Детермінація торгівлі людьми та нелегальної міграції

Соціальні механізми детермінації торгівлі людьми», що складається із трьох підрозділів, присвячений розкриттю соціально-економічних та культурологічних детермінант, що формують «пропозицію» у країнах-походження і «попит» у країнах-призначення на торгівлю людьми.

«Соціальна детермінованість торгівлі людьми»встановлено, що торгівля людьми як явище соціального характеру нерозривно пов’язана із життям соціуму та має комплексний характер.

«Дефекти» функціонування соціальних інститутів дають можливість поширюватися торгівлі людьми як формі експлуатації людини і перетворюють її в іманентну систему. Чинна система соціального захисту неспроможна визначити та забезпечити державною підтримкою найбільш уразливі сектори та групи населення, що потребують соціальної допомоги. До того ж спостерігається несправедливий розподіл щомісячної соціальної допомоги.

Проведення ефективної соціальної політики кожної держави зокрема і міжнародної спільноти в цілому, спрямованої на усунення нерівностей між різними прошарками населення, запобігання соціальних конфліктів, подолання дискримінації виступають основою ефективної профілактики й попередження виникнення попиту й пропозиції пов’язаних з експлуатацією людини.

«Соціально-економічні аспекти детермінації торгівлі людьми» констатовано, що соціально-економічна природа торгівлі людьми пов’язана з науково-технічним прогресом, економічною глобалізацією, трудовою мобільністю, економічними змінами, ескалацією злочинності, корупцією, бідністю, особливо жіночою, сегрегацією на ринку праці, обмеженістю доступу численних груп населення до ефективної зайнятості, освіти, соціального захисту тощо. Наведений перелік негативних факторів, що сприяють поширенню торгівлі людьми як із боку попиту, так і пропонування, не є вичерпним. У сучасних умовах зазначені фактори набули загострення і досягли апогею внаслідок стрімкої глобалізації..

Специфічною ознакою бідності в Україні стала також і злиденність зайнятого населення, що можна пояснити низькою оплатою праці й малим рівнем доходів тих, хто працює. Результати проведеного автором опитування свідчать, що більшість жінок (182 особи) та чоловіків. Особи, з огляду на власну неспроможність законними способами матеріально забезпечити свої родини, стають вербувальниками «живого товару» або ж піддаються експлуатації з боку інших.

«Соціально-культурологічні механізми детермінації торгівлі людьми» розкрито механізми впливу культурологічних чинників на торгівлю людьми.

З’ясовано, що торгівля людьми обумовлена насамперед такими соціально-культурними чинниками: зміною індивідуальної та соціальної ідентичності представників старших груп населення та формуванням у молодших поколінь принципово нових ціннісних орієнтирів і життєвих цінностей; жорстокістю й насиллям у родинах; дефектами морального та статевого виховання підростаючого покоління; недоліками сімейного виховання; міфами і стереотипами поведінки, мислення; низьким рівнем правової свідомості та правової культури; упровадженням антикультури, антимистецтва, психології вседозволеності й моральної свободи; споживчим способом життя.

Торгівці людьми та їхні жертви походять з однакового маргінального середовища, в основі якого лежать деформовані моральні та культурні якості. Торгівля людьми завдає шкоди моральним засадам функціонування суспільства, негативно впливає на культуру людей, психологічну цілісність особистості.

Економічними чинниками, які можуть виступати загальними причинами й умовами нелегальної міграції та причинами й умовами злочинності мігрантів, є, зокрема зниження рівня життя громадян, яке супроводжується безробіттям, невиплатою зарплатні, позбавленням соціальних пільг, утворює соціальну основу детермінації злочинів, пов'язаних із задоволенням природних життєвих потреб населення;