Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Аналіз результатів вивчення факторів соціально- психологічної адаптованості слабозорих студентів до умов навчання у вищому навчальному закладі
В основу визначення рівня адаптованості було покладено розвиток слабозорих студентів визначених вище адаптивних умінь. Виділено три рівня адаптованості: високий, середній та низький. Під час збору інформації використовувалась 6-бальна шкала, за якою: 1-2 бали свідчили про низький рівень сформованості уміння, 3-4 бали – середній; 5-6 балів – високий рівень. Виводились сумарні бали з кожного виду умінь, які надалі визначали рівень адаптації. Результати І етапу констатувального експерименту показали, що у переважної більшості студентів дидактичні уміння розвинуті на низькому рівні (76 % І групи та 62 % ІІ групи). На другому етапі констатувального експерименту було з’ясовано, що названі уміння можуть розвиватись у студентів самостійно, але показник підвищується незначно (у 18 % І групи та у 14 % ІІ групи). При вивченні побутових адаптивних умінь з'ясовано, що на першому етапі констатувального експерименту вони були на низькому рівні у слабозорих студентів І групи (66, 5% і на високому та середньому у ІІ групи (відповідно 49, 5% та 29%). У процесі діяльності, під час навчання у ВНЗ побутові вміння студентів підвищуються в середньому на 15% і мають важливе значення лише на початку навчання. Вивчення сформованості соціально-психологічних умінь було зосереджено на виявленні комунікативних умінь та особливостей міжособистісних стосунків. Встановлено, що їх розвиток у слабозорих студентів знаходиться на низькому рівні (у 89 % І групи та у 64 % - ІІ групи). На другому етапі констатувального дослідження встановлено, що у процесі спілкування цей показник покращувався (61 % І групи та 57% у ІІ групи). В дослідженні було проведено вивчення попереднього досвіду студентів у сфері дружнього спілкування і з'ясовано, що недорозвиток комунікативних умінь має місце вже у шкільному віці і пов'язаний з глибиною порушення зору та відмежованістю навчально-виховного процесу спеціальної школи від суспільства. Вивчення особливостей міжособистісних слабозорих стосунків студентів у групі інтегрованого типу проводилось на основі соціометричного експерименту, який показав, що слабо зорі студенти в інтегрованих вузівських групах займають малосприятливі статусні категорії: нейтральних та ізольованих. Проведений аналіз отриманих даних за критеріями виборів (навчання, дружнє спілкування, майбутня професія), співставлення отриманих матеріалів з успішністю цих студентів, їх громадською активністю та самооцінкою.
Розробка та впровадження програми формування адаптивних умінь слабозорих студентів
|