Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Хореографічного колективу
|
|
Життя та професійна діяльність людини тісно пов’язані з процесами, що відбуваються в суспільстві. Ми поступово починаємо усвідомлювати складну взаємозалежність політичних та економічних процесів з ситуацією в соціокультурній сфері й те, що це явище не тимчасове – це реалії ринкової економіки. Чим швидше й чіткіше ми це усвідомимо, а відповідно – реформуємо свою професійну діяльність, тим ефективнішою та конкурентоспроможнішою буде наша праця. Це надзвичайно складні процеси і часто ми не готові до нових викликів, а існуюча система фахової освіти не дає відповіді на питання, які ставить перед нами життя. Сьогодні праця хореографа та її успішність вимагає великого обсягу знань, умінь та навичок не тільки з фахових дисциплін, але з основ психології, педагогіки, менеджерсько-продюсерської діяльності тощо. Тому, хореографи постійно повинні вчитися, переосмислювати нові життєві реалії, систематизувати свої фахові знання та, удосконалюючи набутий досвід, застосовувати все це у своїй практичній діяльності.
Великої гостроти набувають сьогодні питання збагачення змісту й методів роботи аматорського хореографічного колективу, принципів залучення до нього нових учасників.
У нинішніх умовах діяльність керівника хореографічного колективу відбувається на чотирьох основних напрямах: організаційна; навчально-тренувальна та виховна робота, формування репертуару, концертно-гастрольна діяльність. Усі ці види діяльності тісно переплітаються між собою та спрямовані на досягнення загального успіху й визнання нашої роботи.
Приступаючи до організації хореографічного колективу, необхідно детально проаналізувати обставини, в яких прийдеться працювати. З цією метою вивчаються історичні, культурні особливості регіону, наявність основних соціальних груп та прошарків населення, наявність конкурентів, мотиваційні інтереси потенційних учасників чи їх батьків. Коли мова йде про дитячі колективи – наявність підприємств, навчальних закладів, установ, громадських організацій, що мають вплив на даний регіон, місто чи навіть район. Необхідно виявити потенційних спонсорів та меценатів, їх теоретично можливу зацікавленість у наших проектах, визначитись з фінансуванням хореографічного колективу, приміщенням для занять тощо.
Тема 3. Навчально-тренувальна робота колективу
Тренувальні вправи це – система спеціально розроблених хореографічних рухів, спрямованих на формування й розвиток певних танцювальних навичок.
Мета навчальних занять:
сформувати необхідну хореографічну культуру, без якої неможливе оволодіння танцювальною лексикою;
розвивати, постійно підтримувати необхідну хореографічну форму, без якої виконавці не в змозі виконувати поставлені їм завдання.
До конкретних завдань тренувальних занять відноситься й виховання єдиної танцювальної манери колективу, без якої неможливе виконання масових танців, що складають основу репертуару і вимагають єдності й чіткості. Якщо колектив не навчений єдиному виконавському стилю, то досягнути ансамблевості надзвичайно важко.
Навчально-тренувальна робота не тільки забезпечує технічну, музичну, емоційну підготовку учасників до складного репертуару, але й виховує їхню волю, працелюбність, самодисципліну. Ефективність її залежить від знань педагогом основ хореографії, методики викладання й уміння застосувати свої знання, узгоджуючи їх з навчальною метою та індивідуальними, віковими особливостями учасників.
Керівник повинен пояснювати важливість екзерсису, як суттєвої умови удосконалення виконавської майстерності. Часто буває, що учасники колективів не розуміють цього, їм здається, що вони можуть без особливих зусиль та спеціальної підготовки швидко й успішно впоратись з будь-яким творчим завданням. І тільки в міру набуття певного досвіду вони переконуються в необхідності оволодіння технікою виконання, яка засвоюється за допомогою відповідних вправ.
Практика підтверджує, що найбільш ефективним і раціональним є проведення уроку з класичного танцю для хореографічних колективів різних жанрів, хоча це не виключає проведення занять з народно-сценічного танцю та екзерсису на основі різноманітних сучасних хореографічних стилів.