Акмеологія виховання та навчання Прийоми виховання

...Способами називаються елементи, складові частини ситуацій ко­ригування спілкування, за допомогою яких забезпечується більш чіткий та ефективний вплив на окремих учнів та на їхні колективи...

Розповідь про аналогічний учинок. Застосовуючи цей прийом, пе­дагог згадує про факт, схожий за змістом із вчинком, про який ідеться, і допомагає вихованцю самостійно встановити аналогію цього факту зі своєю поведінкою, адекватно оцінити її, щоб надалі поводитися пра­вильно. Викладач за допомогою розповіді, казки, жарту, що справді мали місце в житті, показує, як виглядає з етичних позицій той чи той учинок, як треба поводитися в такій ситуації. У народній педагогіці з цією метою використовувалися розповіді про сновидіння, легенди, прислів'я, приказки, частівки.

Звертання на «невідому адресу». Цим прийомом учня підводять до самостійного порівняння його поведінки з очевидним для нього по­зитивним чи аморальним учинком. Але звертається при цьому викла­дач до колективу, не адресуючи своєї розповіді комусь конкретно. Вва­жається, що адресат сам зрозуміє хибність своєї поведінки і зробить відповідні висновки...

«Випадкове» підслуховування. Механізм цього прийому полягає в тому, що викладач коментує поведінку відсутнього зараз учня з упев­неністю, що тому стануть відомі слова старшого. При цьому доцільно, характеризуючи поведінку молодої людини, дати їй завищену оцінку або, навпаки, відгукуючись про неї, гіперболізувати її негативні риси, вчинки. Очевидно, така оцінка не позаочі, а в вічі сприймається підлітком як виховний метод, у ЇЇ щирість він не повірить, позитивного результа­ту вона не дає...

...Інший спосіб — підставляння перспективи. За цього способу педагог, враховуючи природне бажання молодої людини отрима­ти радість, задоволення, повідомляє її про кілька поступово усклад­нюваних завдань, веде від більш захопливої перспективи до менш за­хопливої, непомітно залучаючи її до виконання роботи, яка здавалася раніше нудною, нецікавою, та виховуючи дисциплінованість, працелюб-ство...

Так само безболісно допомагає змінити поведінку учнів прийом інсце­нування. За цього способу учень самостійно опрацьовує рекомендова­ний педагогом матеріал і готує виступ перед товаришами чи розігрує сценку, що показує, як виглядає порушення моральних норм порівняно зі зразковою поведінкою в суспільстві...

Прийом переведення уваги. Для встановлення високої дисципліни на заняттях, налагодження правильних стосунків з учнями необхідна висока вимогливість педагога. У разі порушень дисципліни, небажання виконувати завдання викладача часто доцільно відвернути увагу по­рушника, перевівши її та діяльність на нове заняття...

Один з ефективних прийомів, що входять до арсеналу тактовного педагога, — парадокс. Застосовуючи цей спосіб, викладач використо­вує ситуацію, створену учнями (намагання зірвати урок, пустувати, випро­бовувати педагога), так, що самі порушники потраплять у смішне ста­новище, зрозуміють усю безглуздість своєї поведінки...

Близький до парадоксу прийом непоміченої образи. Йдеться про ситуацію, коли педагог не ображається на нерозумний вчинок, грубий жарт, вияв невихованості: він «не розуміє», що його хотіли зачепити, образити...

Опертя на авторитет педагога. Щоб успішно впливати на вихо­ванців, педагог повинен показати їм, що він по праву, завдяки блиску­чим знанням предмета, ерудиції, життєвому досвіду очолює колектив.

Якщо в навчальному закладі розпорядження, прохання викладача ви­конують незаперечно всі учні, зокрема і з тих груп (класів), в яких цей педагог не працює, можна говорити про високу дисципліну в колек­тиві. Але у своїх групах (класах), там, де він викладає, авторитет викла­дача залежить тільки від нього. Саме тому важливо систематично, не­нав'язливо, тактовно демонструвати учневі свої знання, світогляд, здібності, вміння...

(Станкин М. И. Профессиональньїе способности педагога. Акмео-логия воспитания и обучения. — М.: Флинта, 1998. — С. 235 — 245.)

________ Дидактичні завдання ________________________

/. Визначте групи (спонукальні, гальмівні), до яких належать прийо­ми, подані в тексті.

2. Чи доводилося вам, як в одному зі згаданих прийомів, демонструва­ти учням свої знання, світогляд тощо?

ЛИШЕ ФАКТИ

Прийомом природних наслідків успішно користувався А. С. Мака-ренко, розвиваючи у колоністів звичку культурної поведінки, перебо­рюючи в них неохайність. Відповідний приклад знаходимо у спогадах вихованки педагога.

«Антон Семенович був дуже жвавою, дотепною людиною. Свій при­родний гумор він часто використовував у педагогічних цілях. Винахід­ливість і вигадки Макаренка вражали часом усіх, а жарти його були зрозумілими навіть найменшому комунарові.

