Фінансовий леверидж

Практична робота №3.

Одним з головних завдань формування ефективної структури капіталу підприємства є максимізація рівня рентабельності власного капіталу при заданому рівні фінансового ризику, що реалізується за допомогою різних методів. Одним з основних механізмів реалізації цього завдання є «фінансовий леверидж». Знання механізму впливу фінансового левериджу на рівень прибутковості власного капіталу й рівень фінансового ризику дозволяє цілеспрямовано управляти структурою капіталу підприємства в процесі його фінансового оздоровлення

Фінансовий леверидж характеризує використання підприємством позикових коштів, що впливає на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Іншими словами, фінансовий леверидж являє собою фактор, що виникає з появою позикових коштів в обсязі використовуваного підприємством капіталу, і який допомагає йому отримати додатковий прибуток на власний капітал.

Показник, що відображає рівень додатково генерованого прибутку на власний капітал при різній частці використання позикових коштів, називається ефектом фінансового левериджу. Він розраховується по наступній формулі:

де ЕФЛ – ефект фінансового левериджу, що полягає в приросту коефіцієнта рентабельності власного капіталу, %;

Спп – ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

КВРа – коефіцієнт валової рентабельності активів (відношення валового прибутку до середньої вартості активів), %;

%Кр – середній розмір відсотків за кредит, що сплачує підприємство за використання позикового капіталу, %;

ПК – середня сума позикового капіталу підприємства;

ВК – середня сума власного капіталу підприємства.

Розглянемо механізм формування ефекту фінансового левериджу (табл. 1):

Таблиця 1 – Формування ефекту фінансового левериджу (тис. грн.)

№ п/п	Показники	Підприємства
«А»	«Б»	«В»
	Середня сума всього капіталу (активів), який використовується у звітному періоді в тому числі:	1000+N× 20	1000+N× 20	1000+N× 20
	Середня сума власного капіталу	1000+N× 20	800+N× 15	500+N× 10
	Середня сума позикового капіталу	–	200+N× 5	500+N× 10
	Сума валового прибутку (без урахування витрат по сплаті відсотків за кредит)	200+N× 4	200+N× 4	200+N× 4
	Коефіцієнт валової рентабельності активів (без урахування витрат по сплаті відсотків за кредит), %
	Середній рівень відсотків за кредит, %	–
	Сума відсотків за кредит, сплачена за використання позикового капіталу	–
	Сума валового прибутку підприємства з урахуванням витрат по сплаті відсотків за кредит (гр.4 - гр.7)
	Ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом	0, 25	0, 25	0, 25
	Сума податку на прибуток (гр.8 х гр. 9)
	Сума чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку (гр.8 – гр.10)
	Коефіцієнт рентабельності власного капіталу або коефіцієнт фінансової рентабельності, %
	Приріст рентабельності власного капіталу у зв’язку з використанням позикового капіталу, в % (стосовно підприємства «А»)	–

Механізм формування ефекту фінансового левериджа може бути виражений графічно. З використанням отриманих вище даних такий графік наведений на рис. 1.

Рисунок 1 – Графік формування ефекту фінансового левериджу

Аналізуючи вищенаведену формулу розрахунку фінансового левериджу, можна виділити в ній три основні складові:

1) Податковий коректор фінансового левериджу (1–С_пп), що показує в якому ступені проявляється ефект фінансового левериджу у зв’язку з різним рівнем оподаткування прибутку.

2) Диференціал фінансового левериджа (КВР_а–%Кр), що характеризує різницю між коефіцієнтом валової рентабельності активів і середнім розміром відсотка за кредит.

3) Коефіцієнт фінансового левериджа (ПК/ВК), що характеризує суму позикового капіталу, використовуваного підприємством, розраховуючи на одиницю власного капіталу.

Відокремлення цих складових дозволяє цілеспрямовано керувати ефектом фінансового левериджу в процесі фінансової діяльності підприємства.

