Спрощення в групах приголосних

У процесі словотворення (частіше) і при словозміні (рідше) в українській мові виникають групи приголосних, які важко вимовляти. Тому часто один або два звуки випадають у мовленні. Як правило, це проривні [д], [т], зрідка [к] чи сонорні [л], [р], що знаходяться найчас­тіше в середині сполук. Втрата у вимові одного із звуків називається спрощенням. У мовознавстві це явище називають терміном дієреза (грецьке Staipeatg — поділ, викидка) — втрата звука внаслідок асимі­ляції чи дисиміляції.

Звукосполучень із трьох або й чотирьох-п'яти приголосних, що не приймаються мовою, а тому спрощуються, існує багато. М. Ф. Наконечний нарахував їх 49. На думку Ю. О. Карпенка, таких звукосполучень більше.

1. Спрощення відбувається у вимові та фіксується орфографічно в таких групах приголосних:

[ждн] — [жн]: тиждень — тижня, тижневий, каждьій (рос.) — кожний;

[здн] — [зн]: бороздити — борозна, проїзд — проїзний, виїзд — ви­їзний, під 'їзд — під 'їзний та інші з коренем -їзд-; [слн] — [сн]: ремесло — ремісник, масло — масний, мисль — умис­ний, навмисне;

[стц] — [сц]: містити — місце; [лнц] — [нц]: солнце (рос.) — сонце; [рдц] — [рц]: серденько — серце; [сткл] — [скл]: стекло (рос.) — скло; [стс'к] — [с'к]: місто — міський; [рнч] — [нч]: горно — гончар; [ртк] — [рк]: скатерть — скатерка; [рнц'] — [нц']: чернець — ченця;

[шчк] — [шк]: горщок — горшка, дощок — дошка, зморщок — зморшка, витріщатися — витрішки.

2. Групи приголосних [стл], [стн] спрощуються на [сл], [сн] у вимові, це явище фіксується орфографічно: щастя — щас­ливий, капуста — капусний, піст — пісний, перстень — персня, вість — вісник, область — обласний, прихвостень — прихвосні, свист — свиснути, пристрасть — пристрасний.

Винятки — [стл]: кістлявий, пестливий, хвастливий; [стн]:

а) хвастнути, зап'ястний, хворостняк, властна, властні (від властен), шістнадцять (в останньому слові спрощення відбувається у вимові, але це явище не фіксується орфогра­фічно [ш'існад'з'ц'ат]; у всіх попередніх словах спрощення не відбувається у вимові й не фіксується орфографічно);

б) у прикметниках, утворених від іншомовних іменників на -ст за допомогою суфікса -н-, у вимові відбувається часткове спрощення, яке не фіксується орфографічно: аванпостний (аванпост — передовий сторожовий пост), баластний (ба­ласт — 1) гравій, щебінь, насипаний на залізничне полотно; 2) вантаж, що поліпшує мореплавні якості корабля; 3) пе- рен. — непотрібна річ), компостний (компост — органічне добриво, яке одержується з різних органічних решток уна­слідок розкладу їх під дією мікроорганізмів), контрастний (контраст — різко окреслена протилежність), форпостний (форпост — 1) передня позиція на ділянці фронту; 2) передня варта, сторожа). У всіх словах група приголосних [стн] ви­мовляється як [стн].

3. Спрощення відбувається у вимові й фіксується орфографічно в групах приголосних [зкн], [скн], при цьому випадає середній про­ривний звук [к]: бризки — бризнути, плюск — плюснути, тріск — тріснути, брязк — брязнути, блиск — блиснути, тиск — тиснути. Винятки — [зкн]: брезкнути (забрезкнути) (зробитися одутлим, рос. — обрюзгнуть);

[скн]: випускний, пропускний і т. д., рискнути (іризикнути), ви­скнути (від виск), тоскно, скнара, скніти (животіти, нидіти, рос. — прозябать, влачить жалкое существование), від писк — писнути і (рідше) пискнути.

4. У словах шістдесят, шістсот спрощення відбувається у вимові й не фіксується орфографічно [стд] ^[сд] ^ [зд] — [ш'іздеис'ат], [стс] ^ [сс] ^ [с: ] — [ш'іс: от].

5. Спрощення відбувається лише у вимові й не фіксується орфо­графічно:

а) при словозміні [стц'] ^ [сц ] ^ [сц]: бандуристці, у частці, гімназистці, у пастці, сценаристці, на зубочистці, у кістці, у відпустці, танцюристці, кар 'єристці, еквілі­бристці, туристці, егоїстці; [нтц'] ^ [нц'] ^ [н'ц']: офі­ціантці, арештантці, дипломантці, гувернантці, аспірантці,

квартирантці, опонентці, конкурентці, абітурієнтці, клі­єнтці, пацієнтці, педантці, лаборантці, комедіантці; при словотворенні [стч] ^ [сч] ^ [шч]: невістчин, мемуарист- чин, авантюристчин, аферистчин, фольклористчин, те- рористчин, пацифістчин, парашутистчин, рецидивістчин, стенографістчин, гандболістчин, медалістчин;

б) при творенні нових слів за допомогою суфіксів -ськ(ий), -ств(о) від іншомовних іменників на -нт, -ст — [нтс'к] ^ [нс'к] ^ [н'с'к]: парламентський, диригентський, гігант­ський, екскурсантський, капітулянтський, сектантський, комендантський, протестантський; [стс'к] ^ [сс'к] ^ у повільному темпі [с': к], у звичайному [с'к]: центристський, пропагандистський, мілітаристський, реваншистський, су­б'єктивістський, анархістський, модерністський, монопо­лістський; [нтств] ^ [нств]: студентство, педантство, ін­тендантство, декадентство, комедіантство, агентство, президентство, регентство, капітулянтство, дилетант­ство, сектантство, ад 'ютантство.