Основні фактори деградації довкілля

Початок 21 ст. – теж надзвичайно складний, вирішальний період в історії людства – період небаченого досі, загрозливого для існування цивілізації посилення низки негативних факторів, до яких передовсім належать:

- Занепад людської моралі;

- Зростання бідності, злочинності;

- Підвищення агресивності;

- Поширення хвороб, особливо СНІДу й злоякісних пухлин);

- Деградація природи;

- Загострення до критичного рівня конфлікту між техносферою та біосферою.

Занепокоєні ситуацією, що склалася на планеті останніми десятиліттями, провідні вчені, мислителі й політичні діячі більшості країн світу докладають величезних зусиль, аби знайти вихід з неї:

- Вивчають причини, динаміка й особливості розвитку зазначених негативних факторів та виявляються закономірності формування складних взаємозв’язків між ними;

- Моделюються численні сценарії різноманітних природних і антропогенних процесів;

- Складаються прогнози й розробляються рекомендації щодо подальшого збалансованого екологічно-економічного розвитку суспільства й біосфери в цілому та ін.

До розвитку глобальної екологічної й тісно пов’язаної з нею соціально-економічної кризи, які сьогодні загрожують існуванню нашої цивілізації призвели два вибухи – демографічний (різке зростання чисельності населення) та промислово-енергетичний, а також спричинені ними ресурсопоглинання й продукування відходів.

Демографічний фактор

За даними експерта Р.Макнамари, протягом багатьох тисячоліть кількість населення планети збільшувалося зі швидкістю руху равлика (понад 1 млн. років знадобилося, аби воно досягло до 1800р. позначки 1 млрд. чол.), однак далі темп почав різко зростати: наступний мільярд додався вже за 130рр., третій – за 30, четвертий – за 15 і п’ятий – усього за 12 років!

За висновками експертів, некероване зростання населення планети – головна причина розвитку глобальної екологічної кризи, яка спричинила решту криз (виснаження ресурсів, забруднення геосфер, негативні кліматичні зміни та ін.).

У 1750р.чисельність населення Земля становила близько 500 млн. чол.. Протягом наступних 200рр. воно збільшилось вдвоє, ще раз вдвоє – за 80 наступних років, в 1975р. досягла 4 млрд. чол., а в 2002р. перевищила 6 млрд.

Щохвилини населення нашої планети збільшується на 172 людини, тобто щотижня до населення Землі додається 1, 7 млн. чол. – це кількість населення таких міст як Запоріжжя, Житомир та Вінниця разом узятих. За прогнозами, чисельність Землі зростатиме приблизно на три особи щосекунди, тобто 90-100 млн. на рік, а в першій половині 21 ст. досягне 7-8 млрд. При цьому приріст населення Землі відбувається за рахунок країн, що розвиваються (88%).

Учені-демографи вважають, що до 2100р. ця чисельність має стабілізуватися десь на рівні 9-13 чол. Але, навіть якщо чисельність населення становитиме 7-8 млрд. чол., на планеті відбуватимуться масові вимирання людей від голоду.

Найбільшими та найнебезпечнішими забруднювачами навколишнього середовища і згубниками природи стали міста-гіганти. Демографи передбачають, що до 2050р. близько 50% населення планети мешкатиме в містах. Неспростовним фактом для всіх є те, що наш добробут цілком залежить від стану природного середовища, в якому ми живемо, від якості повітря, води та їжі, котрі ми споживаємо, від здатності природи сомо очищуватися й самовідновлюватися. Тому гарантія нашого добробуту і добробуту наших нащадків – збереження чистого довкілля, біосфери, що нормально функціонує.

Промислово-енергетичний фактор

Учені підрахували, що сучасна біосфера Землі здатна підтримувати нормальне існування й розвиток не більш як 4-5 млрд. чол. А нерегульований приріст населення, котрий призвів до розширення виробництва енергії і як наслідок – до активного забруднення природи, випадання кислотних дощів, утворення озонових «дір», парникового ефекту й поширення хвороб, зубожіння більшості населення Землі, став причиною того. Що сьогодні близько 10 млн. дітей приречені до напівголодного існування, майже 200 млн. харчуються не повноцінно, споживаючи при цьому недоброякісні продукти й воду.

Вчені стверджують, що протягом найближчих 20-30рр. через техногенні зміни у навколишньому середовищі світ може втратити більш як 1 млн. видів рослин і тварин. Швидкість вимирання видів сьогодні в 1 тис. разів перевищує природну.

Кількість людей, які мають потребу у чистій воді досягла 1, 5 млрд. і продовжує зростати. Середньо статичний Європеєць втрачає 500 л. прісної води за добу, а мешканець Центральної Африки – 8 л.; дефіцит прісної води стає дедалі гострішим у всьому світі.

