Главная страница
Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Правила вживання м’якого знака для позначення м’якості приголосних звуків у кінціта в середині слів. Правила, за якими м’який знак не пишеться.
Ь пишемо в кінці слова
| У початковій формі ім. чол. роду
| Учитель, вогонь, стілець, ґедзь
| У початковій формі ім. жін. роду
| Зав’язь, мідь, міць, ніжність, сталь
| У початковій формі у числівниках, що називають одиниці першого й другого десятків
| П’ять, шість, дев’ять, одинадцять, шістнадцять, а також у числівниках двадцять, тридцять
| У початковій формі у займенниках і прислівниках, утворених афіксом -сь
| Щось, чийсь, котрийсь, десь, колись, кудись
| В інфінітиві, якщо він уживається з афіксом –ть(рідко)
| Ходи′ ть, думать, роби′ ть, стоять
| Похідні форми змінних слів: Р. в. мн. ім. жін. роду на –а (-я)
| Яблунь, пісень, земель
| Похідні форми віддієслівних ім. сер. роду
| Знань, значень
| О.в. мн. ім. та деяких ім. жін. роду перед закінченням –ми
| Саньми, людьми, дітьми, слізьми
| Дієслова у ІІ ос. одн. наказового способу
| Сядь, стань, їдь
| Дієслова у ІІІ ос. одн. і множ. теп. і майб. ч. дійсн. способу
| Біжить, сидить, бігають, заспівають, приладнають
| Ь пишемо в середині слова
| Перед о
| Сьогодні, льотний, трьома, синього
| Перед буквами, що позначають тверді приголосні звуки, у тому числі у прикметникових суфіксах –ськ-, -цьк-, -зьк-; у суфіксах з пестливим значенням –оньк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, - юсіньк-
| Більший, батько, сядьте, обухівський, кагарлицький, острозький, голубонька, гарненький, малесенький, радісінький
| Після букви л перед буквами, що передають на письмі м’які приголосні звуки
| Рибальський, сільський, пальці, Ользі
| Після букв, що позначають м’які приголосні, перед буквами я, ю, є, ї, якими позначаються два звуки, у словах іншомовного походження
| Конферансьє, рельєф, мільярд. Нью-Йорк, в ескадрильї
| Перед буквосполученням йопісля л, н
| Павільйон, мільйон, сеньйор
| Перед афіксом –ся після букви т у ІІІ ос. одн. і множ. дієсл. дійсного способу, після інших букв у ІІ. ос. одн.
| Зустрічається, зупиняються, посунься
| Ь не пишеться
| Після букв, що позначають губні і шиплячі приголосні звуки
| Степ, голуб, сімдесят, вісімсот, насип, ніч, ніч, пишеш, смієшся, ріж, ріжте
| Після р, що позначає кінцевий звук слова і складу
| Буквар, календар, секретар, перевірте, чотирма, Харків (але Горький)
| Між буквами, що позначають м’які приголосні звуки
| Кузня, сьогодні, кмітливість, сніжинка, весняний (але різьбяр, тьмяний і похідні від цих слів)
| Після н перед буквами, якими позначаються шиплячі приголосні та перед суфіксами –ськ-, -ств-
| тонший, менший, кінчик, банщик, велетенський, панський, слов’янство, опікунство
| У буквосполученнях лц, нц, лч, нч, які походять ізлк, нк
| Маринці, Маринчин, Галинці, Галинчин
| Між буквами, які позначають подовжені м’які приголосні
| Приладдя, відкриття, ллється, сіллю, ніччю
| Після букви л у суфіксах –алн-, -илн-
| Держално, ціпилно (але пестливі форми держальце, пужальце)
| У прізвищах після букв д, т, н перед суфіксами –чук, -ченк, -чишин
(після букви л перед цими суфіксами м’який знак пишеться)
| Радченко, Мітченко, Радчук, Гринчишин
Михальчук, Михальченко
| На межі частин складних числівників
| П’ятнадцять, шістдесят, дев’ятсот
| Після букви ц у звуконаслідувальних словах
| Бац, клац
| Після букви ц в іменниках іншомовного походження
| Абзац, шприц, матрац
|
Данная страница нарушает авторские права?
|