Homo habilis

Homo habilis – перша група антропоїдів, яку ми відносим до людей. З’явившись в Східній та Південній Африці, вони швидко розселилися по всьому континенту, а пізніше по Євразії. Завдяки здатності виготовляти знаряддя праці Homo habilis стали успішними мисливцями, мандрівниками, відкривачами (рис. 5).

Рис. 5. Клан Homo Habilis мандрує в пошуках їжі. При спільній діяльності поступово зароджується мова та абстрактне мислення. Паралельно з біологічною еволюцією починається формування культури, що пізніше назвуть прогресом.

У 1971 році на піщаному мисі Кообі-Фора (Ефіопія) Річард Лікі знайшов нижню щелепу нового гомініда, яка непогано збереглася. Спочатку володаря щелепи зарахували до Людини прямоходячої, але після більш уважного вивчення в 1975 році новому гомініду дали іншу назву, - «Людина працююча» (Homo ergaster). Тут же був виявлений жіночий череп. В 1984 в Кенії (озеро Туркана) був виявлений скелет підлітка 9-12 років, що добре зберігся (схоронність вище 90%) і датується приблизно 1, 6-1, 5 млн років тому. Знахідку назвали «Турканський хлопець» (англ. Turkana Boy). Знахідка дозволила пролити світло на багато питань антропології. Раніше на підставі виключно черепних знахідок вважалося, що Homo ergaster анатомічно відноситься до мавпоподібних, але знахідка «Турканського хлопця» продемонструвала практично повну ідентичність цих ранніх людей сучасній людині. Відмінності лежать головним чином в області черепної морфології. «Турканський хлопчик» за життя мав зріст 1, 68 м і обсяг мозку 909 см ³. Екстраполюючи ці данні на більш зрілий вік, можна припустити, що до 19 років він мав би зріст не менше 2 м і обсяг мозку порядку 1000 см ³.

Відмінною особливістю дорослих останків був надзвичайно високий зріст - 180 см - набагато більший, ніж у пізніших гейдельберзьких людей і неандертальців.

За межами Африки залишки Homo ergaster були виявлені також в Італії (Апулія), куди стародавні люди прийшли через Близький Схід.

Перехід від Homo habilis до Homo ergaster був найважливішим якісним стрибком в еволюції гомінідів. Справа тут не тільки в дещо більшому обсязі мозку. Можливо, саме Homo ergaster є «автором» двох найважливіших винаходів: двосічного рубала, за формою нагадує ікло хижого звіра (H. habilis користувалися тільки оббитою галькою з єдиним ріжучим краєм) та використання вогню (прадавні кострища, виявлені в Африці, мають вік понад 1 млн років). Втім, не виключено, що ці винаходи були зроблені не ергастером, а їх прямими нащадками - ранніми представниками H. erectus. Безсумнівно, втім, що при переході від H. habilis відбулися дві важливі зміни:

1) Різко збільшилися розміри тіла. Це пов'язують безпосередньо з другою зміною, а саме:

2) Зросла частка тваринної їжі в раціоні. Традиційно це пояснювали тим, що H. ergaster навчився більш ефективно полювати на велику і середню дичину. Останнім часом, однак, наводяться аргументи на користь того, що H. ergaster був все-таки падальщиком, і просто навчився більш ефективно конкурувати з іншими падальщиками.

Homo ergaster належить видатна роль. 1, 5 млн років тому він захопив три континента – Африку, Європу та Азію та дав початок трьом формам людей: пітекантропу в Азії, неандертальцю в Європі, сучасній людині в Африці та Азії. Частина антропологів вважає, що саме ergaster надбав видатні досягнення в культурній еволюції – досконалі знаряддя праці, користування вогнем.