Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Перехід до прямоходіння
Все почалося приблизно 10 млн. ронів тому на африканському континенті. Саме в цей час в центральній частині Африки вібувся черговий орогонез, який відокремив західну і східну екваторальну територію. Відповідно змінився і розподіл вологи – західні райони продовжували отримувати достатньо вологи, а східні навпаки – значно менше. Внаслідок цього екосистема дощових тропічних лісів почала поступово змінюватися на біом саванного типу. Для вищих приматів настали скрутні часи. Звичні тропічні ліси почали зникати, утворювалися значні відкриті території. Зграйки мавп тулилися на залишках деревної рослинності, знаходячи там все менше і менше прожитку. Така ситуація змусила їх мандрувати в пошуках їжі. Пересування у високій та густій траві саван змушувала переодично ставати на задні кінцівки для орєнтації напрямку руху та запобігання раптового нападу хажаків. Вважається, що саме цей момент і став ключовим – мавпа стала двоногою (рис. 2). Це відбулося приблизно 6 млн. років тому. Першу двоногу істоту назвали Оррорін - Orrorin tugenеnsis (або Praeanthropus tugenensis). Знахідка стегнової кістки цього антропоїда дозволила встановити саме його двоногість. Залишки були знайдені в 2000 р. в Кенії Бригітой Сенут і Мартіном Пікфорд з французького Музею природознавства. Першовідкривачі на підставі ознак прямоходіння і за формою зубів віднесли орроріна до гомінід. Крім того, вони визнали, що загальний предок людей і мавп жив не менше 7 млн років тому. Якщо оррорін дійсно є прямим предком людей, то австралопітеки виявляються тупиковою гілкою еволюції, так як оррорін жив до їх появи, а форма його стегнової кістки істотно ближче до людської, ніж, наприклад, у Люсі. Поки це питання залишається дискусійним. Поряд з орроріном існував ще один антропоід – Тумай (рис. 3). Його череп був виявлений в пустелі Дьюраб на північному заході республіки Чад, недалеко від південного краю Сахари, в ході розкопок у містечку Торос-Менелла в 2001 році. Разом із знайденими поруч рештками ще п'яти особин, описаними в липні 2002 р. міжнародною командою з 38 вчених, послужила основою для виділення нового виду і роду — Sahelanthropus tchadensis (сахельантроп). Лицьова частина Тумай поєднувала примітивні і просунуті риси. Тумай мала досить слабкими іклами, а зуби її помітно відрізнялися від інших знахідок. Розмір головного мозку був невеликим (~ 350 см ³ - як у шимпанзе), а черепна коробка подовжена, що характерно для сучасних мавп. Подібне змішання ознак свідчить про самі ранні етапи еволюції групи.
Рис. 2. Наші предки вперше піднялися на задні кінцівки і стали двоногими. На рисунку наш перший пращур, який став антропоїдом – Оррорін.
У нас немає єдиної думки щодо родинних зв'язків Тумай. Можливо, що Тумай є примітивним гомінідом, а можливо і предком людини. А можливо, це один з предків горил, так як дослідження мітохондріональной ДНК свідчать про те, що остаточний поділ гілок людини і шимпанзе стався близько 5 млн років тому Оррорін і Тумай сотні тисяч років вдосконалювали прямоходіння, існуючи поряд і, можливо, не конкурували одне з одним. Вважають, що для переходу на двоногість мало бути три причини: 1) щоб краще бачити; 2) для більш зручного тримання малюків; 3) щоб нападати або захищатися. Але і для орроріна, і для австралопітеків існував загальний предок. Ними вважаються давні мавпи (12 – 9 млн. років тому) парапітекі та дріопітекі. Парапітек (para - біля + грец. Pí thekos - «мавпа»). Викопна людиноподібна мавпа невеликого розміру. Парапітеки жили на деревах і харчувалися комахами, птахами і рослинами. Фрагмент нижньої щелепи парапітека був знайдений німецьким вченим О. Шлоссером в 1911 році в ніжньоолігоценових відкладеннях поблизу Каїра. Ряд особливостей зубної системи парапітека зближує його з сучасними людиноподібними мавпами. Разом з тим спостерігається подібність у будові зубів і щелепи парапітека з довгопятами. Антропологи припускають, що парапітек - початкова форма в еволюції людиноподібних мавп і людини. Рис. 3. Реконструкція антропоїда Тумай - Sahelanthropus tchadensis (сахельантроп).
Дріопітеки (від грец. Drý s-дерево і pí thekos - мавпа). Представник підродини вимерлих людиноподібних мавп. Дріопітеки розглядаються як загальна вихідна предкова група для сучасних людиноподібних мавп і людини. Вели стадний спосіб життя. Зовні і по поведінці були схожі на шимпанзе, але були трохи примітивніше. Харчувалися рослинами. Розміри варіювали від розміру шимпанзе до розміру горили. Залишки дріопітеков (нижні щелепи, зуби, кістки кінцівок) знайдені в Західній Європі, Південній Азії та Східній Африці в шарах старовиною 12-40 млн. років. Яким чином парапітекі та дріопітекі дали початок орроріну та австропітекам залишається нез’ясованим. Ясне одне – австралопітекі самостійна група гомінід, яка більш досконала за орроріна (рис. 4).
Рис.4. Пара австролопітеків. Ці гомініди були виключно двоногими, живилися як рослинною, так і тваринною їжею. Всіх їх об’єднують в групу Homo habilis
Але все більше і більше фактів стверджують, що австролопітекі є самостійною гілкою в антропогенезі і, скоріш за всього, кінцевою. Їх можна розглядати як один з варіантів в " еволюційних експерементах", який не зумовив виникнення розумної істоти. Австралопітекі – вимерла група, яка не залишила після себе більш досконалих нащадків.
|