Верховна Рада України - представницький орган

Відповідно до ст. 76 Конституційний склад ВР України — чотириста п'ятдесят народних депутатів, яких обирають на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг два­дцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні про­тягом останніх п'яти років. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

ВР України є парламентом України. Теорія конституційного права розглядає парламент як представницький орган держави. У багатьох державах він має особливу назву: Альтінг (Іслан­дія), Бундестаг (ФРН), Великі Народні Збори (Китай), Меджліс (Туреччина), Національні Збори (Франція), Ріксдаг (Швеція), Сейм (Польща), Скупщина (Югославія), Стортінг (Норвегія), Фолькетінг (Данія) тощо.

Представницька функція Верховної Ради України - це діяльність, змістом якої є виявлення, узагальнення, узгодження, формування, реалізація і захист інтересів громадян України. Методологічною основою для наукового та нормативного аналізу правової природи представницької функції ВР України є три основні положення чинної Конституція України, які закріплені у Преамбулі та ст. 5 та б Основного Закону. Зокрема, у Преамбулі зазначено, що ВР України від імені українського народу — громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну

^{4, 0} Прихопімо Х.ІІ Функції Верховної Ради України: критерії класифікації та види // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2003. —№11. — (.'. 5-14.

Розділ 12. Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади.

12.1. Поняття парламенту, його правова природа та місце в системі...

волю народу приймає цю конституцію — Основний Закон України. У свою чергу, ст. 5 Конституції України проголошує, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо та через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. У ст. 6 закладено принцип поділу влади, згідно з яким державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією конституцією межах і відповідно до законів України.

Принагідно зазначимо, що Декларація про державний суве­ренітет України також містить положення, за яким від імені всьо­го народу має право виступати виключно Верховна Рада України.

Отже, лише Верховна Рада України має право виступати від імені народу України. Представництво інтересів народу, виявлення його суверенної волі шляхом прийняття законів та інших актів — соціальне призначення парламенту України. ВР України є єдиним органом державної влади, що представляє український народ — громадян всіх національностей, що про­живають на території України та за її межами. Представницька природа парламенту зумовлена його виборністю, періодичністю формування, колегіальністю, вільним мандатом депутатів, фор­муючи ВР України шляхом проведення виборів, народ України делегує повноваження ВР України здійснювати владу від свого імені. У разі здійснення представницької діяльності цей орган стає інтеграційним центром щодо виявлення, узгодження та відображення інтересів народу України.

Чергові вибори до ВР України відбуваються в останню не­ділю останнього місяця п'ятого року повноважень ВР України. Положення ч. 1 ст. 77 в редакції Закону № 2222-IV від 8 груд­ня 2004 р. набуло чинності від дня набуття повноважень ВР України, обраної у 2006 р. Позачергові вибори до ВР України призначає Президент України і проводяться вони у період шістдесяти днів від дня опублікування рішення про дострокове припинення її повноважень. Порядок проведення виборів на­родних депутатів України встановлений законом.

Про представницький характер ВР України свідчить і те, що перед вступом на посаду народні депутати України скла-

дають перед ВР України таку присягу: " Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвіт­чизників".

Присягу зачитує найстарший за віком народний депутат України перед відкриттям першої сесії новообраної ВР України, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом. Відмова скласти присягу має наслідком втрату депу­татського мандата. Повноваження народних депутатів України починаються від моменту складення присяги⁴⁵¹.

Представницька функція ВР України реалізується і через участь у роботі міжпарламентських утворень.

ВР України бере участь у роботі Парламентської Асамблеї ОБСЄ, у центрі уваги якої — питання зміцнення безпеки та стабільності в Європі. Представники України брали активну участь у роботі щорічних сесій і засідань Генеральних комітетів Асамблеї. Після набуття статусу повноважного члена Парла­ментської асамблеї Ради Європи (жовтень 1995 р.) делегація ВР України постійно співпрацює на щорічних сесіях Асамблеї та бере участь у засіданнях її комітетів. За цей час члени делегації неодноразово виступали з трибуни Асамблеї з широкого кола політичних, соціально-економічних і гуманітарних питань.

З червня 1996 р. Україна представлена в роботі Централь­ноєвропейської ініціативи як повноправний член цього об'єд­нання. Важливим аспектом міжпарламентської співпраці в цьо­му напрямі є, зокрема, участь представницької делегації ВР України у Конференції керівників парламентів держав-членів ініціативи.

Членами Європейської Міжпарламентської Асамблеї православ'я (ЄМАП) є парламентські делегації Вірменії, Болга­рії, Грузії, Югославії, Греції, Естонії, Кіпру, Латвії, Білорусі,

^{1, 1} Офіційно тлумачення ст. 79 див. в Рішенні КСУ № 1-зн від 13.05.1997 р. (у справі щодо несумісності депутатського мандата) // Офіційний вісник України. - 1997. - №20. - Ог. 117.

Розділ 12. Верховна Рада України - єдиний орган законодавчої влади...

12.1. Поняття парламенту, його правова природа та місце в системі...

Чорногорії, Молдови, України, Румунії, Росії, Фінляндії. Спостерц-а-чами — делегації Албанії, Казахстану, Польщі, Словаччини, Чехії. Верховним органом Асамблеї є Пленум парламентських делегацій держав-членів. ЄМАП засідає раз на рік (у червні), в країні та місті, визначених Асамблеєю. Кожна держава-член має на пленумі один голос, який висловлюється керівником парламентської делегації, і цей керівник по суті висловлює відповідальну думку своєї країни з кожного обговорюваного питання. В Україні в січні 1999 р. відбувалася міжнародна конференція ЄМАП (м. Одеса), на якій підкреслено прагнення нашої держави брати активну участь у створенні нової моделі міждержавних відносин, що ґрунтуються на принципах християнства, закріплених у статуті ЄМАП.

Одним із пріоритетів у комплексі двосторонніх міждержавних відносин є розвиток співпраці з країнами-сусідами України. Свідченням цього є Постанова Верховної Ради України (березень 1999 р.) про вступ України до Міжпарламентської Асамблеї Співдружності Незалежних Держав.

Верховна Рада України підтримує регулярні контакти з міжпар­ламентським об'єднанням 16-ти держав — членів НАТО — Північно­атлантичною Асамблеєю. Однією з форм взаємозв'язків Альянс-Україна є організація та проведення за участю українських парламентаріїв тематичних семінарів та інших заходів.

Окрему увагу приділяють зв'язкам з Парламентською асамб­леєю Західноєвропейського союзу: українські законодавці бе­руть участь як спостерігачі у сесіях цієї інституції, де аргумен­товано виступають за надання Україні статусу асоційованого

партнера ЗЄС.

ВР України регулярно співпрацює і з міжпарламентськими об'єднаннями, до яких Україна не входить як офіційний член.