Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
На стресогенні чинники.
157. Автором найвідомішої теорії стресу є: французький лікар Альберт Швейцер (1875–1965); російський фізіолог Іван Павлов (1849–1936); український фізіолог Василь Данилевський (1852–1939); Канадський біолог Ганс Сельє (1907–1982).
158. До соціальних адаптогенних чинників належать: + гіподинамія, перебування в обмежених закритих приміщеннях; зміна гравітації; умови високогір’я; хімічний склад харчових продуктів.
159. Автором концепції про біосоціальну плату за адаптацію є: український природознавець Володимир Вернадський (1863–1945); + російський академік Олександр Авцин (1908–1993); канадський біолог Ганс Сельє (1907–1982); англійський біолог Чарльз Дарвін (1809–1882). 160. Обмеження рухової активності, а іноді її припинення, називають: гіпоксією; гіпотермією; + гіподинамією; гіпотонією.
161. Зниження (нестача) вмісту кисню в тканинах називають: гіподинамією; гіпотермією; + гіпоксією; гіпотонією.
162. Галузь науки, основним об’єктом досліджень якої є добові циркадні ритми живих організмів, називається: ендоекологією; хронологією; мікологією; Хронобіологією.
163. Неіснуючий аналізатор серед наведених – це: больовий; + нервовий; вестибулярний апарат; зоровий; нюховий.
164. Больові відчуття у людини виникають за сили звуку: +140 дБ; 120 дБ; 110 дБ; 100 дБ.
165. Найбільшу чутливість смакового аналізатора спостерігають за температури: + +37 °С; +25 °С; +10 °С; 0 °С.
166. Найвища тактильна чутливість у людини розвинена: на п’яті; на животі; + на кінчиках пальців рук; на кінчиках пальців ніг.
167. Складові особистості, які мають найбільше значення: індивідуально-вольова та психофізіологічна; + емоційно-вольова та індивідуально-психологічна; духовно-емоційна та тілесна; емоційна та духовна.
168. Компетентність особистості формують: + цілеспрямовані зусилля з метою професійного, творчого, духовного зростання; професійні навички; рівень освіти; творчий потенціал. 169. Здатність комплексно осмислювати отримувану інформацію, доходячи логічних, правильних, самостійних висновків – це: здібності; творчість; + інтелект; воля.
170. Діяльність, що породжує якісно новий продукт, який вирізняється неповторністю, оригінальністю, утилітарною або естетичною + творчість; мистецтво; література; живопис.
171. Протистояти «зомбуванню» у різних формах людині допомагає така психологічна діяльність: здібності; інтелект; почуття; Воля.
172. Особливі здібності людини в одній чи кількох галузях діяльності, що виявляються у творчому розв’язанні завдань, називають: ерудицією; інтелектом; + талантом; досконалістю.
173. Елементами емоційно-вольової складової особистості є: + емоції, почуття, воля, здібності, творчість, інтелект; темперамент, характер; виховання, освіта, рівень інтелекту, професійні навички; настрій, вольові якості, темперамент.
174. Елементами індивідуально-психологічної складової особистості є: емоції, почуття, воля; настрій, вольові якості, талант; + темперамент, характер; здібності, творчість, інтелект.
175. Серед зазначених стилів мислення неіснуючий – це: синтетичний; ідеалістичний; прагматичний; аналітичний;
|