Кримінологічна характеристика видів транснаціональних економічних злочинів.

транснаціональна економічна злочинність - це сукупність злочинів, спрямована на систематичне отримання великого прибутку за допомогою злочинного використання міжнародних економічних відносин. В Україні та країнах СНД найбільш поширеними видами цих злочинів є: легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом фальсифікації грошей і цінних паперів; хабарництво і корупція в органах державної влади; незаконний автобізнес, а також злочини у фінансово- кредитній сфері, пов'язані з підробкою банківських чеків і кредитних карток, випуском і розповсюдженням незабезпечених цінних паперів, проведенням незаконних операцій з переведення за кордон великих грошових коштів, контрабанда валюти, ювелірних виробів, історичних і культурних цінностей, легко переводяться.

За даними МВФ, щорічно у світі відмивається від 500 млрд до 1, 5 трлн доларів США, що становить 5 % світового валового продукту. Отже, в умовах кризи національної економіки та розвитку інтеграції з міжнародними установами в Україні гостро стоїть питання про протидію легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Легалізація (відмивання) грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, відноситься до тяжких злочинів, небезпека яких полягає в тому, що при невідпрацьованих механізмах приватизації та роздержавлення злочинні структури стають власниками основного обсягу матеріальних цінностей і з розвитком внутрішніх організаційних структур все щільніше вбудовуються у злочинні міжнародні організації. Тому стратегічним напрямком у боротьбі з цією злочинністю є підрив його економічної основи, створення системи правових та інших заходів з виявлення та ліквідації каналів легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

Аналіз показує, що зовні законний бізнес в країнах ближнього зарубіжжя нерідко служить прикриттям великомасштабних протиправних угод, пов'язаних з контрабандою сировини, безтоварними експортно- імпортними операціями, незаконними перекладами коштів за кордон та іншими формами відмивання «брудних» грошей. Прагнення тіньового бізнесу в країнах ближнього зарубіжжя в «відмивання» своїх «брудних» капіталів знаходить підтримку у іноземного криміналітету. Очевидно, що лідери злочинних угруповань вирішують важливу задачу «відмивання» коштів та зосередження основного капіталу за кордоном, щоб у майбутньому інвестувати їх в економіку країни з найбільшою вигодою.

Відмивання брудних грошей, скоєних злочинними угрупованнями, - це особливий вид транснаціональної злочинності. Для більшості злочинів кордону є перешкодою, оскільки вони ускладнюють злочинцям можливість покинути країну і зникнути з поля зору правоохоронних органів. Однак для легалізації, зокрема перекладу брудних грошей в інші країни, межі використовуються саме злочинцями. Для полегшення переміщення готівки досить часто використовують офшорні зони, а також ті країни, які не беруть жорсткі заходи боротьби з відмиванням злочинно здобутих доходів, не відслідковують фінансові потоки, не встановлюють джерело походження коштів.

Групи, пов'язані із злочинними діловими операціями, часто використовують складні фінансові угоди як засіб, що дає можливість приховати походження їх майна і не допустити його конфіскації. Це, як правило, супроводжується значною кількістю операцій з легалізацією коштів, переведенням їх через кілька банківських рахунків у різних країнах або шахрайським використанням цінних паперів для створення можливостей залучення злочинно отриманих коштів в сфери легальної економіки.

Особливу проблему для прикордонних районів України становить контрабанда, нелегальна торгівля споживчими імпортними товарами. Висока прибутковість «човникового» бізнесу привертає до прикордонних областей України тисячі торговців, які формують навколо себе кримінальну інфраструктуру, пропускає через свої структури зброю, наркотики, нелегальних мігрантів, фальшиві документи, величезні суми прихованих від оподаткування доходів.

До небезпечних видів транснаціональної злочинності належить виготовлення та розповсюдження фальшивих грошових знаків і цінних бумаг.Международние зв'язку, досить високий «професійний» рівень, складна ієрархічна структура злочинних груп визначають істотні труднощі в боротьбі з їх підробкою. Протягом 1996-2006 рр. в Україні було зареєстровано 25266 таких злочинів. Аналіз свідчить про тенденцію їх розповсюдження, підвищення рівня організованості злочинних груп, розподілу праці між ними та підвищення якості підробок.

Таким чином, злочинні організації діють на величезній території, у глобальних масштабах і тісно пов'язані між собою, а законодавство і існування офшорних зон підтримують їх функціонування.

Практика міжнародного співробітництва України з боротьби з шахрайством на фінансових ринках і поглиблене вивчення питання про стан сучасної злочинності в умовах тенденцій, при яких національні кордони стають прозорими, сучасні засоби зв'язку відкривають нові простори для спілкування і співпраці, виникнення нових транснаціональних структур, в тому числі і таких, що займаються злочинною діяльністю, вказують на доцільність реформування законодавства так, як це зроблено в країнах з розвиненою ринковою економікою.

Обрання України курсу на зближення з Європейським співтовариством загострює питання про узгодження національного законодавства з наявними в світі правовими актами, оскільки, як справедливо відзначають сучасні кримінологи, глобалізація відкрила широкий простір для злочинців, які використовують нові організаційні форми та технологічні новації для ведення незаконної торгівлі, підриву національної стабільності і навіть відносин між державами.

Доведено необхідність створення в Україні системи протидії шахрайству на фінансових ринках. З цією метою доцільно вдосконалення законодавства для ефективної боротьби з шахрайством на національному ринку, так і в рамках міжнародного співробітництва. Рішення задач запобігання шахрайства на фінансових ринках, у біржовій торгівлі залежить від продуманих, скоординованих дій державних органів, інститутів і організацій, які несуть відповідальність за створення належних умов для нормального існування держави та економіки, адже істотних розробок вітчизняна наука в цьому напрямку не здійснила.

Автор розглядає небезпека кримінального звернення автотранспортних засобів, висока прибутковість якого зміцнює фінансовий стан злочинних організацій та сприяє значному розширенню їх міжнародних злочинних зв'язків. Так, щорічно в США викрадається близько 1, 5 млн, Великобританії - 0, 5 млн, у Франції - 0, 3 млн, ФРН - 0, 2 млн, в Україні - 19 тис. автомобілів, що свідчить про налагоджену індустрії нелегального автобізнесу.

Основними напрямками діяльності організованих злочинних угруповань Європи є виготовлення і збут підробок (фальсифікації поліграфічної продукції, підробка торгових марок з використанням цифрових технологій), адже йдеться про індустрію фальсифікації. Великомасштабні міжнародні угоди з підробленими товарами і незаконне використання авторських прав використовуються для фінансування злочинних угруповань, що займаються операціями з наркотиками, порнографією, проституцією, торгівлею зброєю і здирництвом.