Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Патогенез. Центральну роль в патогенезі ДТЗ відіграють порушення в Т-клітинній ланці імунітету:
|
|
Центральну роль в патогенезі ДТЗ відіграють порушення в Т-клітинній ланці імунітету:
•В нормі Т-супресори перешкоджають розвитку аутоімунних захворювань взагалі і, зокрема, ЩЗ.
• Визначальною ланкою патогенезу аутоімунних захворювань ЩЗ є первинне порушення і,
відповідно, зниження функції органоспецифічних Т-супресорів внаслідок генетичного дефекту в них:
◊ В результаті не відбувається пригнічення «заборонених» клонів Т-лімфоцитів, що виникають внаслідок спонтанної мутації, вони виживають і мають здатність взаємодіяти з органоспецифічними антигенами ЩЗ. Т-лімфоцити сенсибілізовані або до окремих тиреоїдних антигенів, або до тиреоцитів.
◊ Утворений на мембрані тиреоцита комплекс антиген-антитіло-комплемент здійснює цитотоксичну дію, спричинює ушкодження ЩЗ та деструкцію клітин. Виникає патологічна ланцюгова реакція, в результаті якої розвивається ДТЗ або аутоімунний тиреоїдит.
•Активовані Т-хелпери віділяють гамма-інтерферон, який індукує експресію HLA класу ІІ, що перетворюють тиреоцити та їх компоненти на антигенпрезентуючі клітини.
•Дисфункцію органоспецифічних Т-супресорів посилюють також провокуючі чинники (стрес, інфекції, травми, лікарські засоби).
•Активовані Т-хелпери безпосередньо впливають на тиреоцити продукцією цитокінів, а також утворенням комплексів із цитотоксичними клітинами, що спричинює пошкодження тиреоїдної тканини. До цитотоксичних клітин відносять сенсибілізовані ефекторні Т-клітини, антитілзалежні кілерні К-клітини.
•Частина сенсибілізованих до антигенів ЩЗ Т-хелперів при наявності провокуючих факторів взаємодіє з В-лімфоцитами і сприяє утворенню останніми специфічних аутоантитіл до рецепторів тиротропіну.
•Різні види антитіл до рецепторів ТТГ діють за допомогою різних механізмів:
◊ Тиреоїдстимулюючі імуноглобуліни (TSI) зв’язуються з рецепторами ТТГ на тиреоцитах і призводять до автономної (не залежить від ТТГ) продукції тиреоїдних гормонів, гіперфункції та збільшення розмірів ЩЗ.
Таким чином, при ДТЗ створюються умови, при яких відбувається нерегульований синтез тиреоїдстимулювальних антитіл, стимулююча дія яких призводить до автономного функціонування ЩЗ, її гіперфункції та гіпертрофії.
◊ Підвищення секреторної функції тиреоцитів реалізується через активацію аденілатциклазної системи та збільшення кількості внутрішньоклітинного цАМФ на цитоплазматичній мембрані.
◊ Крім імуноглобулінів, здатних справляти стимулюючий вплив на функцію ЩЗ, утворюються тиреоїдблокуючі антитіла, які, зв’язуючись з рецепторами ТТГ, пригнічують стимулюючий ефект тиротропіну на рецептор.
◊ Функціональний стан ЩЗ при аутоімунних захворюваннях її залежать від класу антитіл, що впливають на рецептор ТТГ, ступеня тяжкості цитотоксичного процесу.
•Перехресне реагування антитіл з антигенами на фібробластах, адипоцитах і міоцитах ретробульбарних відділів ока спричинює розвиток офтальмопатії майже у 50% дітей з ДТЗ.
•В патогенезі клінічних проявів захворювання має значення також катаболічний вплив надлишку тиреоїдних гормонів.