Висновки. Існуюча система інформаційного забезпечення управління складається із сукупності показників, отриманих

Існуюча система інформаційного забезпечення управління складається із сукупності показників, отриманих, у переважній більшості, із даних звітності, складовою якої є бухгалтерський баланс.

Вивчення особливостей розвитку бухгалтерського балансу на різних історичних етапах дозволило визначити ключові моменти, що зумовили його перехід на нові щаблі еволюції і ставали початком кожного нового етапу його розвитку. До них відносяться: розвиток товарно-грошових і кредитних відносин; розповсюдження подвійного запису в обліковій практиці; виокремлення підприємств як самостійних суб’єктів господарювання; ріст промисловості у межах національних економік; розповсюдження ТНК та глобалізація суспільства. Огляд основних історичних аспектів бухгалтерського балансу дозволив виокремити п’ять основних етапів його розвитку, що ілюструють еволюцію даного поняття, набуття ним характерних ознак та властивостей, починаючи з балансу як економічної категорії та, закінчуючи балансом як елементом методу бухгалтерського обліку і формою фінансової звітності. Подальший розвиток бухгалтерського балансу, на думку автора, буде здійснюватися у напрямі підвищення його інформативності, оптимізації структури, удосконалення методів оцінки і переорієнтації змісту активу балансу з матеріальних на нематеріальні активи.

Існування та значимість бухгалтерського узагальнення як елементу методу бухгалтерського обліку підтверджується його використанням у складі методу в усіх облікових теоріях, які є складовими теорії обліку в цілому та обґрунтовують відмінність зазначеного поняття від бухгалтерського балансу як форми звітності. У процесі дослідження бухгалтерського узагальнення як елементу методу обліку у межах облікових теорій та облікових концепцій встановлено прогнозний напрям його подальшого розвитку, що полягає в ускладненні балансового рівняння А = К + З, де А – активи, К – капітал, З – зобов’язання. у межах його складових (інтелектуальні активи, потенційний капітал і т.д.). Практичне застосування бухгалтерського узагальнення, що здійснюється в процесі функціонування облікових концепцій, підпорядковане пануючій у країні (групі країн) обліковій теорії, бухгалтерським традиціям та впливу геополітичних факторів.

Необхідність відповідності інформації бухгалтерського балансу необхідним якісним характеристикам (доречність, зрозумілість, достовірність, надійність, зіставність, публічність, адресність), що обумовлюють її релевантність в процесі прийняття рішень стала поштовхом до формування принципів побудови бухгалтерського балансу. Серед них: принцип подвійності, принцип роздвоєння сутності на протилежності, принцип симетрії та відповідності, принцип необхідності та достатності, принцип ієрархічності, принцип статичності та динамічності, принцип незгортання статей активів та зобов’язань, принцип відповідності даних на кінець звітного періоду даним на початок періоду балансу за наступний звітний період.

Багатовимірність поняття «бухгалтерський баланс», що зустрічається у науковій літературі та різноманітність бухгалтерських балансів, що використовуються у практичній діяльності зумовлюють необхідність його класифікації. Метою класифікації є спрощення сприйняття конкретних об’єктів та можливість оперувати більш вузькими і конкретними поняттями. Враховуючи, підвищення ролі бухгалтерського балансу у складі інформаційного забезпечення прийняття рішень, доцільним є виокремлення такої класифікаційної ознаки як запити користувачів інформації бухгалтерського балансу.

Облікова політика є основним інструментом формування інформації бухгалтерського балансу та забезпечує можливість підпорядкування інформації, зазначеної у ньому, інтересам конкретних груп користувачів. Встановлений вплив елементів облікової політики на динаміку аналітичних показників, розрахованими за даними бухгалтерського балансу ілюструє нерозривний зв’язок облікової політики із прийняттям рішень на його основі. У процесі формування облікової політики підприємства важливим фактором є усвідомлення відповідальності менеджерів за вибір її елементів, оскільки необдуманий підхід до вибору елементів облікової політики, зумовлює зменшення релевантності інформації бухгалтерського балансу та зниження ефективності прийнятих на його основі рішень.

Глобалізація, науково-технічний прогрес, зміни, що відбуваються в економічному середовищі підвищують вимоги користувачів до інформації бухгалтерського балансу та зумовлюють напрями його подальшого удосконалення.

Удосконалення бухгалтерського балансу на мікрорівні передбачає зміну формату представлення даних щодо майна та джерел його утворення на рівні конкретного підприємства. Зокрема, внутрішні користувачі інформації бухгалтерського балансу до яких відносяться менеджери вищого рівня та власники, що приймають безпосередню участь в управлінні підприємством потребують даних щодо реальної вартості підприємства. Для її визначення необхідно застосовувати альтернативні методики оцінки майна підприємства та відображати у бухгалтерському балансі потенційні активи та потенційний власний капітал.

Удосконалення бухгалтерського балансу з точки зору зовнішніх користувачів – працівників, контрагентів, статистичних та податкових органів, стає можливим шляхом деталізації окремих статей бухгалтерського балансу відповідно до їх запитів. Враховуючи широкий спектр інформаційних потреб користувачів інформації бухгалтерського балансу, стає можливим створення бухгалтерських балансів, спрямованих на забезпечення прийняття конкретних рішень. Для цього використовується підхід, що базується на припущенні про можливість використання зовнішніми користувачами більш детальної інформації щодо активів, зобов’язань та власного капіталу, за згодою підприємства.

Чинну форму № 1 «Баланс», що затверджена П(С)БО 2 «Баланс», доцільно змінити наступним чином: підвищити синтезованість окремих статей з метою підвищення наглядності показників бухгалтерського балансу; уточнити назви статей та розділів для узгодження їх назв назвам об’єктів обліку, що в них відображаються; досягти відповідності назв статей бухгалтерського балансу назвам рахунків бухгалтерського обліку, що використовуються для заповнення цих статей.

Узгодженість змісту та структури бухгалтерського балансу із системою національних рахунків сприятиме досягненню прозорості формування макропоказників та розподілу національного багатства у суспільстві.

Викладені у монографії теоретичні результати дослідження вперше охоплюють і формулюють концептуальні основи бухгалтерського балансу, що можуть бути використані у майбутніх дослідженнях, спрямованих на розширення інформаційних можливостей облікової системи.