![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Структура спілкування. Професійно-педагогічне спілкування має певну структуру, що відповідає загальній логіці педагогічного процесу.
...Професійно-педагогічне спілкування має певну структуру, що відповідає загальній логіці педагогічного процесу. Якщо орієнтуватися на те, що педагогічний процес має такі стадії: задум, втілення задуму, аналіз та оцінка, то можна виокремити відповідні їм етапи професійно-педагогічного спілкування. 1. Моделювання педагогом майбутнього спілкування з класом у процесі підготовки до уроку (прогностичний етап). 2. Організація безпосереднього спілкування з класом (початковий період спілкування). 3. Управління спілкуванням у педагогічному процесі. 4. Аналіз здійсненої системи спілкування і моделювання на подальшу діяльність нової системи спілкування. Усі ці етапи утворюють загальну структуру процесу професійно-педагогічного спілкування. Важливим етапом педагогічного спілкування є його моделювання (І етап)....Давайте пригадаємо, як утворюється процес підготовки до уроку: ми працюємо над конспектом, добираємо необхідний матеріал, плануємо... наче працюємо самі, у себе за письмовим столом. Але хоч який би вид подальшої діяльності планувався — опитування, пояснення нового матеріалу, бесіда, розв'язання проблеми — у думці вчителя виникає клас, окремі учні. Інакше кажучи, відбувається комунікативне прогнозування майбутньої діяльності. На цьому етапі здійснюється своєрідне планування комунікативної структури уроку, заходів, які відповідають дидактичній меті уроку, педагогічній і моральній ситуації в класі, творчій індивідуальності педагога, особливостям окремих учнів і класу в цілому... Велике значення у навчальному процесі має організація безпосереднього спілкування з класом у початковий період контакту з ним (2 етап). Цей період умовно можна назвати «комунікативною атакою», під час якої завойовується ініціатива у спілкуванні і цілісна комунікативна перевага, що дає змогу надалі управляти спілкуванням з класом. Управління спілкуванням (3 етап) — важливий елемент професійної комунікації. Власне управління являє собою той аспект педагогічного спілкування, що надає йому професійного характеру... Сучасні соціально-психологічні дослідження показують, що людина по-різному бере участь у процесі спілкування: по-перше, може бути ініціатором, по-друге, суб'єктом, по-третє, у різних ситуаціях стає активним або пасивним учасником взаємодії. Своєрідність професійно-педагогічного спілкування полягає в тому, що ініціатива тут виступає як спосіб управління спілкуванням і, відповідно, цілісним навчально-виховним процесом... Чи існують якісь стійкі й перевірені способи завоювання ініціативи у спілкуванні? У цьому плані можна порекомендувати: — оперативність в організації початкового контакту з класом; — оперативний перехід від організаційних процедур (привітання, саджання тощо) до ділового й особистісного спілкування; — відсутність проміжних зон між організаційними і змістовими моментами на початку взаємодії; — оперативне досягнення соціально-психологічної єдності з класом, формування почуття «ми»; — уведення особистісних аспектів у спілкування з дітьми; — подолання стереотипних і ситуативних негативних установок у ставленні до окремих учнів; — організація цілісного контакту з усім класом; — звернення із завданнями і запитаннями, які вже в перший момент взаємодії здатні мобілізувати колектив; — скорочення заборонних педагогічних вимог і розширення позитивно орієнтованих; — увага до зовнішності: охайність, підтягнутість, зібраність, активність, доброзичливість, чарівність та ін.; — використання мовних і немовних засобів взаємодії — активне — уміння «транслювати» в клас власну прихильність до дітей, дружнє ставлення; — віднайдення яскравих, привабливих цілей діяльності і показ способів їх досягнення; — розуміння ситуаційної внутрішньої налаштованості учнів, урахування цього стану, передача учням власного розуміння; — досягнення загального ситуативного взаєморозуміння, яке формує в учнів потребу взаємодії з учителем.
|