Податковий коректор фінансового левериджу практично не залежить від діяльності підприємства, оскільки ставка податку на прибуток установлюється законодавчо, разом з тим, у процесі керування фінансовим левериджем диференційований податковий коректор може бути використаний у наступних випадках:

а) якщо по різних видах діяльності підприємства встановлені диференційовані ставки оподаткування прибутку;

б) якщо по окремих видах діяльності підприємство використовує податкові пільги по прибутку;

в) якщо окремі дочірні фірми підприємства здійснюють свою діяльність у вільних економічних зонах своєї країни, де діє пільговий режим оподаткування прибутку;

г) якщо окремі дочірні фірми підприємства здійснюють свою діяльність у державах з нижчим рівнем оподаткування прибутку.

У цих випадках, впливаючи на галузеву або регіональну структуру виробництва (а відповідно й на склад прибутку за рівнем її оподатковування), можна знизивши середню ставку оподаткування прибутку підвищити вплив податкового коректора фінансового левериджу на його ефект (за інших рівних умов).

Диференціал фінансового левериджу є головним фактором, що формує позитивний ефект фінансового левериджу. Цей ефект проявляється тільки в тому випадку, якщо рівень валового прибутку, генерованого активами підприємства, перевищує середній розмір проценту за використовуваний кредит (який містить не тільки його пряму ставку, але й інші питомі витрати по його залученню, страхуванню й обслуговуванню), тобто якщо диференціал фінансового левериджу є позитивною величиною. Чим вище позитивне значення диференціала фінансового левериджу, тим вище за інших рівних умов буде його ефект.

У зв’язку з високою динамічністю цього показника він вимагає постійного моніторингу в процес керування ефектом фінансового левериджу. Цей динамізм обумовлений дією ряду факторів. Насамперед, у період погіршення кон’юнктури фінансового ринку (у першу чергу, скорочення обсягів пропозиції на ньому вільного капіталу) вартість позикових коштів може різко зрости, перевищивши рівень валового прибутку, генерованого активами підприємства.

Крім того, зниження фінансової стабільності підприємства в процесі підвищення частки використовуваного позикового капіталу приводить до збільшення ризику його банкрутства, що змушує кредиторів збільшувати рівень ставки відсотка за кредит з урахуванням включення в неї премії й додатковий фінансовий ризик. При певному рівні цього ризику (а відповідно й рівні загальної ставки відсотка за кредит) диференціал фінансового левериджу може бути зведений до нуля (при якому використання позикового капіталу не дасть приросту рентабельності власного капіталу) і навіть буде мати негативну величину, при якій рентабельність власного капіталу знизиться, оскільки частина чистого прибутку, генерованого власним капіталом, буде йти на обслуговування позикового капіталу по високих ставках відсотка. Нарешті, у період погіршення кон’юнктури товарного ринку скорочується обсяг реалізації продукції, а відповідно й розмір валового прибутку підприємства від операційної діяльності. У цих умовах негативна величина диференціала фінансового левериджу може формуватися навіть при незмінних ставках відсотка.

Формування негативного значення диференціала фінансового левериджу по кожній із перерахованих вище причин завжди приводить до зниження коефіцієнта рентабельності власного капіталу.У цьому випадку використання підприємством позикового капіталу дає негативний ефект. Коефіцієнт фінансового левериджу є тим важелем, що мультиплікує позитивний або негативний ефект, одержуваний за рахунок відповідного значення його диференціала. При позитивному значенні диференціала будь-який приріст коефіцієнта фінансового левериджу буде викликати ще більший приріст коефіцієнта рентабельності власного капіталу, а при негативному значенні диференціала приріст коефіцієнта фінансового левериджу буде приводити до ще більшого темпу зниження коефіцієнта рентабельності власного капіталу.

Таким чином, при незмінному диференціалі коефіцієнт фінансового левериджа є головним генератором як зростання суми й рівня прибутку на власний капітал, так і фінансового ризику втрати цього прибутку. Аналогічним чином, при незмінному коефіцієнті фінансового левериджу позитивна або негативна динаміка його диференціалу генерує як зростання суми й рівня прибутку на власний капітал, так і фінансовий ризик його втрати.