженні обмотки статора потужних генераторів змінного струму єдиним засобом обмеження пошкоджень машини від струму КЗ є швидке зменшення магнітного поля збудження. Так як індуктивність L обмотки збудження велика, то при швидкому її відключенні на ній появляється напруга Зміна струму в колі збудження визначається рівнянням
розв’язання якого має вигляд
де U0 - напруга на збуджувачі при t=0. Напруга на затискачах обмотки при t=0
Аналіз (7.2) та (7.3) показує, що для швидкого зменшення струму необхідно збільшувати Rр (тобто зменшувати постійну часу). Однак при цьому напруга на обмотці зростає і може досягнути недопустимих для ізоляції обмотки значень. Опір R повинен забезпечувати виконання умови
де Umax - допустима напруга на обмотці збудження. Для прискорення зменшення струму та обмеження напруги на обмотці потрібно виконати умову
Звідси Rз+Rр =const/i. Враховуючи, що звичайно Rз < < Rр, можна написати
Щоб магнітне поле збудження зменшувалось із найбільшою швидкістю і напруга на обмотці не перевищувала допустимого значення Umax, опір Rp повинен бути нелінійним і зростати із зменшенням струму. Із (7.6) виходить, що up = iRp =const, тобто напруга на опорі Rp повинна бути незмінною, не дивлячись на зменшення струму. Таку характеристику має дуга, яка горить між мідними пластинами дугогасної решітки. Відбувається це тому, що в короткій дузі напруга на ній визначається, в основному, катодним падінням напруги, яке не залежить від величини струму. Проінтегрувавши (7.4) та вважаючи, що при t=0 i=U0/Rз, отримаємо
Таким чином струм спадає по лінійному закону. Час гасіння дуги tгас можна визначити, вважаючи i=0
В автоматі гасіння поля роль резистора R виконуєелектрична дуга в дугогасній решітці (рис. 7.9.б). Резистор R служить для обмеження струму збуджувача після замикання контакту К1. Робота апарату проходить в такому режимі: спочатку замикається контакт К1, після чого відключається контакт К2. Потім розмикається контакт К1 і утворена дуга за допомогою магнітного поля затягується в дугогасну решітку та розбивається на ряд коротких дуг. Для зменшення перенапруги, яка виникає при обриві струму, паралельно секціям дугогасної решітки включаються шунтуючі резистори Rш.
Конструкція автомату у спрощеному вигляді показана на рис.7.10. Після відключення електромагніту ЕМ контакти 5, 6 розмикаються і за допомогою котушки 7 та магнітної системи 8, 9 дуга переміщується вверх, поки не досягне пластин 3 дугогасного пристрою. Кінці котушок 1 приєднані до рогів10 та пластин 11. Магнітний потік котушок 1 замикається через осердя 4 та стальний кожух 2. Струм, який проходить по котушці 1, створює радіальне магнітне поле Ф, яке, взаємодіючи зі струмом дуги, заставляє дугу обертатися по колу зі швидкістю v. Велика швидкість обертання не допускає прогороння пластин 3. Так як номінальний струм автомату досягає 6300 А, апарат має систему головних та дугогасних контактів. Номінальна напруга головного кола 500 В.
|