Пакування, маркування, транспортування і зберігання масла

4.1 Пакування і маркування масла. Вершкове масло пакують у транспортну і споживчу тару. За транспортну тару для масла служать ящики картонні і дощані масою нетто продукту відповідно 20 і 24 кг. Ящики попередньо вистилають пергаментом або кашированою фольгою. Цей матеріал повинен вкривати моноліт масла з усіх сторін. Споживчою тарою та упаковкою служать брикети, стаканчики, пачки, банки, бочечки. Брикети масла масою нетто 100, 200 і 250 г загортають в пергамент або кашировану фольгу, а масою 10, 15, 20 і ЗО г — в кашировану фольгу. Брикети масою нетто 10, 15, 20 і ЗО г укладують в пачки з картону або паперу. Стаканчики для масла з масою нетто продукту до 200 г виготовляють з полімерних матеріалів. Бочечки фанерно-штамповані розраховані на 1 кг масла. Тару попередньо вистилають пергаментом або кашированною фольгою. Крім того, для пакування вершкового масла використовують металеві банки. Масло у споживчій тарі повинно бути упаковано у зовнішню тару (ящики). Маса нетто масла в брикетах складає 20 кг —у ящиках картонних і 24 кг — у дерев'яних.

Кожна одиниця споживчої тари з маслом маркується. Маркування наносять на етикетку або безпосередньо на упаковку. Крім загальноприйнятих маркувальних даних, на споживчій тарі або упаковці вказують дату розфасування, строк реалізації, інформацію про харчову та енергетичну цінність; на транспортній тарі позначають порядковий номер партії і ящика (бочки) з початку місяця наростаючими числами, масу нетто масла в пакувальній одиниці (на бочках додатково масу брутто і тари), кількість пакувальних одиниць (на тарі з фасованим маслом).

Маркувальні дані наносять на торці ящика або на кришці бочки за допомогою штемпеля чи ярлика. З цією метою на флягах наклеюють етикетку або навішують ярлик. На транспортну тару наносять також деякі попереджувальні написи, наприклад, " Боїться нагріву".

4.2 Транспортування і зберігання масла. Транспортування і зберігання вершкового масла проводять згідно з правилами перевезення і зберігання вантажів, що швидко псуються. Масло транспортують автомобільним, залізничним і водним видами транспорту. При перевезенні його автомобільним транспортом використовують авторефрижератори, автомобілі з ізотермічними кузовами і відкриті автомобілі (при мінусових температурах) з обов'язковим накриттям продукту брезентом або матеріалом, який заміняє його. При перевезенні масла залізницею використовують автономні рефрижераторні вагони. Також дозволяється використовувати транспортні пакети.

Зберігання вершкового масла проводять на підприємствах-виробниках, холодильниках, торговельних базах, в роздрібній торговельній мережі, на підприємствах громадського харчування. Оптимальними умовами для зберігання масла великими партіями є температура в межах -12 -18° С і відносна вологість повітря 80%. Ящики з маслом укладають штабелями. Горизонтальні ряди прокладають рейками. Це робиться для забезпечення доброї циркуляції холодного повітря. Максимальні строки зберігання вершкового масла на холодильниках і базах складають (з дня виготовлення): при температурі

-18° С в моноліті — несоленого — 12 м-ців, соленого—7 м-ців; при температурі -12° С відповідно 9 і 6 м-ців. Фасоване несолене і солене масло при цих же температурних режимах зберігається відповідно 1 м-ць і 2 тижні. Вологодське масло зберігають до ЗО діб. Після цього строку його реалізують як солодковершкове несолене з оцінкою якості (сорту).

У роздрібній торговельній мережі вершкове масло в споживчій тарі повинно зберігатися при температурі не вище за +3° С. При цьому строки реалізації масла не повинні перевищувати, діб з дня фасування: в пергаменті або інших матеріалах, які замінюють їх— 10; в алюмінієвій кашированій фользі (батончики) — 20; в алюмінієвій кашированій фользі масою нетто продукту 10, 15, 20 і ЗО г—8; в стаканчиках і коробочках з полімерних матеріалів— 15; в металевих банках (крім Вологодського масла) —90. Строки зберігання масла бутербродного не повинні перевищувати: 10 діб в пергаменті і 15 діб — у кашированій алюмінієвій фользі. Десертні види масла (шоколадне, медове, фруктово-ягідне та ін.) можна зберігати до 10 діб. Вершкове масло в споживчій тарі при температурі не вище за +8° С можна зберігати до 3 діб. Строки зберігання масла в скляних банках при температурі від О до мінус 3° С не повинні перевищувати 3 м-ці, в металевих банках — 12 м-ців. У торговельній мережі при температурі від -3 до -5° С вершкове масло в моноліті зберігають до 10 діб, а при температурі від +3 до +5° С — до 3 діб.