Сьогодні на Землі під загрозою знищення опинилося близько 25 тис. видів рослин, 72 млн. га тропічних лісів. Щодня на планеті зникає від одного до десяти видів тварин щотижня – мінімум один вид рослин.

Загибель водних екосистем

Величезна кількість отруйних речовин, що накопичується навколо міст, промислових центрів і перенасичених хімічними добривами й пестицидами с/г угідь, виноситься поверхневими та ґрунтовими водами в річки, а звідти в моря і океани. До них додаються забруднювачі, принесені вітром, нафтопродуктами від аварій танкерів та від роботи нафтопромислів, побутові стоки міст і селищ, розташованих на узбережжі.

Підприємства хімічної промисловості та ті, що виготовляють добрива, щороку скидають у річки й водойми України близько 50 млн. т. агресивних речовин, у яких міститься, зокрема фенол, фтор, пестициди, формальдегід.

В більшості узбережних зон Європи, Америки, Африки, Азії, навіть Австралії в місцях, де нещодавно вирувало життя, у десятки разів зменшилась чисельність риб, водоростей, мідій, коралів, бентосних організмів, планктону, почастішали випадки Ель Ніньє («червоні припливи»), «цвітіння» та «гниття» води, формуються «мертві зони» від нестачі кисню й нагромадження решток, що гниють.. Підвищилась захворюваність мешканців узбереж, збільшилась кількість епідемій. Почастішали смертельні випадки, пов’язані з уживанням отруєної шкідливими речовинами риби (хвороба Мінімата в Японії, загибель норвезьких і шведських рибалок).

Почала різко знижуватися біопродуктивність колись найбільш рибних районів, зменшився рибний промисел, а хижацький промисел риби у Світовому океані та внутрішніх морях протягом останніх 25-30рр. призвів до повного зникнення деяких найцінніших видів риб. Через це настали тяжкі часи для риболовецького флоту.

Знищення ґрунтів

Останнім часом у всьому світі швидкими темпами відбувається деградація і ерозія ґрунтів, оскільки людина здатна зруйнувати ґрунт за 1-2 роки. Підраховано, що щорічно з оброблювальних земель виноситься понад 25 млрд. т. корисних речовин. А за оцінкою міжнародного ґрунтового центру (Нідерланди), в результаті діяльності людини вже деградувало більш як 15% усієї площі світової суші, причому близько 6% земель знижено водною ерозією, 28% - вітровою, 12% - засолено через неправильне зрошування, близько 5% виведено з обороту в наслідок пере хімізації та фізичної деструкції (витоптування худобою, розробка кар’єрів, екстенсивне переорювання та ін.). На сьогодні, землі України втрачають 24 млн. т. гумусу, який і визначає родючість ґрунтів.

Через те, що ґрунти втратили свою родючість, активізувалося спустелювання й триває вирубування лісів, лише в 21 державі Африки в 1984-1985рр. потерпіло близько 30 млн. чол., 10 млн. людей змушені були змінити місце свого проживання, ставши «екологічними» біженцями.

Забруднення атмосфери

Величезну тривогу у світі викликає надмірне забруднення атмосфери шкідливими газами, що призводить до озонових «дір» та активізації розвитку парникового ефекту на планеті. Зниження захисної дії озонового шару від ультрафіолетового випромінювання призводить до масової захворюваності людей (на рак шкіри, опіки та втрату зору) і тварин (дельфінів, китів), які живуть під озоновими «дірами». З іншого боку парниковий ефект призводить до потепління клімату, танення льодовиків, глобального підвищення рівня Світового океану, змін режимів утворення циклонів та буревіїв, порушення функціонування та деградації окремих районів суші.

Знищення лісів

Вирубування лісів у Бразилії, США, Пд. Азії, Альпах, Карпатах призвело до почастішання повеней, в т. ч. катастрофічних на річках цих регіонів. Якщо раніше повені й селі траплялися один раз на 50-80рр., то тепер – через кожні 4-6рр., а паводки – практично після кожного сильного дощу.

Щогодини:

- 6-8 га продуктивної землі стає пустелею;

- 2 тис. дітей помирають з голоду;

- 55 чол. Гинуть від отруєння пестицидами та ін. хімікатами.

Щохвилини:

- Знищується понад 20 га тропічних лісів;

- Використовується близько 159 л. нафти;

- Знищуються 50 т. родючих ґрунтів;

- Викидається в атмосферу понад 12 тис. т. вуглекислого газу.

Вихід з ситуації, що склалася можна віднайти у екологічно-грамотному господарюванні, реалізації в глобальних масштабах стратегії розумного самообмеження, ресурсозбереження, впровадження нових технологій природокористування, які б не суперечили функціонуванню біосфери