Контроль поживних середовищ

Кожна партія приготованого середовища для первинного посіву матеріалу, визначення токсигенності, біохімічних і сахаролітичних властивостей, особливо при використанні нових поживних основ (промислового чи лабораторного виробництва) або нових інгредієнтів, підлягає бактеріологічному контролю через можливу нестандартність. Перелік штамів для контролю поживних середовищ надано в додатку 2.

Усі штами, що використовують для перевірки поживних середовищ повинні мати паспорти і підтвердження лабораторії вищого рівня.

Важливим моментом є попередній контроль основи середовищ на вміст амінного азоту.

8.1. Контроль якості кров'яно-телуритових середовищ встановлюють шляхом визначення:

а) ростових властивостей середовища;

б) інгібуючої активності відносно супутньої флори;

в) часу формування колоній.

При цьому використовують контрольний токсигенний штам або місцеві свіжовиділені токсигенні культури коринебактерій дифтерії з типовими культурально-морфологічними властивостями. Оцінка інгібуючої активності здійснюється за допомогою штаму S.aureus.

Культури C.diphtheriae і S.aureus (18-20 годинного росту), вирощені на сироватковому агарі, змивають фізіологічним розчином, підводять під оптичний стандарт мутності 10 од. – умовно 1 млрд. бактеріальних клітин в 1 куб. см суспензії. З вихідної стандартної суспензії в стерильних пробірках готують 10-кратні розведення (див. таблицю), ретельно перемішуючи і міняючи стерильну піпетку після кожного " кроку".

З 6-го і 7-го розведень по 0, 1 куб. см суспензії C.diphtheriae (відповідно 500 і 100 мікр. кл.) вносять в 2 добре підсушені чашки з середовищем, насухо розтирають шпателем (для кожної чашки новий шпатель). На 2 інші чашки з середовищем таким же способом висівають S.aureus. Облік результатів здійснюють через 24-48 годин. Середовище визнається придатним для використання, якщо колонії C.diphtheriae формуються на поверхні досліджуваного середовища через 24 години інкубації у вигляді ізольованих колоній. При посіві 100 мікробних клітин – не менше 3-5 колоній C.diphtheriae та відсутності росту S.aureus на всіх засіяних чашках. При відсутності росту C.diphtheriae у посіві 500 і 100 м. кл. дослід необхідно повторити. Якщо результат буде такий же, середовище для роботи не придатне.

Схема приготування розведень культур C.diphtheriae і S.aureus

Вихідне розведення – 1 млрд. мікробних тіл в 1 куб. см фізіологічного розчину (1 ´ 10).

8.2. Контроль середовищ для визначення токсигенності C.diphtheriae

Контроль середовищ для визначення токсигенності здійснюється шляхом випробування контрольним дифтерійним штамом, дотримуючись всіх етапів методики визначення токсигенних властивостей. Критеріями оцінки якості середовища є наявність преципітатів і час їх утворення. Придатними для роботи вважають ті серії середовища, при використанні яких у токсигенного штаму інтенсивні преципітати утворюються через 18-24 години після посіву " бляшками". Середовища (чи нові інгредієнти) не можна використовувати у випадку відсутності преципітатів або при їх появі у пізніші терміни.

8.3. Контроль середовищ для визначення біохімічних властивостей здійснюють шляхом визначення ступеня виразності і часу формування даної ознаки. В середовище Пізу, бульйон з сечовиною (або реактиви A і B), в середовища Гісса засівають петлею контрольні штами.