Організаційно-правові заходи протидії відмиванню кошт ів, отриманих злочинним шляхом.

Легалізація - умисне розшарування розміщення і інтеграція ден редство чи іншого мущества придбанням переступити шляхом з метою приховування источик походження та отримання коштів подальшого легального використання цих коштів предприним чи іншої економіч деят -тьма

Ст.. 209 КК 3 форми: соврешенно фін операцій з коштами получ злочинним шляхом

- Приховування або масркіровка незаконного походження таких коштів

- Володіння або використання коштів отриманих в рез предикат пре- я

Міжн. Співр -во: - Віденська Конвенція ООН із боротьби проти незак обороту нарк засобів 1988 (предикат - наркопре - е)

- Конв ООН проти ТП - є склад пре- я

Реєстр. Рівень: - Странсбургская Конв (Ради Е) з відмивання грошей виявленню арешту і конфіскації виявлених коштів отриманих злочинним шляхом 2005

- 40 рекомендацій ФАТФ

- Директива Сов Європи щодо запобігання використання фін системи для відмивання грошей 2005

Организац основа: (функционир особливих суб'єктів)

- ФАТФ 1997 - неправит не залежить організація (моніторинг гос-в, учт країн що не співпрацюючи - нахожд в чорному списку

- У рамках Інтерполу _Імолін - реєстрація операцій та осіб які пов'язані з відмиванням

- Егмонтська група способств гос- вам у формуванні підрозділів фін розвідки

Базові Сорок Рекомендацій FATF були розроблені у 1990 році як ініціатива щодо боротьби з протиправним використанням фінансових систем особами, які відмивають гроші, одержані від реалізації наркотиків. У 1996 році Рекомендації вперше були переглянуті з метою відображення типів відмивання грошей, які змінюються. Сорок Рекомендацій у редакції 1996 року (1124-2001-п) були схвалені більш як 130 країнами і є міжнародним стандартом у сфері боротьби з відмиванням грошей.

Основним елементом у боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму є необхідність моніторингу систем країн на предмет їх відповідності вимогам міжнародних стандартів. Взаємна оцінка, проведена FATF та відповідними регіональними організаціями стосовно розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, а також оцінки, проведені Міжнародним валютним фондом та

Світовим банком, є надзвичайно необхідним механізмом забезпечення ефективної імплементації Рекомендацій FATF всіма країнами.

1. Країни повинні встановити карне переслідування за відмивання грошей на основі Конвенції ООН проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин 1988 р. (995_096) (Віденська конвенція) та Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 р. (995_789) (Палермська конвенція).

Країни повинні застосовувати поняття злочину " відмивання грошей" до всіх серйозних злочинів з метою охоплення якомога ширшого спектру предикативних злочинів. Предикативні злочини можуть описуватися шляхом посилання на всі злочини чи на поріг, пов'язаний з категорією серйозних злочинів або з таким видом покарання, як ув'язнення, встановлене за предикативний злочин (пороговий підхід), чи на перелік предикативних злочинів, або шляхом поєднання цих підходів.

Якщо країни застосовують пороговий підхід, предикативні злочини повинні принаймні включати в себе всі злочини, які вважаються серйозними відповідно до свого національного законодавства, або включати в себе злочини, які караються таким

максимальним покаранням, як позбавлення волі строком більш як один рік, або для тихкраїн, які мають мінімальний поріг для злочинів, встановлений правовою системою, предикативні злочини повинні включати в себе всі злочини, що караються таким мінімальним покаранням, як позбавлення волі строком більш як на шість місяців

Правила обачливості щодо клієнтів і зберігання інформації

Фінансові установи не повинні відкривати анонімні рахунки та рахунки на явно фіктивні імена.

Група < Егмонт > створена для обміну оперативною інформацією, зокрема, за допомогою спеціального інформаційного вузла < Безпечна мережа '' Егмонт '' >. У цій мережі фінансові розвідники можуть почерпнути актуальну інформацію про способи легалізації злочинних доходів, про нові технологічне- ких розробках і засобах аналізу фінансових даних.

Базельський комітет з банківського нагляду - об'єднання представників центральних банків при Банку міжнародних розрахунків, які збираються чотири рази на рік з метою вироблення стандартів банківської діяльності.

На сьогоднішній день підгрупи Базельського комітету виходячи зі своєї структури діють у чотирьох напрямках: моніторинг дотримання діючих стандартів банківської діяльності (таких, наприклад, як стандарт достатності капіталу «Базель- I», «Базель- II»), робота над їх удосконаленням, прийняття єдиних міжнародних бухгалтерських стандартів для банків і координація з іншими розробниками стандартів (у страхуванні, на ринках цінних паперів і інш.)

Рекомендації Базельського комітету не є обов'язковими, проте, як правило, знаходять своє відображення в законодавстві країн-учасниць.

Конвенція: встановлює всеосяжний внутрішній режим регулювання й нагляду за діяльністю банків та небанківських фінансових установ, а також, у належних випадках, інших органів, які є особливо вразливими стосовно відмивання коштів, у межах своєї компетенції, у цілях недопущення та виявлення всіх форм відмивання грошових коштів, причому такий режим грунтується на вимогах стосовно ідентифікації особи клієнта, ведення звітності та надання інформації про підозрілі угоди;