Закономірності процесу навчання

Навчальний процес має свої закони та закономірності, які визначають порядок досягнення цілей і завдань навчання, сприяють ефективному управлінню навчальною діяльністю, надають можливість передбачити результати навчально-виховної роботи, науково обгрунтувати та оптимізувати зміст, методи й форми навчання учнів на сучасному етапі формування національної системи освіти.

Будь-який закон має і пояснювальну, і прогностичну функції. Дидактичні закони дають змогу з'ясувати сутність навчального процесу, віддзеркалюють його об'єктивні, внутрішні, суттєві та відносно стійкі зв'язки.

“Основні правила легкості навчання й учіння”, “Основні правила природного учіння і навчання”, “Дев'ять правил мистецтва навчати наукам”. А. Дістервег збільшив кількість правил до 33 і згрупував їх стосовно вчителя, предмета викладання та учня.

Й. Песталоцці сформулював закони розумового розвитку дитини — від невиразного споглядання до ясного уявлення, а від них до ясних понятьЧисленні правила та настанови К. Д. Ушинського можна назвати основними закономірностями дидактики, наприклад: “Чим більше фактичних знань здобув розум і краще їх переробив, тим він більше розвинений і сильний”.

2) закон тренування — чим вищою є інтенсивність тренування;

3) закон інтенсивності — чим інтенсивніше тренування відповіді, тим краще вона засвоюється 4) закон асиміляції — кожний новий стимул має здатність викликати реакцію, яка в минулому була пов'язана з цим самим стимулом;

5) закон результативності — реакцію, що супроводжується приємними наслідками, процесу;

закон виховного і розвиткового навчання розкриває співвідношення опанування знань, навичок, умінь і всебічного розвитку

закон зумовленості навчання характером діяльності учнів з'ясовує співвідношення між педагогічним керуванням і розвитком особистої активності учнів як суб'єктів учіння, між способами організації;

закон цілісності та єдності дидактичного процесу

виявляє співвідношення частини та цілого в дидактичному процесі, необхідність гармонійної єдності всіх його компонентів;

^ Отже, закони дидактики — це її об'єктивні, внутрішні, суттєві та відносно стійкі зв'язки, які виявляються під час організації та проведення навчального процесу. Вони віддзеркалюють сутність

^.

Конкретні вияви законів у дидактичному процесі визначаються як закономірності навчання, які мають об'єктивні, суттєві, стійкі та повторювані зв'язки між складовими та їх класифікація компонентами цього процесу і сприяють ефективній реалізації його функцій.

3 Характеристика мислення як пізнавального процесу. Природа розумо-вих здібностей і типи інтелекту людини

Мислення – це вищий пізнавальний (складний психічний) процес, який характеризується узагальненістю та опосередкованістю:

- узагальненість – це здатність людини переробляти за допомогою мис-лення значні обсяги інформації;

- опосередкованість виявляється у тому, що мислення дозволяє розу-міти зв’язки та відношення об’єктів та явищ, розуміти їх сутність у резуль-таті переробки наявної інформації.

• синтез