Не можна без сміху згадувати «Музей стародавніх знахідок», об­ладнаний у кабінеті. У цьому музеї ми мали можливість побачити порожню коробочку з-під крему для взуття, стару зубну щітку, шкар­петки, панчоху, різець для токарного верстата. Усі ці речі Антон Се­менович виявив під час обходу спалень після генерального прибиран­ня. Він мовчки забирав їх. Спочатку ми не знали, для чого. Але не­забаром у кабінеті з'явилася дивна виставка з написами: «Руками не чіпати», «Експонат XVI століття», «Експонат XVIII століття» тощо. У кабінет почалося паломництво комунарів. Колений хотів подиви­тися на дивовижну виставку, дехто впізнав свої речі й, потупившись, залишав кабінет. Макаренко ніколи не соромив, не дорікав, не нази­вав прізвища хлопців, у яких були вилучені ці речі. Але для всіх це був пам'ятний урок. Кожний став стежити за чистотою в тумбочках і шафах, нікому не хотілося поповнювати «музей» новими експона­тами».

(Пихоцкая Е. Мальчики и девочки // Удивительний человечи-ще. — Харьков, 1959. — С. 52.)

У спадщині видатного педагога А. С. Макаренка важливе місце посідає розроблена ним технологія педагогічної взаємодії, зокрема деякі способи такої взаємодії, детальний опис яких супроводжується необхідними теоретичними та інструктивними коментарями.

... У деяких випадках я дозволяв собі змінити фронтальну атаку на обхідний рух...

...Ось такий випадок. Була дівчинка, мила, гарна, але побувала на вулиці. Далася нам вона дуже важко, але через рік почала виправляти­ся, і раптом пропали 50 карбованців із тумбочки в її подруги. Усі сказали, що їх узяла Олена. Я дав дозвіл на обшук. Зробили обшук. Не знайшли. Я запропонував історію вважати вичерпаною.

Але через кілька днів у клубі, в читальні, ці гроші були знайдені під гардиною, заховані в особливі пристосування для закривання вікон, і хлопці сказали, що вони бачили, як Олена крутилася біля цих вікон і навіть у руках щось тримала.

Рада командирів викликала її, і всі хлопці сказали:

— Ти вкрала!

Бачу, що хлопці справді переконані. Вони вимагають звільнення за крадіжку. Бачу, що жоден вихованець не схильний постояти за неї, навіть дівчата, які зазвичай в таких випадках захищають свою подругу, й ті наполягають на звільненні, бачу, що справді вона вкрала. Це поза всяким сумнівом.

У таких випадках доводиться застосовувати обхідний рух. Я кажу:

— Ні, ви не довели, що вона вкрала. Я не можу дозволити її звіль­
нити.

Вони дивляться на мене дикими очима. Я кажу:

— Я переконаний, що вкрала не вона.

— Чому ви переконані?

— По очах бачу.

А вони знають, що я справді часто дізнаюся по очах. Вона прихо­дить до мене наступного дня.

— Спасибі вам, ви мене захистили, вони дарма на мене нападали. Я кажу:

— Як це так? Адже ти вкрала.

Отут я взяв її цим несподіваним поворотом. Вона розплакалася й зізналася. Але цей секрет тільки ми знає-мо, вона і я, що я на загальних зборах «брехав», щоб її захистити, знаючи, що вона вкрала, віддав її в моє повне педагогічне розпорядження.

Це неправда. Але я ж бачив гнів колективу, її могли вигнати, і, щоб цього уникнути, треба було піти на таку штуку. Я супротивник таких

обхідних рухів. Це небезпечна річ, але в цьому випадку дівчинка зро­зуміла, що я обдурив загальні збори для неї, що в нас є спільний секрет, і це віддає її цілком мені як педагогічний об'єкт. Але ці обхідні рухи дуже важкі і складні. І на них можна зважуватися лише в поодиноких випадках.

(Макаренко А. С. Проблеми школьного советского воспитания (лекции) // Педагогические сочииения: В 8 т. — М.: Педагогика, 1984. - Т. 4. - С. 178-180.)

__________ Дидактичні завдання ________________________

/. Чим викликана необхідність вдатися до обхідного руху?

2. Проілюструйте на цьому прикладі особливості обхідного руху.

3. У чому труднощі й небезпека застосування обхідного руху?

4. Які особистісні риси педагога гарантують успішність застосуван­ня цього способу?

І

Тема 20

УРОК

ЯК ДІАЛОГІЧНА

ВЗАЄМОДІЯ

Думки мудрих

Перетворимо ж уроки на спільне життя вчителя з дітьми, хай урок буде або спільною працею над но­вим завданням, або задушевною спільною бесідою, хай учитель не ховає від дітей свого серця, в якому вони побачать не лише учительську дратівливість і сухість, хай наша нова школа думки, людяності й поезії для дитини стане школою, повною людсько­го життя й живої культурної творчості і для вчи­теля.

II. Ьлонськии

Бувають учителі з природженим педагогічним та­лантом, які вміють під час уроків жити спільним життям усього класу, забувати про себе, про свої власні турботи, радощі й тривоги. Кожний урок такого вчителя є розширенням розумового кругозо­ру учня, задоволенням його природної допитливості, розбудженої попередніми успіхами, є насолодою, а не мукою.

І. Франко

Для наукового розвитку необхідне визнання повної свободи особистості, особистого духу, бо тільки за цієї умови може один науковий світогляд змінюва­тися іншим, створеним вільною, незалежною роботою особистості.

В. Вернадський

Нічого з того, що важливо знати, навчити не можна, все, що може зробити вчитель, — це вказати стежки.

Р. Олдінгтон

Мета навчання дитини полягає в тому, щоб зроби­ти її здатною розвиватися далі без допомоги вчителя

Е. Г. Хаббард

В. О. Сухомлинський