Висновки до третього розділу

Дослідження розвитку бухгалтерського балансу в Україні дозволило виокремити його наступні напрями: розвиток бухгалтерського балансу як інструменту оцінки ринкової вартості підприємства; удосконалення чинної форми бухгалтерського балансу; використання бухгалтерського балансу в системі управлінської звітності; макроекономічний аспект розвитку бухгалтерського балансу.

Використання бухгалтерського балансу як інструменту визначення ринкової вартості підприємства стає можливим за умови розширеного підходу до поняття «активи», відображення статей балансу за первинною та ринковою вартостями та включення до балансу додаткових показників. Зокрема, уданому випадку під активами розуміються ресурси, що контролюються та використовуються підприємством незалежно від наявності права власності на них; створюють конкретний необхідний результат; потребують управління для створення додаткової вартості та не можуть виконувати свої функції без нього. Додатковими показниками, що включаються є потенційні активи та потенційний власний капітал, величина яких визначається як різниця між ринковою та балансовою вартістю підприємства. Запропонований нами альтернативний підхід до побудови балансу виходить за рамки діючих стандартів у частині відображення нематеріальних активів, методів оцінки та може бути використаний виключно в межах підприємства для задоволення інформаційних потреб внутрішніх користувачів. Використання альтернативних підходів при складанні звітності є додатковим ресурсом для поступової еволюції діючої системи обліку та звітності.

Удосконалення чинної форми бухгалтерського балансу здійснювалося за наступними напрямами: підвищено синтезованість окремих статей з метою підвищення наглядності показників бухгалтерського балансу; змінено назви статей та розділів з метою підвищення їх відповідності назвам об’єктів обліку, що в них відображаються. Запропонований проект змін до чинного П(С)БО 2 «Баланс» враховує надані рекомендації.

При розробці бухгалтерських балансів як форм управлінської звітності, призначених для задоволення інформаційних потреб конкретних груп користувачів були використані прийоми перегрупування даних бухгалтерського балансу та підвищення рівня аналітичності інформації бухгалтерського балансу за окремими об’єктами бухгалтерського обліку. У результаті застосування зазначених методів стала можливою розробка бухгалтерського балансу, призначеного для задоволення інформаційних потреб акціонерів (засновників), що не приймають безпосередньої участі в управлінні підприємством; бухгалтерського балансу призначеного для задоволення інформаційних потреб фінансово-кредитних установ; бухгалтерського балансу призначеного для задоволення інформаційних потреб працівників підприємства.