Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Як народжується урок Задум уроку
...Зародження уроку — це поява задуму. Він складається з низки елементів, і найважливіший із них — матеріал, установлений державною програмою. Учитель повинен дуже увалено вчитуватися у програму, вивчити її, згідно з програмою формулювати кожну тему уроку... Деякі молоді вчителі сприймають шкільну програму лише як приблизне спрямування вивчення матеріалу... Шкільна ж програма — обов'язкова, усталена міра знань, глибини та спрямованості навчально-виховного процесу на уроках. її формулювання передбачає певний рівень знань усіх учнів. Шкільна програма — документ державного значення, який забезпечує єдиний рівень підготовки у школі. Можна поглиблювати, розширювати, по-різному засвоювати зазначений матеріал, але складати власну програму вчитель не має права. Це не формалізм, не обмеження вчителя стандартними рамками, оскільки саме формулювання програми часом спрямовують думку вчителя на творчий огляд матеріалу і творче його конструювання. ...Задум уроку залежить не тільки від матеріалу програми, а й від часу вивчення цього матеріалу. І хоча ти, учителю, його відмінно знав..., прекрасно давав уроки на цю тему..., переглянь методику, подивись на тему... у світлі сьогоднішньої суспільно-політичної обстановки, наукових відкриттів та прогнозів, нового стану культури, у світлі твого особистого сприйняття життя, коли тобі вже не 22, не 25... Перегляд матеріалу, що вивчається в цьому навчальному році, визначає творчий задум уроку не тільки тому, що час «не той» і ти сам «не той», а й тому, що кожен рік діти «не ті»: змінюється їхній життєвий досвід, ерудиція, психологічний стан... Наступний елемент зародження задуму уроку — чітке уявлення про те, для кого готується урок, кого вчитель навчатиме. Адже в кожного класу є своє обличчя, і ми, як правило, визначаємо чітко: «розумний клас», «дуже здібний та добросовісний» або «Ох, цей 9-Б, такий необов'язковий», «Який важкий, галасливий 5-А». Але ми знаємо, що в узагальненому образі класу кожен учень — це особистість, кожен — цілий світ! Є діти яскравого розуму, дивовижного сприйняття, допитливості, котрі демонструють велику результативність саме з цього предмета, тобто — «утаємничені» мудреці, гостродумці, люди надзвичайної винахідливості, а є й байдужі, пихаті, бездумні, так би мовити, «не пробуджені», словом, різні. Навчаємо всіх разом, усіх розвиваємо позитивно — у цьому наш обов'язок та зміст нашої праці. Розмірковуючи про задум уроку, згадую слова А. С. Макаренка про вимоги до будь-якої виховної операції. Головна мета її, по-перше, — виховний вплив на цілий колектив, по-друге, вона повинна мати на увазі вплив на конкретну особистість, а по-третє, вона мусить у якесь гармонійне становище поставити й мене...»1. Тому, готуючись до уроку, слід ураховувати механізми взаємозв'язку психології всього колективу класу з «будовою» кожної окремої особистості і при цьому усвідомлювати свої можливості й позиції... Отже, задум уроку диктує й конкретну мету, і подальшу виховну перспективу. Задум уроку визначає і вибір методичних засобів, які б залучили до роботи весь клас і спрямували думки й почуття особливо тих дітей, яких уявив собі вчитель перед уроком. Відзначаються характер та послідовність бесіди, акценти матеріалу, а головне — громадянська позиція вчителя та шляхи, на яких перехрестяться, зійдуться, якщо треба, зіллються його переконання та переконання його учнів. У складній методичній інструментовці сучасного навчання визначальним є задум не лише одного уроку, а й системи уроків з усієї теми, 'Макаренко А. С. Докладная записка члену правлення коммуньї им. Ф. 3. Дзер-жинского // Сочинения: В 7 т. — М., 1958. — Т. 7. — С. 420. що створює перспективність навчання, яке виховує, дає змогу організувати учням «завтрашню радість», за влучним висловом А. С. Макарен-ка. Потреба в радості — найбільш потужна потреба дитячого та юнацького віку, якщо не всього життя людини. Але, на жаль, часто ми не вміємо ввести учня у світ радощів, який таїть у собі навчальна праця. Зайвий раціоналізм, нудотна одноманітність, педантизм вимог вилучають учнів з активної участі в педагогічному процесі, перетворюють дітей в «об'єкт» навчальної роботи. Відповідно вчитель, аналізуючи зміст матеріалу, що вивчається, визначає задум системи уроків та конкретного уроку. Задум складається з таких елементів: 1) осмислення вчителем матеріалу, окресленого державною програмою; 2) співвіднесення цього матеріалу з ідейними завданнями сучасності, з рівнем розвитку учнів цього року навчання; 3) співвіднесення з особистим душевним станом, трудовим та життєвим досвідом учителя; 4) співвіднесення матеріалу, що вивчається, з опанованим раніше і з тим, який доведеться вивчати; 5) співвіднесення цього матеріалу з конкретним класом та психологією окремих його особистостей. Далі розпочинається розробка задуму.
|