Транспортування і зберігання вершкового масла разом з рибою, копченнями, фруктами, овочами та іншими харчовими продуктами із специфічним запахом не допускається.

6. Світове виробництво вершкового масла

У 1998 p. в світі було вироблено 5, 3 млн т вершкового масла або на 150 тис. т більше, ніж у 1996 р. На Європейський Союз та Азію припадало 55% світового виробництва цієї продукції (1, 75 і 1, 69 млн т відповідно).

За останнні 8—10 років зменшили виробництво масла країни СНД і Східної Європи. У 1988—91 pp. у Радянському Союзі щорічно вироблялося 1, 5—1, 6 млн т вершкового масла. У 1998 р. в СНД було вироблено його трохи більше 400 тис, т або у 4 рази менше, ніж у 1990 p.

Світовим монополістом з виробництва вершкового масла е Індія (у 1998 p. — 1, 6 млн т). Наступні місця за цим показником посідають США, Франція і Німеччина (480; 465 і 450 тис. т відповідно). Багато цієї продукції виробляють Нова Зеландія і Росія (343 і 300 тис. т). Інші країни світу в 1998 p. Продукували таку кількість масла, тис. т: Польща 180, Австралія 154, Ірландія, Голландія і Великобританія по 140, Україна і Бельгія/Люксембург по 110. Частка 13 згаданих країн у світовому виробництві вершкового масла перевищувала 87%.

У 1998 p. світове виробництво вершкового масла у розрахунку на людину становило 0, 9 кг. Особливо багато цієї продукції виробляється у Новій Зеландії та Ірландії (у 1998 p. 95 і 41 кг відповідно). Виробництво масла в інших країнах становило, кг: у Бельгії/Люксембурзі 10, 5; Голландії 9, 3; Австралії 8, 5; Франції 8, 0; Німеччині 5, 5; Польщі 4, 6. Менше ніж по 2, 5 кг цієї продукції на людину було вироблено в Україні, Росії, Індії і Великобританії.

Споживання вершкового масла у розрахунку на людину коливається у великому діапазоні — від 1 до 2 кг (Україна, Італія, США) до 9 кг (Франція). Річне споживання цієї продукції в Німеччині становить приблизно 7 кг, у Польщі 4, 5—4, 6 кг.

Вершкове масло є важливим продуктом світової торгівлі. У 1998 p. Країнами світу було експортовано його 630 тис. т. Монополістом з експорту вершкового масла є Нова Зеландія. У згаданому році країна поставила на світовий ринок 252 тис.т цієї продукції (40% світового експорту). Друге місце за цим показником посідав ЄС (200 тис. т). На третьому місці Австралія.

Найбільшими імпортерами вершкового масла є Росія (у 1995 p. 214 тис. т, 1997 p. 181 тис. т, 1998 р. понад 100 тис. т). Від 20 до ЗО тис. т масла у рік імпортують Єгипет, Саудівська Аравія, Мексика і Таїланд, від 10 до 20 тис. т—КНР, Бразилія, Філіппіни, Тайвань, Йорданія, Іран, Алжир, Сінгапур.

Література:

1. Тамим А.Й., Робинсон Р.К. " Йогурти та інші кисломолочні продукти";

2. Степаненко П.П. " Мікробіологія молока і молочних продуктів ";

3. Куніжев С.М., Шуваєв В.А. " Нові технології у виробництві молочних продуктів ";

4. Л.В. Калініна " Загальна технологія молока і молочних продуктів: підручник;

5. Рогожин В.В., Рогожина Т.В. " Практикум з біохімії молока і молочних продуктів ";

6. Лисин П.А., Полянский К.К " Современное технологическое оборудование для тепловой обработки молока и молочных продуктов: пастеризационные установки, подогреватели, охладители, заквасочники."

Сайти:

1. https://tovar.dt-kt.net/books/book-8/chapter-770/

2. https://imanbooks.com/book_266_page_107

3.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%BE_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5